Ухвала суду № 64247471, 24.01.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/35/17

Справа № 235/5301/16-ц

У Х В А Л А

про закриття провадження по справі

24 січня 2017 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Величко О.В.

при секретарі - Долгопольської А.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача

Територіального управління Держгірпромнагляду

У Донецькій області ОСОБА_2

за участю третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Покровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області, третя особа : ПАТ «ШУ «Покровське» про визнання бездіяльності незаконною та зобов»язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Територіального Управління Держпраці у Донецькій області, третя особа: ПАТ «ШУ «Покровське» про визнання бездіяльності протиправною, зобов»язання вчинити певні дії. В обгрунтування своїх позовних вимог вказав, що перебував у трудових відносинах з третьою особою ПАТ «ШУ «Покровське» 05.06.2015 року звільнився з підприємства за власним бажанням.

22.02.2015 року на підприємстві з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого його було травмовано. За його заявою на підприємстві було створено комісію з розслідування нещасного випадку, якою було кваліфіковано даний нещасний випадок як такий, що не повязаний з виробництвом. Не погоджуючись з вказаними висновками комісії, він звернувся до відповідача зі скаргою. Територіальне Управління Держгірпромнагляду видало припис , яким зобовязало ПАТ «ШУ «Покровське» провести повторне розслідування. Комісія повторно визнало актом від 12.11.2015 року нещасний випадок таким, що не пов»язаний з виробництвом. Ним повторно було подано скаргу до відповідача. Листом від 22.04.2016 року відповідачем відмовлено у виданні припису у зв»язку з тим, що органи Держпраці не виконують функції розслідування нещасного випадку, а видавати приписи це їх право, а не обов»язок. Позивач, не погоджуючись, з листом, просить визнати бездіяльність Головного Управління Держпраці у Донецькій області протиправною, та зобов»язати відповідача видати ПАТ «ШУ «Покровське» припис за формою Н-9, в якому зобов»язати ПАТ «ШУ «Покровське» визнати нещасний випадок таким, що пов»язаний з виробництвом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, та уточнив, що позивачем оскаржується саме бездіяльність відповідача з приводу ненадання припису за формою Н-9 із зобов»язанням видати такий припис, в якому визнати акт таким, що пов»язаний з виробництвом, оскільки порушено право позивача на захист та оспорювання акту Н-5 шляхом відмови проведення повторного розслідування у відповідності до п.34 Порядку № 1232. При цьому вимоги про визнання нещасного випадку таким, що пов»язаний з виробництвом, позивачем не заявляються.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що, в даному випадку, видання припису.є правом, а не обов»язком їх Територіального управління, яке здійснює функції розслідування нещасного випадку, просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи ПАТ «ШУ «Покровське»просили питання вирішити на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, приходить до наступного

Судом встановлено, що 22.02.2015 року з позивачем ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах з ПАТ «ШУ «Покровське» , стався нещасний випадок, внаслідок якого позивача було травмовано встановлено діагноз закрита черепно мозкова травма, струс головного мозку, садно ушної раковини. ( а.с. 6-9).

Комісією з розслідування вказаного факту складено акт форми Н-5 від 23.04.2015 року, згідно якого комісією не встановлено нещасний випадок таким, що пов»язаний з виробництвом ( а.с. 10-13).

Як вбачається з матеріалів справи, кримінальне провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв»язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення ( а.с. 14-15)

Позивач звернувся зі скаргою до Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області , в якій просив призначити комісію та провести повторне розслідування, за результатами якого визнати нещасний випадок таким, що повязаний з виробництвом, видати акт розслідування за формою Н-5, в якому встановити факт отримання ним травми під час виконання своїх трудових обовязків та акт форми Н-1 про нещасний випадок, повязаний з виробництвом. ( а.с. 36).

Як вбачається з матеріалів справи після перевірки акту за формою Н-5 від 23.04.2015 року та матеріали розслідування начальника державної інспекції нагляду за геолого-маркшейдерськими роботами та переробкою корисних копалин ОСОБА_5 08.09.2015 року директору ПАТ «ШУ «Покровське» видано припис за формою Н-9 № 18.6-171 про проведення повторного розслідування нещасного випадку ( а.с. 37).

Позивачем повторно направлено скаргу на адресу Головного управління Держпраці, в якій просить зобов»язати від шахти визнання нещасного випадку такого, що пов»язаний з виробництвом та скласти акт за формою Н-1 ( а.с. 39).

Листом від 22.04.2016 року Головне управління Держпраці у Донецькій області повідомило позивача, про те, що було проведено повторне розслідування нещасного випадку, по закінченню якого був складений акт за формою Н-5 і нещасний випадок був визнаний таким, що не пов»язаний з виробництвом. Відмовлено у складанні акту за формою Н-1 у зв»язку з тим, що нещасний випадок стався не під час виконання трудових обов»язків. ( а. с. 40).

Згідно ст.. 22 Закону України від 14.10.1992 року № 2694-Х11 «Про охорону праці»роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом, питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до ст.. 171 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Згідно змісту п. 7 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 року № 1232(далі Порядок) розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

Роботодавець зобов'язаний створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов'язані з її діяльністю, а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входить до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування (п.11. Порядку).

Відповідно до положень п.14. Порядку лише комісія з розслідування має повноваження щодо з'ясування обставин та причин нещасного випадку, встановлює за результатами розслідування чи пов'язаний нещасний випадок із виробництвом чи ні, складає відповідні акти.

