Рішення № 64237947, 18.01.2017, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

З А О Ч Н Е

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 133/2379/16-ц

18.01.17

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі головуючого - судді Сороки Д.В.

За участю секретаря Назарчук А.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятині цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк " до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 13.12.2013,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 13.12.2013.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 13.12.2013 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2700.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою та тарифами банку", які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Пунктами 2.1.1.2.3,2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачено , що позичальник дає свою згоду , що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту , встановленого банком.

Відповідно до п.2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбаченим договором більш ніж на 30 днів , позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф, розмірі 500грн. + 5% від суми позову.

У порушення діючого законодавства та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав в повній мірі, у зв'язку з чим банк має право вимагати повернення всієї суми кредиту.

Станом на 12.10.2016 відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 31011.49., яка складається з наступного : 26.96.03грн. заборгованість за кредитом; 23212.53 грн. відсотки за користування кредитом; 3150.00 грн. заборгованість за пенею та комісією; 500.00грн.- штраф(фіксована складова);1452.93грн. штраф ( процентна складова).

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить справу розглянути у його відсутності та не заперечує проти заочного розгляду справи .

Відповідач, будучи належним чином повідомленийпро день та час слухання справи, двічі в судові засідання не зявився , причини неявки суду не повідомив, а також до суду не подав заяви про слухання справи у його відсутності .

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 13.12.2013 між банком і відповідачем по справі був укладений кредитний договір , згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 2700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідачпідтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими ПАТ КБ «Приватбанк» Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою та Тарифами банку , складає між ним та банком договір , що підтверджується підписом у заяві .

Пунктами 2.1.1.2.3,2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг передбачено , що позичальник дає свою згоду , що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту , встановленого банком.

Згідно умов кредитного договору позивач взяв на себе зобовязання сплачувати відсотки за користування кредитом та проводити погашення кредиту щомісячним платежем до 25 число кожного місяця .

Відповідно до ч.1 ст.546 та ст.. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема , неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Відповідно до п.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання. Враховуючи, що норма, яка встановлює таке положення , не є диспозитивною , тобто сторони не в змозі змінити її положення та встановити у договорі штраф у вигляді твердої суми або в кратному відношенні до суми зобов'язання суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення фіксованої частини штрафу в сумі 500.00 грн . та процентної складової в сумі 1452.93грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності та передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежівпо будь-якому з грошових зобовязань

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. В даному випадку саме пеня, як різновид неустойки, є спеціальним видом забезпечення виконання грошового зобов'язання і за текстом кредитного договору пеня визначається , як перший із способів забезпечення зобов'язання позичальника перед банком в порівнянні із штрафом і підлягає стягненню, що відповідає правові позиції викладені у постанові Верховного суду України №6-2003цс15.

Згідно умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання сплачувати відсотки за користування кредитом та проводити погашення кредиту .

Взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав в повні мірі.

Відповідно до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника вимагати повернення всієї суми кредиту.

Правовідносини які склалися між сторонами регулюються ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 536 ЦК України., за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами ст. 536 ЦК України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги банку підлягають частково задоволенню та стягненню підлягає заборгованість станом на 12.10.2016 відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 31011.49., яка складається з наступного : 26.96.03грн. заборгованість за кредитом; 23212.53 грн. відсотки за користування кредитом; 3150.00 грн. заборгованість за пенею та комісією .

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.266, 526, 530, 536,258, 1050, 1054 ЦК України, ст.. 61 Конституції України ст.209, 224-226ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" ( код ЄДРПОУ 14360570 на рах. № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.12.2013 станом на 12.10.2016 у розмірі 29058 (двадцять дев"ять тисяч п"ятдесят вісім ) гривень 56 копійок .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" ( код ЄДРПОУ 14360570 на рах. № 29092829003111, МФО № 305299) сплачений ним судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім ) гривень 00 копійок.

Повний текст рішення буде виготовлено 23.01.2017.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії повного текста рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача , поданою протягом десяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

СУДДЯ- підпис

З ори гіналом вірно:

Суддя

Секретар

Дата документу 18.01.17