Ухвала суду № 64239451, 19.01.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/17/15-ц Головуючий у І інстанції Дутчак І. М.Провадження № 22-ц/780/413/17 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я. С.Категорія 53 19.01.2017

УХВАЛА

Іменем України

19 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

та секретаря Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрик», третя особа: ОСОБА_3, про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування рішення і наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача у судове засідання.

Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та направити справу для розгляду по суті до суду першої інстанції, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є : 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими ; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що ні позивач, ні його представник повторно не з'явилися у судове засідання та не надали підтверджень щодо поважності причини неявки, через що дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Бобрик» про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування рішення і наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (Т. 1, а. с. 1-5).

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи неодноразово відкладався (Т. 1, а.с. 86, 115, 134, 138, 212, 224, 245).

08 вересня 2016 року позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4, будучи повідомленими про час і місце розгляду справи, про що свідчить наявна у матеріалах справи розписка (т. 2 а. с. 36), у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за відсутності позивача до суду не подавали.

У зв'язку із першою неявкою в судове засідання позивача і його представника та неповідомлення ними про причини неявки розгляд справи судом було перенесено на 15.30 год. 26 жовтня 2016 року, про що належним чином повідомлено представника позивача, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою (т. 2 а. с. 39).

26 жовтня 2016 року позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4, будучи оповіщеними про час і місце судового розгляду, повторно у судове засідання не з'явилися (Т. 2, а. с. 45).

Цього ж дня представник позивача ОСОБА_4 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що 26 жовтня 2016 року о 10.35 год. він як представник третьої особи ОСОБА_5 бере участь у розгляді справи іншим судом, а о 15.00 год. того ж дня його залучено до проведення слідчих дій у кримінальному провадженні, де він являється учасником процесу.

На підтвердження обставин участі в розгляді справи в апеляційному адміністративному суді представник позивача надав копію судової повістки та довіреність (т. 2 а. с. 40-42).

Також цього ж дня позивач ОСОБА_2 особисто подав до канцелярії суду заяву про перенесення розгляду справи на іншу дату, у якій вказував на те, що перебуває на лікарняному, тому прибути в судове засідання він не може (т. 2 а. с. 43).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 25 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року (Т. 2, а. с. 57).

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без розгляду (Т. 2, а. с. 47-49).

Згідно із ч. 3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо він нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими, проте позивач був позбавлений права на судовий захист.

Отже, висновок суду першої інстанції про повторність неявки у судове засідання позивача не ґрунтується на положеннях п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, оскільки про неможливість брати участь у судовому засіданні позивач та його представник повідомили суд належним чином та просили відкласти розгляд справи, посилаючись на його перебування на лікуванні.

Таким чином, залишаючи позов без розгляду, місцевим судом фактично не встановлено причини неявки позивача та його представника в судові засідання та не перевірено чи наявні у вказаної особи поважні причини нез'явлення до суду.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що справа знаходиться на розгляді суду з січня 2015 року, на час вирішення питання про залишення позову без розгляду вже були порушені визначені ЦПК України строки розгляду справи; у порушення вимог ч. 2 ст. 157 ЦПК України обов'язкова у такому разі ухвала про продовження розгляду справи судом не постановлялася.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала місцевого суду підлягає скасуванню на підставі ст. 311 ЦПК України із передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2016 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: