Ухвала суду № 64244613, 20.01.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/11845/16-ц Провадження № 22-ц/795/138/2017 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Рахманкулова І. П. Доповідач - Бечко Є. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М.,суддів:Бобрової І.П., Харечко О.К.,при секретарі:Нечасному О.Л.,за участю:держвиконавця Шкурко О.О., боржника ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_7, представника стягувача ОСОБА_8,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 грудня 2016 року по справі за поданням старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м.Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Шкурко Оксани Олегівни про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України,

заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 грудня 2016 року задоволено подання старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС м.Чернігів ГТУЮ у Чернігівській обл. Шкурко О.О. про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України. Тимчасово обмежено громадянина України ОСОБА_6, уродженця смт.Березна, Менського району, Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, до виконання зобов'язань, які входять до складу зведеного виконавчого провадження з виконання виконавчих листів: №2-21 від 27 жовтня 2006 року, виданого Чернігівським районним судом; №2-27 від 20 жовтня 2006 року, виданим Чернігівським районним судом; №2/2506/918/11 від 18 травня 2011 року, виданим Деснянським районним судом м.Чернігова; №2-417/10 від 01 листопада 2010 року, виданим Чернігівським районним судом про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу на загальну суму 4265005 грн. 72 коп.

Не погоджуючись з даною ухвалою ОСОБА_6 подав до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати дану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні подання старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС м.Чернігів ГТУЮ у Чернігівській обл. Шкурко О.О. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_6

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не було достовірно встановлено, що ОСОБА_6 свідомо не виконував належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково. Зазначає, що у нього нема реальних можливостей виконати зобов'язання та на момент звернення державного виконавця до суду в нього відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, відкриті в установах банків розрахункові рахунки та інші можливості виконувати свої зобов'язання.

Апелянт вважає, що оскільки його не було притягнуто до відповідальності в прядку ст.90 Закону України «Про виконавче провадження», то це є додатковим доказом безпідставності прийнятої ухвали.

Також апелянт зазначає, що старший державний виконавець не дослідив, яка на момент звернення була реальна заборгованість перед банком.

Крім того, апелянт зазначає, що суд не повно з'ясував всі обставини, повноти вивчення виконавчих дій, державний виконавець не надав жодного допустимого та належного доказу того, що ОСОБА_6 свідомими діями, маючи всі реальні можливості умисно не виконує покладені на нього зобов'язання.

ОСОБА_6 зазначив, що забезпечення майнових прав не може здійснюватись шляхом обмеження основоположних свобод.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Задовольняючи подання та обмежуючи боржника ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції виходив з того, що після зняття ухвалою суду обмеження у праві виїзду за межі України, боржник продовжував ухилятися від виконання судових рішень, адже, маючи грошові кошти, не погашав борг перед стягувачами, а вносив їх у касу ТОВ «Інтрансавтострой» в якості безпроцентної фінансової допомоги, що встановлено ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23 грудня 2015 року.

З даним висновком погоджується колегія суддів апеляційного суду Чернігівської області.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Відповідно до ст.6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта та громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, а він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Судом встановлено, що на виконанні в Центральному відділі ДВС м.Чернігів ГТУЮ у Чернігівській обл. знаходяться виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_6 боргу (а.с.29, 30, 31, 32).

По даним виконавчим листам відкрито виконавчі провадження від 17 лютого 2014 року №42251936, від 06 січня 2015 року №46236894, №46236262 та №46237217 (а.с.25, 26, 27, 28).

На даний момент на виконанні в державній виконавчій службі перебуває зведене виконавче провадження з виконання виконавчих листів №2-21 від 27 жовтня 2006 року, виданого Чернігівським районним судом; №2-27 від 20 жовтня 2006 року, виданим Чернігівським районним судом; №2/2506/918/11 від 18 травня 2011 року, виданим Деснянським районним судом м.Чернігова; №2-417/10 від 01 листопада 2010 року, виданим Чернігівським районним судом про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен банк «Аваль» боргу на загальну суму 4265005 грн. 72 коп.