Згідно п.33. Порядку контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві профспілки.

Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати відповідно до компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і складення акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог цього Порядку.

Посадова особа органу Держпраці в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.

Рішення посадової особи органу Держпраці може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису за формою Н-9 зупиняється (п.34. Порядку).

Пункт 35.Порядку передбачає, що роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після одержання припису за формою Н-9 видати наказ про вжиття зазначених у приписі заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці. Про виконання заходів роботодавець письмово повідомляє орган Держпраці в установлений ним строк.

Наведене свідчить, що відповідач, в зв'язку з надходженням скарги від позивача мало право вимагати від ПАТ «ШУ «Покровське» провести повторне розслідування, а у разі відмови позивача це зробити, видати обовязкові для виконання приписи за формою Н-9 щодо необхідності проведення розслідування нещасного випадку, або затвердити чи переглянути вже затверджені акти форми Н-5, Н-1, визнавати чи не визнавати нещасного випадку повязаним з виробництвом і складання акту форми Н-1 (або форми НВП), що і фактично було зроблено.

Як встановлено судом комісією повторно проведено розслідування 12.11.2015 року і визнано нещасний випадок таким, що не пов»язаний з виробництвом.

У пп.9 п.4 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженогоУказом Президента України від 06.04.2011 № 408/2011, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за своєчасністю та об'єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням таобліком,виконаннямзаходівзусунення причин нещасних випадків.

Згідно п.6 даного Положення Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньотачерезсвоїтериторіальніоргани в Автономній Республіці Крим,областях,містах Києві та Севастополі,у місті обласного значення м. Донецьк.

Згідно Постанови КМУ № 100 від 11.02.2015 року Державна служба з питань праці є юридична особа публічного права. Згідно розпорядження КМУ від 30.09.2015 року № 1021-р погоджено з пропозицією Міністерства соціальної політики щодо можливості забюезпечення здійснення покладених на Держдавну службу з питань праці постановою КМУ від 11.02.2015 року № 96 « Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці» функцій і повноважень Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, що припиняються.

Отже, контроль територіальних органів Держпраціза своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків полягає у праві вимагати від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта заформою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і складення акта заформоюН-1 у разі,коли виявлено порушення вимог Порядку № 1232. І це право може бути реалізоване шляхом видачі обовязковогодлявиконанняроботодавцем припису на вчинення відповідних дій.

Суд при цьому зазначає, що органи та посадові особи Держпраці наділені саме правом, а не обовязком вимагати від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування.

Отже, відповідач не призначає і не здійснює повторне розслідування нещасного випадку, а лише має право вимагати такого проведення від роботодавця.

При цьому суд також вважає за необхідним зазначити, що право вимагати від роботодавця проведення повторного розслідування нещасного випадку шляхом видачі відповідного припису є дискреційними повноваженнями Держпраці, тобто повноваженнями, які надають адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним , і суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень.

Предметом даного спору є оскарження бездіяльності відповідача з приводу ненадання припису за формою Н-9 із зобов»язанням видати такий припис, в якому визнати акт таким, що пов»язаний з виробництвом, оскільки порушено право позивача на захист та оспорювання акту Н-5 шляхом відмови проведення повторного розслідування у відповідності до п. 34 Порядку № 1232.

В даному випадку, позивач оскаржує бездіяльність відповідача як суб»єкта публічного права, оскільки позивачем оскаржується бездіяльність контролюючого органу, тому суд вбачає відсутність спору про право цивільне.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 01.03.2013 року « Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» якщо орган державної влади, місцевого самоврядування бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав, не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то залежно від змісту вимог і суб»єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України.

Ураховуючи положення ст. 1 ЦПК та ст. 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та органом місцевого самоврядування як суб»єктом публічного права та суб»єктом приватного права- фізичною особою, в якому управлінські дії суб»єкта владних повноважень спрямовані на виникнення або припинення цивільних прав фізичної особи . У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб»єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Позивачем оскаржуються дії відповідача як суб»єкта публічного права- зокрема його бездіяльність з приводу ненадання припису.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішень суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3статті 2 КАС Україниз урахуванням закріпленогостаттею 9 КАС Українипринципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Пунктом 1 ч. 1ст. 3 КАС Українивизначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1ст.3КАС України)

Отже, спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому доводи представника позивача про необхідність розгляду даного спору в порядку цивільного судочинства судом до уваги не приймаються.

Враховуючи наведені норми, в контексті спірних правовідносин перевірці адміністративним судом підлягає факт правомірності прийнятого відповідачем рішення за результатами розгляду поданої позивачем скарги, тобто чи виконувались цим суб'єктом владних повноважень обовязки, визначенічинним законодавством.

Приймав до уваги, що позивачем лише ставиться питання щодо оскарження бездіяльності відповідача з приводу ненадання припису за формою Н-9 із зобовязанням видати такий припис , враховуючи, що відповідачем не виконуються функції щодо проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, а здійснюється лише контролюючі функції , суд приходить до висновку про те, що дана справа з оскарженням бездіяльності Територіального Управління Держпраці як суб»єкта публічного права підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 205 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області, третя особа : ПАТ «ШУ «Покровське» про визнання бездіяльності незаконною та зобов»язання вчинити певні дії закрити у зв»язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз»яснити сторонам по справі, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той же самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом пяти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої постановлено ухвалу протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: