Рішення № 6423877, 28.09.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2009 р.

Справа № 8/61-1267

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І. М.

Розглянув матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тригал”, с. Зелів Яворівського району Львівської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Березовицький комбінат “Будіндустрія”, смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області

про: стягнення боргу на суму 34 504 грн. 27 коп.

За участю представників:

Позивача: Тиханського Р. М. –представника, довіреність № 22 від 22.06.2009 р.

Відповідача: не з’явився.

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Тригал”, с. Зелів Яворівського району Львівської області, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Березовицький комбінат “Будіндустрія”, смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області боргу на суму 34 504 грн. 27 коп.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання по оплаті отриманої продукції згідно видаткових накладних та квитанцій про приймання вантажу на маршрут або групу вагонів, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 34 504, 27 грн., яку і просить стягнути з в судовому порядку. В підтвердження викладеного додає: претензію № 39 від 28.04.2009 р. та доказ її направлення відповідачу; видаткові накладні на продукцію та квитанції приймання вантажу на маршрут або групу вагонів, платіжні доручення, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, разом з тим відзив на позов надав, згідно якого стверджує, що його заборгованість перед позивачем складає 26 504,30 грн.

Відтак, враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши обґрунтування представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, судом встановлено наступне:

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

За змістом приписів статей 205 та 206 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до п.2.1 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року, у графі комплекту перевізних документів "Маса вантажу в кг, визначена відправником" - вказується маса вантажу у кілограмах, дана графа заповнюються вантажовідправником.

Пункт 12 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року передбачає, що при наявності на станції призначення або у одержувача вагонних ваг, на вимогу одержувача залізниця може перевірити масу вантажів, що перевозяться навалом та насипом і прибули без ознак утрати. Кількість перевірених вагонів не повинна перевищувати 10% від тих, що прибули одним поїздом, але не менше 2 вагонів. У разі відсутності вагонних ваг на станції призначення і у одержувача ці вантажі видаються без перевірки.

Ст.ст. 52, 129 Статуту залізниць України передбачена можливість перевірки маси вантажу на вимогу вантажоодержувача із складанням комерційного акту для підтвердження невідповідності маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Тригал" зі станції Клепаров Львів.370. 400 на станцію Березовиця –Острів Львівської залізниці відвантажило насипом на підставі видаткових накладних № РН-0000314 від 16.09.2008р. на суму 20 674,61 грн., № РН-0000334 від 30.09.2008р. на суму 24745,61 грн., № РН-0000350 від 06.10.2008р. на суму 21069,42 грн., № РН-0000372 від 27.10.2008р. на суму 26463,94 грн., № РН-0000353 від 13.10.2008р. на суму 18402,67 грн., № РН-0000361 від 15.10.2008р. на суму 22137,84 грн. № РН-0000404 від 11.11.2008р. на суму 25981,53 грн., № РН-0000418 від 19.11.2008р. на суму 26244,28 грн., № РН-0000387 від 31.10.2008р. на суму 21458,98 грн., згідно квитанцій про приймання вантажу на маршрут або групу вагонів :

- № 36162455 від 12.09.2008р. у 5 (п'яти) вагонах 346 000 кг піску будівельного;

- № 36420555 від 26.09.2008р. у 6 (шести) вагонах 416 000 кг піску будівельного;

- № 36420575 від 02.10.2008р. у 5 (п'яти) вагонах 340 000 кг піску будівельного;

- № 36420579 від 04.10.2008р. у 4 (чотирьох) вагонах 278 000 кг піску будівельного;

- № 36420598 від 10.10.2008р. у 5 (п'яти) вагонах 347 000 кг піску будівельного;

- № 36420622 від 17.10.2008р. у 6 (шести) вагонах 416 000 кг піску будівельного;

- № 36420662 від 30.10.2008р. у 5 (п'яти) вагонах 342 000 кг піску будівельного;

- № 36420675 від 05.11.2008р. у 6 (шести) вагонах 414 000 кг піску будівельного;

- № 36420698 від 14.11.2008р. у 6 (шести) вагонах 411 000 кг піску будівельного,

загалом у 48 (сорока восьми) вагонах 3 310 000 кг піску будівельного на загальну суму 207 178 грн. 88 коп.