Вбачається, що ОСОБА_6 отримав паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії FE №392528 виданий 19 квітня 2016 року терміном дії до 19 квітня 2026 року (а.с.9)

Старший державний виконавець зазначила, що боржник рішення суду не виконує, не зважаючи на те, що нею було здійснено ряд виконавчих дій, спрямованих на виконання рішень суду, боржник борг на користь стягувача не сплачує, будь-яких дій, спрямованих на погашення боргу не здійснює, а тому, на думку старшого державного виконавця, боржник від виконання своїх зобов'язань ухиляється.

Також судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 10 жовтня 2012 року задоволено апеляційні скарги головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Чернігівській обл. Ващенка А.В. та ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль», подання головного державного виконавця задоволено, тимчасово обмежено керівника ПрАП «Інтрансавтострой» громадянина України ОСОБА_6, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, до виконання зобов'язань, які входять до складу зведеного виконавчого провадження №130А/3, сформованого 18 квітня 2007 року, а саме: за виконавчим листом №2-21 від 27 жовтня 2006 року, виданим Чернігівським районним судом, за наказом №8/143/16 від 18 лютого 2011 року, виданим Господарським судом Чернігівської області, за виконавчим листом №2-а-211/10/2570 від 17 січня 2011 року, виданим Чернігівським окружним адміністративним судом, за виконавчим листом №2а/2570/871/2011 від 14 грудня 2011 року, виданим Чернігівським окружним адміністративним судом, за дев'ятьма наказами №12/22 від 28 березня 2011 року, виданими Господарським судом Чернігівської області (а.с.41-42).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у справі №825/3713/13-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_6, зобов'язано Головне управління юстиції у Чернігівській області винести постанову про зняття обмеження ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу та направити таку постанову Державній прикордонній службі України для виконання (а.с.43-44, 45-46).

Як вбачається, боржник, маючи грошові кошти, не погашав борг перед стягувачем, а вносив їх у касу ТОВ «Інтрансавтострой» в якості безпроцентної фінансової допомоги, що встановлено ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23 грудня 2015 року (а.с.48-55). Так, в даній ухвалі зазначено, що за період з 03 березня 2011 року по 15 серпня 2014 року між ТОВ «Інтрансавтострой» та ОСОБА_6 було укладено 43 договори про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги на виплату заробітної плати за цей період. Всього за договорами ОСОБА_6 вніс в касу ТОВ «Інтрансавтострой» 175289 грн. 97 коп., що підтверджується копіями прибуткових касових ордерів та копіями листів та сторінок касової книги. Частина коштів у розмірі 44082 грн. 88 коп. була повернута ОСОБА_6 Окрім того, ОСОБА_6 витрачав власні кошти для потреб ТОВ «Інтрансавтострой», а саме для оплати податків та зборів, придбання паливно-мастильних матеріалів, бензину, оплату за електроенергію, телекомунікаційні та поштові послуги та інші господарські витрати зазначаючи, що коштів не має, прибутку не отримує.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцем знаходження органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року.

Положеннями п.5 ст.6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до положення ч. 2 ст.10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець, здійснив всі необхідні дії для встановлення майна боржника та, враховуючи, що ОСОБА_6 не виконує рішень суду, звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

В судовому засіданні боржником та його представником для огляду було надано висновок МРТ огляду ОСОБА_6, який не був предметом розгляду у суді першої інстанції, але з якого вбачається наявність певних хвороб, проте, з даного висновку неможливо встановити заключний діагноз ОСОБА_6 Крім того, апелянтом та його представником не надано суду доказів, що захворювання не лікується на території України або що для лікування є необхідність вибуття за межі держави. Зважаючи, що право вибору лікувальної установи належить громадянину, суд вважає, що вказану обставину слід доводити належними доказами.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що при постановленні ухвали про обмеження боржника ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України до виконання рішень суду суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 висновків суду першої інстанції не спростовують.

Зважаючи на те, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.1, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:Судді: