Ухвала суду № 64245966, 12.01.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/605/17-к

№ 1-кс/760/685/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2017 слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Коробенко С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області старшого лейтенанта податкової міліції Корніцького Д.Ю., погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області радником юстиції Пригарою О.М., про арешт майна у кримінальному провадженні №32015110200000032 від 15.10.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло зазначене клопотання, з якого вбачається, що слідчим управлінням фінансових розслідувань головного управління ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32015110200000032, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.10.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч. 1 ст. 212 КК України.

У вищезазначеному клопотанні слідчий просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та заборонити відчужувати, а саме:

-квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна - 35180155, Загальною площею (кв.м): 69,5, із них житловою площею (кв.м): 34,8, який володіє нею одноособово на підставі договору дарування №1810 від 22.10.2012, посвідчений приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу ОСОБА_4.;

-квартиру розташованою за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер майна - 5637369, загальною площею (кв.м): 65,3, із них житловою площею (кв.м): 39,0, який володіє четвертою її частиною на підставі свідоцтво про право власності, НОМЕР_1, 27.04.2004, видано виконком Фастівської міської ради.

-Крім цього, з метою забезпечення арешту слідчий просив розгляд клопотання про арешт майна, без виклику підозрюваного та його захисника.

Частиною 2 ст. 172 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя на підставі 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення підозрюваного, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи та на долучені до матеріалів клопотання документи.

Як встановлено в судовому засіданні, слідчим управлінням фінансових розслідувань головного управління ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №32015110200000032, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.10.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч. 1 ст. 212 КК України.

У клопотанні вказано, що 06.01.2017 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Михалівка Чемеровецького району, Хмельницької області, громадянину України, раніше не судимому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, а саме: умисних діях, що виразилися у розтраті коштів державного підприємства у великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Встановлено, що ОСОБА_3, згідно з наказом № 121-к по ДП «Іванківське лісове господарство» від 19.02.2009 призначений на посаду ОСОБА_3 та згідно з наказом №21к від 20.02.2009 приступив до виконання своїх обов'язків передбачених Статутом підприємства та контрактом, а саме виконання організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, організації та здійснення контролю за правильністю обчислення та своєчасністю сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів, тобто являється службовою особою державного підприємства.

Досудовим слідством встановлено, що протягом четвертого кварталу 2013 року ДП «Іванківське лісове господарство» здійснювало діяльність пов'язану із обробкою лісових насаджень, а саме деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, у зв'язку з чим у підприємства за вказаний період виникло податкове зобов'язання зі сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів у розмірі 828 847,00 грн.

Станом на 14.02.2014 року ДП «Іванківське лісове господарство» до Державного бюджету України повністю сплачено податкове зобов'язання за спеціальне використання лісових ресурсів за 2013 рік (ІV квартал 2013 року) у розмірі 828 847,00 грн. ( 1800 000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №9829 від 31.01.2014 року та згідно з платіжним дорученням №9971 від 14.02.2014 року в сумі 648 847,00 грн.), про що було достовірно відомо ОСОБА_3

Так, службовими особами Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області 08.10.2014 року складено акт перевірки №2060/10-80-22-00/00992088 «Про результати планової виїзної перевірки ДП «Іванківське лісове господарство» ( код ЄДРПОУ 00992088) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013», відповідно до якого: ДП «Іванківське лісове господарство» за 2013 рік (ІV квартал 2013 року) не значиться в електронній системі ДФС, що свідчить про його не подання у відповідному електронному вигляді.

При цьому, ОСОБА_3 діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам очолюваного ним державного підприємства, маючи корисливий мотив у вигляді прагнення обернути державні кошти на користь іншої особи задля підтримання з нею безконфліктних відносин, перебуваючи за адресою здійснення діяльності ДП «Іванківське лісове господарство»: Київська обл.., смт. Іванків, вул. Поліська, буд. 22, погодився із висновками викладеними а акті документальної перевірки 2060/10-80-22-00/00992088 від 08.10.2014 року Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області та засвідчив його своїм підписом, не надавши ані зауважень, ані вжив у подальшому заходів до оскарження його висновків та винесених згідно з актом податкових повідомлень-рішень.

17.10.2014 року службовими особами Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на підставі незаконних висновків акту перевірки від 08.10.2014 року №2060/10-80-22-00/00992088 винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0003702201 за платежем: «збір за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок» на загальну суму 1036229 грн. з них: за основним платежем - 828847 грн.; за штрафними санкціями - 207 382 грн.

Слідчим зазначено, що ОСОБА_3, достовірно знаючи, що Податковий розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів» за 2013 рік (IV квартал 2013 року) подано до канцелярії податкового органу особисто ДП «Іванківське лісове господарство» з дотриманням встановленого законодавством порядку у паперовому вигляді згідно з п. 3 ст. 49 Податкового кодексу України та у встановлений термін для подачі цієї форми податкової звітності, а сума зобов'язання за ним у розмірі 828 847,00 грн. сплачена станом на 14.02.2014 у повному обсязі, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам державного підприємства, з корисливих мотивів, надав усну вказівку підпорядкованому йому ОСОБА_6 про здійснення оплати суми незаконно нарахованої штрафної санкції у розмірі 207 382,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 17.10.2014 №0003702201, що призвело до розтрати чужого майна - коштів ДП «Іванківське лісове господарство», що перебували у його віданні.

Як наслідок, 23.10.2014р. ДП «Іванківське лісове господарство» платіжним дорученням № 13538 з призначенням платежу «Сплата грошових зобов'язань з лісового доходу по акту перевірки від 08.10.2014 №2060/10-08-22-00/00992088», сплачено суму незаконно нарахованої Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області штрафної санкції у розмірі 207 400,00 грн., що підтверджується висновком судово-економічної експертизи №21789/16-45 від 10.01.2017 року. Окрім цього, зазначеним висновком експерта встановлені необґрунтовані витрати державних коштів у сумі 207 400 грн., що є завданою шкодою у кримінальному провадженні.

Досудовим слідством з метою відшукання майна підозрюваного отримано офіційні відомості щодо нерухомості, яка належить на праві власності ОСОБА_3

Відповідно до інформаційної довідки №77916845 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.01.2017 року встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності володіє наступним майном:

-Квартирою розташованою за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна - 35180155, Загальною площею (кв.м): 69,5, із них житловою площею (кв.м): 34,8, який володіє нею одноосоьово на підставі договору дарування №1810 від 22.10.2012, посвідчений приватнимнотаріусом Бородянського районного нотаріального округу ОСОБА_4.;

-Квартирою розташованою за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер майна - 5637369, загальною площею (кв.м): 65,3, із них житловою площею (кв.м): 39,0, який володіє четвертою її частиною на підставі свідоцтво про право власності, НОМЕР_1, 27.04.2004, видано виконком Фастівської міської ради.

У клопотанні слідчий наполягає на тому, що метою арешту майна є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як зазначено в ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до п. 8 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року № 223-558/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» арешт майна, яке не було тимчасово вилученим, - розглядається не пізніше двох днів із дня надходження відповідного клопотання до суду (ч. 1 ст. 172 КПК). Водночас ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна має бути постановлено (тобто розглянуто) не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду відповідного клопотання (ч. 6 ст. 173 КПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 6 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

При цьому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна, а саме: забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 131, 132, 159-166, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області старшого лейтенанта податкової міліції Корніцького Д.Ю., погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області радником юстиції Пригарою О.М., про арешт майна у кримінальному провадженні №32015110200000032 від 15.10.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 212 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, із забороною відчуження, а саме:

- квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна - 35180155, Загальною площею (кв.м): 69,5, із них житловою площею (кв.м): 34,8, який володіє нею одноособово на підставі договору дарування №1810 від 22.10.2012, посвідчений приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу ОСОБА_4;

- квартиру розташованою за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер майна - 5637369, загальною площею (кв.м): 65,3, із них житловою площею (кв.м): 39,0, який володіє четвертою її частиною на підставі свідоцтво про право власності, НОМЕР_1, 27.04.2004, видано виконком Фастівської міської ради.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Обов'язок по виконанню ухвали суду покласти старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області старшого лейтенанта податкової міліції Корніцького Д.Ю.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Слідчий суддя