Факт отримання товару відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку.

Як стверджує представник позивача оплата за отриманий товар –пісок будівельний відповідачем проведена частково в сумі 172 674,61 грн. і станом на день розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість перед позивачем в сумі 34 504 грн. 27 коп.

Разом з тим, із представлених на вимогу суду доказів часткової сплати відповідачем вартості отриманого піску, а саме платіжних доручень № 813_9С004 від 12.09.2008 р., № 853_9Н00U від 17.09.2008 р., № 907_9Т016/ від 26.09.2008 р., № 929_9U019 від 30.09.2008 р., № 978 від 06.10.2008 р., № 956_А7016/ від 02.10.2008 р., № 985 від 09.10.2008 р., № 002 від 13.10.2008 р., № 012 від 14.10.2008 р., № 018 від 28.10.2008 р., № 021 від 05.11.2008 р., № 614_В6001/ від 05.11.2008 р., № 635_ВЕ003/ від 13.11.2008 р., № 640_ВН001/ від 14.11.2008 р., № 031 від 04.02.2009 р., № 025 від 10.12.2008 р., № 136 від 24.06.2009 р. та № 369 від 30.06.2009 р., які знаходяться у матеріалах справи вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий пісок становить 26 504 грн. 27 коп., оскільки останнім не були враховані здійснені відповідачем 24.06.2009 р. та 30.06.2009 р. платежі за отриманий товар на загальну суму 8 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 136 від 24.06.2009 р. на суму 4000 грн. та № 369 від 30.06.2009 р. на суму 4000 грн.

Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем саме в сумі 26 504 грн. 27 коп. також підтверджується і претензією № 76 від 09.07.2009 р. (в матеріалах справи), яка направлялася ТзОВ “Тригал” на адресу ВАТ “Березовицький комбінат “Будіндустрія” з вимогою сплатити борг на суму 26 504грн. 27 коп., Актом звірки взаєморозрахунків станом на 09.07.2009 р., який підписаний уповноваженим представником позивача.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Дослідивши представлені позивачем документи, господарський суд вважає, що вони свідчать про вчинення позивачем та відповідачем правочину в усній формі, в якому сторони досягли згоди щодо умов, в тому числі і в частині оплати за отриманий товар.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк оплати вартості переданого товару сторонами встановлений не був, в порядку ст. 530 ЦК України, позивачем на адресу відповідача 28.042009р. та 09.07.2009 р. були надіслані претензії № 39 та № 76 з вимогами сплатити борг на суму 34504,27 (без часткової сплати 8000 грн.) та, відповідно, 26 504 грн. 27 коп., проте останнім залишені без належного реагування та задоволення.

Станом на дату розгляду справи в суді відповідач не представив доказів сплати заборгованості в добровільному порядку та підтвердив факт існування боргу перед позивачем за отриманий пісок будівельний в загальній сумі 26 504,30 грн.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, станом на дату розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість по оплаті за отриманий товар в сумі 26 504 грн. 27 коп., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення, оскільки підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не заперечені відповідачем.

Разом з тим, враховуючи, що предметом позову є стягнення з відповідача 34504,27 грн., що в судовому засіданні знайшло підтвердження часткове погашення відповідачем боргу перед позивачем, а саме в сумі 8 000 грн. (платіжні доручення знаходяться в матеріалах справи), суд прийшов до висновку, що позов в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки заявлений безпідставно.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Березовицький комбінат "Будіндустрія", смт. Велика Березовиця, Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 05421350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тригал", с. Зелів, Яворівського району Львівської області (ідентифікаційний код 13809016), 26 504 грн. 27 коп. боргу та 577 грн. 54 коп. в повернення сплачених позивачем судових витрат.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 8 000 грн. - відмовити.

4. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Тригал", с. Зелів, Яворівського району Львівської області (ідентифікаційний код 13809016) довідку на повернення зайво сплаченого державного мита в сумі 0 грн. 96 коп.

Платіжне доручення № 63 від 09 червня 2009 року про сплату державного мита в сумі 346 грн., залишається в матеріалах справи.

Видати довідку.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

7. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання –01.10.2009р.), через місцевий господарський суд.

Суддя