Ухвала суду № 64247514, 23.01.2017, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/2200/16-ц

Провадження №4-с/242/1/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Моцного О.С., при секретарі Дуровій Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області, заінтересована особа ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Селидівського міського суду Донецької області зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області. В обґрунтування вимог зазначила, що 27.04.2016 року вона отримала постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області про відкриття виконавчого провадження від 18.04.2016 року про стягнення з неї на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 60000 грн., судового збору у розмірі 600,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.. Вважає дії державного виконавця неправомірними щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки стягувачем пропустив строк предявлення виконавчого документа до виконання. Просить суд визнати дії відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження з пропущеним строком для виконання, неправомірними та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області про відкриття виконавчого провадження від 18.04.2016 року ВП № 50839315 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі у розмірі 60000 грн., судового збору у розмірі 600,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

ОСОБА_1, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявилася, надала суду заяву, в якій просила відкласти розгляд скарги у звязку з хворобою.

Надану заяву суд не приймає до уваги, вважає, що такими діями скаржник затягує розгляд скарги, оскільки вона зверталася до суду з заявою від 26.10.2016 року про відкладення розгляду у звязку з зайнятістю у кримінальному провадженні в іншому суді, від 06.11.2016 року у звязку з необхідністю надати додаткові докази та від 23.01.2017 року у звязку з хворобою.

Представник відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області та заінтересована особа - ОСОБА_2 в судове засідання не зявились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області ВП № 50839315 від 18.04.2016 року, відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2-2426/2008, виданого 08.12.2008 року Селидівським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 60000 грн., судового збору у розмірі 600,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн..

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 60 ч. 2 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Скаржником у якості доказу неправомірних дій надано лише копію постанови державного виконавця про відкриття провадження від 18.04.2016 року, з якої вбачається, що виконавче провадження за виконавчим листом №2-2426/2008, виданого 08.12.2008 року Селидівським міським судом Донецької області, відкрито на підставі заяви про примусове виконання від 13.04.2016 року.

Даною постановою ОСОБА_1 також повідомлено про те, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, внесеним до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень в мережі Інтернет за ідентифікатором доступу, який повідомляється у постанові направленій лише стягувачу та боржнику.

В обґрунтування неправомірності дій державного виконавця Молчанова Н.В. посилалась на те, що державним виконавцем виконавчий лист №2-2426/2008, виданий 08.12.2008 року Селидівським міським судом Донецької області, прийнято з грубим порушення ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд не приймає як належну підставу констатації факту для визнання дій державного виконавця неправомірними лише постанову про відкриття провадження від 18.04.2016 року.

Також, Законом України «Про виконавче провадження» передбачено переривання строку давності предявлення виконавчого документа до виконання та поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Скаржник не скористався своїми правами передбаченими ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» та не надав суду належні та допустимі докази того, що виконавчий лист №2-2426/2008, виданий 08.12.2008 року Селидівським міським судом Донецької області, прийнято з грубим порушення ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, що державний виконавець під час вирішення питання про відкриття провадження діяв неправомірно, з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 293, 383-389 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області, заінтересована особа ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Розяснити заявнику право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя