Рішення № 64246234, 23.01.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/65/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 55 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" про стягнення індексації заробітної плати, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2016 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» про стягнення індексації по заробітній платі, посилаючись на те, що вона з 1 квітня 2011 року по 10 серпня 2015 року перебувала у трудових відносинах із відповідачем, що підтверджується записом у трудовій книжці.

За період який вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем, індексація заробітної плати їй не проводилась. Хоча право працівника на індексацію грошових доходів прямо передбачено чинним законодавством України. Вона неодноразово зверталася до відповідача з усними та письмовими клопотаннями про проведення індексації заробітної плати та виплати зазначених сум грошових коштів. Протягом тривалого часу відповідач ігнорує звернення позивача, а тому вона змушена звернутися за захистом її прав до суду та просила стягнути із відповідача на її користь заборгованість із індексації заробітної плати в сумі 5 022 грн. 91 коп.

В ході розгляду справи в суді представник позивачки зменшував позовні вимоги і просив стягнути з відповідача на користь позивачки невиплачену індексацію заробітної плати за період з 1 квітня 2011 року по 30 червня 2015 року в розмірі 3134 грн. 77 коп. та за період з 1 липня 2015 року по 10 серпня 2015 року в розмірі 1442 грн. 45 коп. а всього на суму 4 577 грн. 22 коп.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 серпня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор", оскаржило його в апеляційному порядку, і посилаючись на неповне зясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, та на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просили рішення суду скасувати та, з урахуванням часткової відмови від апеляційної скарги, ухвалити нове рішення про стягнення на користь позивачки індексацію заробітної плати за 2014- 2015 роки в розмірі 2 854 грн.77 коп.

В апеляційній скарзі зазначили, що ними самостійно виявлено окремі періоди, за які частково нараховано, але не виплачено індексацію ОСОБА_7 заробітної плати за 2014-2015 роки у звязку з неточним визначенням базового періоду, тому позовні вимоги визнають частково, вважають що до стягнення на користь позивачки підлягає 2 854 грн. 77 коп. Вказане підтверджують особовим рахунком позивачки та висновком ЧВ КНДІСЕ від 19 грудня 2016 року №949-972/16-23, проведеного за результатами експертного економічного дослідження.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення в повній мірі не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що представником відповідача ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор» не надано переконливих доказів щодо виплати ОСОБА_6 нарахованої індексації заробітної плати за час її роботи, а тому позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

Проте, колегія суддів не повністю погоджується з даним висновком суду.

Відповідно до статті 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів й послуг.

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (норма статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Судом встановлено, що ОСОБА_6 перебувала у трудових відносинах із ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" з 1 квітня 2011 року по 10 серпня 2015 року.

Згідно звіту по записах журналу розрахунків по ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор» від 4 травня 2016 року, вбачається, що позивачці нарахована індексація за період з 1 квітня 2011 року по 30 червня 2015 року в розмірі 3 134 грн. 77 коп.

Згідно розрахунку індексації заробітної плати ОСОБА_6 вбачається, що за період з 1 липня 2015 року по 10 серпня 2015 року індексація заробітної плати становить 1 442 грн. 45 коп.

Позивач звернулася з позовом, який обґрунтовувала порушенням її права на індексацію заробітної плати.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що доказом заборгованості з індексації заробітної плати є звіт по записах журналу розрахунків підприємства та розрахунок індексації заробітної плати зроблений позивачем.

Колегія суддів вбачає, що посилаючись на звіт по записах журналу розрахунків підприємства з 1 січня 2004 року по 29 лютого 2016 року, районний суд не врахував, що із визначеної даним звітом суми індексації заробітної плати ОСОБА_6 в розмірі 3 134 грн. 77 коп., частина позивачу була виплачена, що стверджується додатком до особового рахунку позивача. (а.с. 18, 74)

Розрахунок індексації заробітної плати, зроблений ОСОБА_6, спростовується наведеним вище додатком до її особового рахунку, оскільки вираховуючи індексацію заробітної плати вона виходила із мінімальної заробітної плати, тоді як підприємство із фактично нарахованої їй заробітної плати.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон) об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці.

Згідно ст. 4 Закону, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Із додатку до особового рахунку ОСОБА_6 вбачається, що за період з квітня 2011 року по вересень 2015 року при перевищенні порогу інфляції заробітна плата позивача індексувалась та частково виплачувалась. Проте, із даного рахунку вбачається, що не заперечується та визнається апелянтом, що підприємством частково нараховано, але не виплачено індексацію позивачу за 2014-2015 роки.

Відомості про індексацію за 2011-2015 роки відображені у додатку до особового рахунку ОСОБА_6 відповідають відображеним в формі ОК-5 індивідуальним відомостям про застраховану особу ОСОБА_6, які надавались до Пенсійного фонду України. (а.с.7)

За ініціативою відповідача ЧВ КНДІСЕ 19 грудня 2016 року проведено експертно-економічне дослідження № 949-972/16-23, за результатами якого встановлено, що позивачці в 2014-2015 роках через неточне визначення базового періоду недонараховано 2 854 грн.77 коп. індексації заробітної плати.

Вказане спростовує доводи позивачки, її розрахунки та висновки суду про заборгованість відповідача перед позивачкою із індексації заробітної плати за період роботи із 1 квітня 2011 року по 10 серпня 2015 року в розмірі 4577 грн. 22 коп.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору неповно зясував всі обставини, що мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає до зміни в частині визначення періоду заборгованості із індексації заробітної плати та в частині визначення її розміру, оскільки до стягнення з відповідача на користь позивачки, за встановлених вищезазначених обставин, підлягає заборгованість із індексації заробітної плати за період роботи у 2014-2015 роках в розмірі 2 854 грн.77 коп.

Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, підставами для зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне зясування обставин, що мають значення для справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 315, 316 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" задовольнити частково.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" про стягнення індексації заробітної плати змінити.

Стягнути із ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" на користь ОСОБА_6 заборгованість із індексації заробітної плати за 2014-2015 роки в розмірі 2 854 грн.77 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :