Постанова № 64247818, 20.01.2017, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1409/16-а

Провадження № 2-а/304/10/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2017 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Амаровича В. П.,

при секретарі Ковач М.Ф.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій незаконними та зобовязання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати незаконною бездіяльність відповідача, яка виявилась у неналежному розгляді та вирішенні її заяви про поновлення виплати раніше призначеної пенсії та зобовязати відповідача прийняти рішення про поновлення виплати їй пенсії за вислугу років, яка була призначена раніше; починаючи з 04 травня 2016 року. Свої позовні вимоги мотивує тим, що їй, як пенсіонеру, 01 квітня 2016 року припинено виплату пенсії на підставі ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», однак рішення територіального органу пенсійного фонду про припинення виплати пенсії до її відома доведено не було. 04 травня 2016 року у звязку із поверненням на постійне місце проживання в Україну вона звернулася з відповідним зверненням до відповідача та проханням поновити виплату раніше призначеної пенсії. 19 травня, 02 та 17 червня 2016 року їй надано проміжкові відповіді про продовження розгляду такого питання у звязку з необхідністю додаткового розгляду питання та необхідністю отримання відповідей на подані запити. 17 жовтня 2016 року, так і не дочекавшись відповіді на своє звернення, вона подала відповідачу повторну заяву з вимогою відновити виплату раніше призначеної пенсії, на яку 28 жовтня 2016 року отримала лист від 20 жовтня 2016 року, у якому їй знову розяснювалась необхідність отримання розяснень, подача листів-запитів тощо. В порушення Закону України «Про звернення громадян» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії її питання по суті вирішене так і не було. Оскільки підставою для припинення виплати пенсії був її виїзд на постійне місце проживання за межі України, жодним нормативно-правовим актом України не передбачений обовязок або право Пенсійного фонду автоматично здійснювати відновлення пенсії без відповідного волевиявлення пенсіонера, а заява про поновлення пенсії подана нею відповідачу ще 04 травня 2016 року, тому просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та просив такі задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні просила повністю відмовити у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_3 30 вересня 2003 року призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти (викладач народних інструментів Перечинської дитячої музичної школи) відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії). 17 березня 2016 року вона подала до управління закордонний паспорт, талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні та заяву про припинення їй виплати пенсії з 01 квітня 2016 року у звязку з виїздом на постійне місце проживання в Угорщину, м. Ніредьгаза. Припинення виплати пенсії позивачки було здійснено на підставі її заяви від 17 березня 2016 року та їй було надано довідку-атестат про виплату належної пенсії та припинення виплати такої. При цьому, від виплати пенсії за шість місяців наперед перед відїздом відповідно до ст. 51 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» вона відмовилася. Виплату пенсії позивачці відповідачем припинено на підставі п. 2 ст. 49 вказаного Закону, згідно якої виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України. Питання пенсійного забезпечення громадян, які виїжджають до Угорщини, на даний час регулюються положенням Угоди між Союзом Радянських Республік і Угорською Народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення від 20 грудня 1962 року, чинної з 12 квітня 1963 року та яку виконують і Україна, і Угорщина. 05 травня 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про поновлення виплати їй раніше призначеної пенсії, до якої було додано новий паспорт громадянина України (серія ВР №622957, виданий Перечинським РС ГУ ДМС України в Закарпатській області 27 квітня 2016 року з відміткою про реєстрацію: м. Перечин, вул. Духновича, №38) та довідка атестат уповноважених органів Угорщини про те, що вона не отримує пенсію в Угорщині. На запити щодо належного зясування обставин та наявності умов для поновлення виплати пенсій відповідач відповідей не отримував. Крім цього, позивачці неодноразово надсилались повідомлення щодо стану вирішення її заяви та згідно її заяви від 09 серпня 2016 року їй була надана можливість ознайомитись з матеріалами пенсійної справи та здійснити їх фотографування за рахунок представника під наглядом працівників управління Пенсійного фонду. Таким чином, строк розгляду заяви позивачки не залежить від діяльності Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області. Крім цього, у липні 2016 року позивачка набула право на призначення пенсії за віком відповідно до змін, внесених до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з 01 жовтня 2011 року, але на даний момент таким правом не скористалась, хоча була повідомлена в письмовому вигляді в проміжному листі від 20 жовтня 2016 року. Поновлення виплати пенсії здійснюється після зясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Оскільки на даний момент не отримано підтвердження щодо встановлення факту про призначення та виплату ОСОБА_3 пенсії на території Угорщини, то й нема законних підстав для поновлення раніше призначеної пенсії на території України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та Законами України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У судовому засіданні встановлено, що позивачці ОСОБА_3 30 вересня 2003 року призначено пенсію за вислугу років, як працівнику освіти (викладач народних інструментів Перечинської дитячої музичної школи) відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії).

Згідно поданої позивачкою 17 березня 2016 року заяви про припинення виплати пенсії з 01 квітня 2016 року у звязку з виїздом на постійне місце проживання в Угорщину, м. Ніредьгаза, закордонного паспорту та талону зняття з реєстрації місця проживання в Україні, їй з 01 квітня 2016 року було припинено виплату пенсії у відповідності до ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Також встановлено, що 04 травня 2016 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із заявою про відновлення виплати їй пенсії за вислугу років, яка була призначена довічно в 2003 році у звязку з поверненням на постійне місце проживання в Україну.

Разом з цим встановлено, що на момент звернення позивачки до суду зазначена заява розглянута по суті відповідачем не була.

Базовим законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 вказаного Закону виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Нормами ст. 51 цього ж Закону передбачено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Положення пункту 2 частини першої статті 49 та другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду №25-рп/2009 від 07 жовтня 2009 року.

Отже, з 07 жовтня 2009 року порядок виплати пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон регулюється нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вищевказаного рішення Конституційного Суду України, тобто виплата пенсії повинна проводитися в будь-якому разі незалежно від місця проживання пенсіонера.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає до задоволення.

Що стосується заперечень відповідача проти позову, то такі не можуть бути взяті судом до уваги як необґрунтовані.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 49, 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 2, 6, 14, 17-20, 72, 94, 158-163, 167, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати незаконною бездіяльність Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо неналежного розгляду та вирішення заяви ОСОБА_3 про поновлення виплати раніше призначеної пенсії.

Зобовязати Перечинське обєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області прийняти рішення про поновлення виплати ОСОБА_3 пенсії за вислуги років, яка була призначена раніше, починаючи з 04 травня 2016 року.

Стягнути з Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (код ЄДРПОУ 40384254) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Головуючий:ОСОБА_4