Постанова № 64246955, 23.01.2017, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2002/16-а

Провадження № 2-а/226/6/2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.01.2016 року місто Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Салькової В.С.,

за участю секретарів судового засідання Тіссен О.В., Пікало К.І.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Самойленка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про зобов'язання суб'єкту владних повноважень вчинити певні дії,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про зобов'язання суб'єкту владних повноважень вчинити певні дії, при цьому фактично просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії згідно з раніше діючим законодавством та законодавством, що діє зараз, і у відповідному розмірі, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, а саме, з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» та абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,тобто зарахувати до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби; ст. 8, п. 2 ст. 10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та п. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за кожен повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зарахувати по одному року; розділу ХХХІ «ЗВ'ЯЗОК» «Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах», тобто зарахувати до стажу роботи, який дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, часу роботи на посаді монтера 3 розряду Новоекономічного селищного радіовузла (з 23.11.1967 року до 26.04.1968 року); ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції від 11.02.1998 року, тобто зарахувати до стажу роботи, який дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, часу навчання у комбінаті ДШС та роботу з повним робочим днем у шахті (з 16.02.1973 року до 05.02.1981 року); ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції від 11.02.1998 року, тобто зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах (з 18.01.1983 року по 18.01.1985 року та з 13.12.1995 року по т.ч.), тобто часу його перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві; абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто збільшити розмір пенсії на 1% за кожен рік понаднормативного стажу; ст.ст. 1, 2, 3, 4, 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням терміну їх виплати». Також просить суд зобов'язати відповідача у встановлений судом строк надати судові звіт про виконання постанови, стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

На обґрунтування вимог зазначив, що перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області (далі за текстом - управління) з 08.02.1996 року, йому призначена пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення», а з 24.03.1999 року він переведений на пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

09.11.2016 року він звернувся до управління із заявою про надання копій розпоряджень і про перерахунок пенсії з урахуванням положень ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 3 ст. 24, абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як стверджує позивач, 25.11.2016 року ним від відповідача отримано лист № 11832/02 від 18.11.2016 року, яким у перерахунку його пенсії відмовлено. При цьому, також за твердженнями позивача, його вимогу про перерахунок пенсії відповідач проігнорував і рішення за його заявою не прийняв.

Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, оскільки той повинен був не пізніше 10 днів з дня надходження його заяви розглянути подані документи і прийняти рішення з питання перерахунку пенсії.

На обґрунтування свого права на перерахунок пенсії ОСОБА_1 зазначає, що 13.05.1980 року він отримав трудове каліцтво на виробництві, після чого неодноразово оглядався ВТЕК та МСЕК, за висновками яких з 18.01.1983 року до 18.01.1985 року у нього зафіксовано 30% втрати загальної та 50% втрати професійної працездатності, встановлена 3 група інвалідності, а з 13.12.1995 року і по т.ч. - встановлені 60% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності безстроково.

В період з 23.11.1967 року до 26.04.1968 року він працював на посаді монтера 3 розряду Новоекономічного селищного радіовузла. Зазначена праця, на думку позивача, дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільговому розмірі у відповідності до розділу ХХХІ «СВЯЗЬ» «Списка № 2 производств, цехов, профессий и должностей с тяжелыми условиями труда, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах», затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, за яким професія наглядачів (монтерів), що зайняті на роботах зі спайки освинцьованих кабелів, заливці кабельних муфт свинцем та на здирці свинцю з кабелю - це робота, яка дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах.

З 26.04.1968 року до 08.10.1970 року він проходив службу в лавах Радянської Армії.

З 16.02.1973 року по 16.07.1973 року він проходив навчання на комбінаті ДШС за спеціальністю «Електрослюсар-автоматник»; з 16.07.1973 року по 05.02.1981 року він працював на підземних роботах з повним підземним робочим днем в шахті.

Вважає, що у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції від 11.02.1998 року, який діяв на момент його переводу з одного виду пенсії на інший 02.06.1999 року, його стаж роботи зі шкідливими умовами має бути таким: з 23.11.1967 року до 08.10.1970 року; з 16.02.1973 року до 05.02.1981 року; з 18.01.1983 року до 18.01.1985 року і з 13.12.1995 року по т.ч., його трудова книжка та виписки ВТЕК та МСЕК містять необхідну для цього інформацію.

Також вказує, що відповідач винен сплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, оскільки пенсія у належному розмірі йому не виплачувалась саме з вини управління.

Просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх викладеними у позовній заяві відомостями. Пояснив, що звертався до відповідача із заявою 09.11.2016 року, форма заяви була довільна, ніяких бланків він не заповнював, всі його вимоги були зазначені в одній заяві. Він завжди звертався із заявами безпосередньо до начальника управління. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача на підставі довіреності Самойленко А.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав надані управлінням заперечення. Пояснив, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 08.02.1996 року, отримував пенсію по інвалідності за трудовим каліцтвом, з 24.03.1999 року був переведений на пенсію за віком у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 09.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою про надання йому копій розпоряджень про призначення пенсії, про перехід з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, а також у «добровільному порядку з метою запобігання розгляду спору в судовому порядку» зробити перерахунок пенсії. Із заявою про перерахунок пенсії позивач 09.11.2016 року не звертався, управління як суб'єкт владних повноважень не відмовляло у перерахунку раніше призначеної пенсії, що унеможливлює визнання дій відповідача протиправними. Відповідь позивачеві за № 11832/02 від 18.11.2016 року була надана у відповідності до положень ст. 19 Закону України «Про звернення громадян». За п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є затвердженою форма заяви, з якою необхідно звертатися для поновлення виплати раніше призначеної пенсії. Пунктом 4.3 цього порядку передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви про поновлення виплати пенсії з необхідними документами орган розглядає їх і приймає відповідне рішення. При цьому заява, подана в іншій формі, не є підставою для вирішення питання про перерахунок пенсії. Бланків заяв немає у відкритому доступі, вони видаються на вимогу особи безпосередньо в управлінні. Таку заяву позивач не подавав, а відповідач не відмовляв позивачеві у перерахунку пенсії. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Вислухавши сторони і дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УПФ України в м. Димитрові Донецької області з 08.02.1996 року, отримував пенсію по інвалідності за трудовим каліцтвом, з 24.03.1999 року був переведений на пенсію за віком у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як встановлено в судовому засіданні, позивачеві на його заяву від 09.11.2016 року щодо, в тому числі, перерахунку пенсії УПФУ відповіло листом, в якому, серед іншого, було вказано, що пенсія йому нарахована вірно. Відповідь була надана згідно зі ст. 19 Закону України «Про звернення громадян».

Згідно з п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року №13-1 (далі - Порядок) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Вказаним додатком встановлено форму заяви, з якою має звертатися особа, яка просить про перерахунок її пенсії.

Відповідно до п. 4.3 вказаного Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Таким чином, в органу Пенсійного фонду обов'язок прийняти рішення виникає за наслідками розгляду заяви особи, яка складена у формі, встановленій вказаним Порядком.

Разом з тим, судом встановлено, що заява позивача від 09.11.2016 року не відповідає формі для заяв про перерахунок пенсії, встановленій вищезазначеним Порядком, а складена в довільній формі.

Отже, у відповідача обов'язок прийняти рішення щодо перерахунку чи відмови в перерахунку пенсії не виник, оскільки відповідна заява у встановленій вимогами Порядку формі позивачем подана не була.

Оглядом пенсійної справи № 131135 ОСОБА_1 встановлена відсутність заяви про перерахунок пенсії встановленого зразку, факт непред'явлення позивачем такої заяви підтвердив представник відповідача та не заперечував позивач в судовому засіданні.

На заяву позивача від 09.11.2016 року відповідачем була надана відповідь в порядку розгляду звернень громадян на підставі Закону України «Про звернення громадян».

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд виходить з того, що адміністративний суд у відповідності до вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє законність рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Разом з тим, рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачеві УПФУ в м. Димитрові Донецької області не приймалось.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не було відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії, рішення з цього питання взагалі управлінням не приймалося, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 122, 160, 161, 163 КАС України, суд

постановив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області про зобов'язання суб'єкту владних повноважень вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення. В разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: В.С. Салькова