Ухвала суду № 64240113, 23.01.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.01.2017 Справа № 554/300/17

Справа № 554/300/16-к

Провадження № 1-кс/554/643/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Шевська О.І.,

при секретарі - Козаренко М.А.,

за участю слідчого Кривобок Є.В.

прокурора - Зінченка І.С.

володільця майна ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ст. слідчого СВ Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3, в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170040000198 від 29.10.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України про арешт майна -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт вилученого майна, в обґрунтування якого посилається на наступне.

У провадженні СВ Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області знаходяться матеріли досудового розслідування, відомості про яке внесені 17.01.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170040000198, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 13:00 години 16.01.2017 року по 07:25 годину 17.01.2017 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: м. Полтава, вулиця Івана Мазепи, 45, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи, умисно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом пошкодження замка на ролетах на вхідних дверях до магазину «Елена», проникли до магазину, звідки таємно викрали товар (одяг) вартістю зі слів потерпілої 200 000 гривень (матеріальний збиток встановлюється).

Під час досудового розслідування надійшов рапорт ст. оперуповноваженого УКР ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_5 про те, що після вчинення крадіжки із магазину «Елена», викрадене майно підозрюваний ОСОБА_1 на власному автомобілі, який належить йому на праві довіреності про порядок передоручення.

Крім цього, під час проведення огляду автомобіля марки «Пежо 405» реєстраційний номер «03043ЕК» за адресою м. Полтава вулиця Сковороди 2Б, що належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі його добровільної згоди, було виявлено та вилучено: цвяходери в кількості 3 штуки, плоскогубці в кількості 3 штуки, дві господарські сумки, пять рожкових ключів, полімерний пакет з двома печатками, дві маски медичні одноразові, чотири викрутки, одні косо губці, одні ножиці по металу, дві тканеві перчатки та документи:талон до посвідчення водія №614843, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №03043ЕК на автомобіль «Peugeot 405», посвідчення водія на імя ОСОБА_1, довіреність в порядку передоручення від 15.06.2016 року с/н «НВТ722821», витяг з реєстру про реєстрацію в Єдиному реєстру довірностей ( №31490021), довіреність від 08.04.2016 року с/н «НАІ 476326».також був вилучений сам автомобіль, на якому було підозрювані перевозили викрадені речі з магазину «Елена», тобто який був знаряддям вчинення злочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках повязаних із рятуванням життя людей та майна чи безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчинені злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобовязаний невідкладно після вчинення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Відповідно до положення ч.1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Слідчим СВ Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_6 було проведено огляд автомобілю марки «Peugeot 405», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який в подальшому було вилучено.

Вбачається, що вилучений автомобіль марки «Peugeot 405», був знаряддям злочину, яким користувалися підозрювані ОСОБА_4 та ОСОБА_1 для перевезення викрадених речей в місце для їх зберігання.

Слідчий в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та прохав його задовольнити.

Прокурор підтримав клопотання в повному обсязі з підстав у ньому наведених та просить задовольнити.

Володілець майна в судовому засіданні просив не задовольняти клопотання, зазначив, що він на вказаному автомобілі нічого не перевозив і ніяких злочинів не вчиняв.

Представник володільця майна в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання з- огляду на те, що дане майно не відповідає вимогам ч.2 ст. 170 КПК України та належить іншій особі.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цьогоКодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу(ч. 1ст. 173 КПК України).

Слідчим доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

На виконання вимог ч.1ст.173 КПК Українислідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ст. слідчого СВ Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт на вилучений в ході огляду місця події 17.01.2017 року, за адресою: м. Полтава, вул. Сковороди, 2Б, автомобіль марки «Пежо 403», білого кольору, реєстраційний номер «030-43ЕК», 1987 року випуску, номер кузову: VF315BB2208103174, номер двигуна: 042249, належний ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який на підставі довіреності про порядок передоручення належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, що є знаряддям злочину, тобто на якому підозрювані перевозили викрадені речі з м. Полтави до с. Судівки Новосанжарського р-ну Полтавської області, де залишили на зберігання.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя О.І.Шевська