Ухвала суду № 64240307, 18.01.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/957/16-ц Номер провадження 22-ц/786/116/17Головуючий у 1-й інстанції Рибалка Ю. В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Пікуля В.П., Прядкіної О.В.

за участю секретаря: Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 листопада 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом та з урахуванням збільшених позовних вимог просив про стягнення з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 18163 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, 2000 грн. моральної шкоди, а також 800 грн. понесених на проведення експертного дослідження вартості ремонтних робіт, 653 грн. та 1400 грн. фактично понесених витрат, з яких: 34,08 грн. поштових витрат за подання позову, 240 грн. витрат за вчинення нотаріальних дій посвідчення довіреності, 34 грн. за реєстрацію довіреності, 5 грн. за послуги банку та 1740 грн., пов'язаних з явкою до суду.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 листопада 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, у сумі 13444 грн. та моральну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, у сумі 1000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір у розмірі по 341 грн. 80 коп. з кожного.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача 23 016 грн. матеріальної та моральної шкоди. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, в якій постійно проживає.

10 серпня 2015 року сталося залиття квартири позивача.

Актом обстеження від 26 серпня 2015 року, проведеного комісією у складі представників ТОВ «Житлорембудсервіс» та ТОВ «Майстер Сіті» за зверненням ОСОБА_2 від 21.08.2015 р., у квартирі позивача - АДРЕСА_1 встановлено руді сухі сліди затікання в антресолі, на стелі та стінах у коридорі, санвузлі, ванній кімнаті та кімнаті. Внутрішньо будинкові мережі водопостачання та водовідведення, центрального опалення знаходяться у задовільному та робочому стані. Звернення до ВДС ТОВ «Житлорембудсервіс» стосовно аварійної ситуації від мешканців квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2 не надходило. Причину залиття під час обстеження встановити не було можливості за відсутність мешканців вище розташованої квартири НОМЕР_2.

Власниками квартири АДРЕСА_2 є відповідачі по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які не заперечують факту затоплення квартири позивача.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6/6-16 від 12 липня 2016 року ринкова вартість відновлювального ремонту приміщень квартири НОМЕР_1, розташованої по АДРЕСА_1 у зв'язку з їх залиттям станом на момент надання висновку складає 13444 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував фактичні обставини справи, дав належну оцінку дослідженим доказам та вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При визначені розміру спричиненої позивачеві майнової шкоди суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи № 6/6-16 від 12 липня 2016 року, який узгоджується з актом комісійного обстеження квартири позивача після затоплення 26 серпня 2015 року та відповідає фактичним обставинам справи.

Висновок експертного будівельно-технічного дослідження № 88-15 від 15 вересня 2015 року, на якій посилається в апеляційні скарзі представник позивача ОСОБА_3, містить також дослідження по відновлювальному ремонту приміщення кухні літ. «5» площею 6,74 м2, факт пошкодження якої внаслідок протиправних винних дій відповідачів по справі не встановлено і суду не доведено.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає також: у душевних стражданнях, яких фізична особа у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд першої інстанції визначив розмір грошового відшкодування завданої позивачеві моральної шкоди з урахуванням характеру правопорушення, глибини душевних страждань позивача, змін у його звичайному способі життя та необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації та для вирішення питання про відшкодування заподіяної шкоди, що відповідає встановленим обставинам справи, нормам матеріального права та засадам розумності, виваженості і справедливості.

Обставини, зазначені в апеляційній скарзі представника позивача: майнове становище відповідачів, небажання врегулювати спір у позасудовому порядку, оцінити наслідки затоплення та не вчинення жодних дій, які могли б свідчити про бажання відшкодувати понесені збитки, на розмір визначеного судом відшкодування моральної шкоди не впливають. Причинного зв'язку між погіршенням стану здоров'я позивача та діями відповідачів по затопленню квартири по справі не встановлено і суду таких обставин не доведено.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегією суддів також не вбачається підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині вимог щодо компенсації позивачеві понесених по справі витрат, оскільки квитки на автобус не підтверджують факту переїзду з іншого населеного пункту позивача або його представника, місце постійного проживання яких зареєстровано у м. Кременчуці, а інші витрати не є судовими витратами у розумінні вимог ст.ст. 79-88 ЦПК України.

За вказаних обставин апеляційна скарга представника позивача підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишенню без змін, як постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області 09 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: /підписи/

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області С.Б. Бутенко