Рішення № 64235810, 23.01.2017, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/2662/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 січня 2017 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Дубовік О.М.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 опіки та піклування Житомирської районної державної адміністрації до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Житомирської районної державної адміністрації про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2016 року ОСОБА_1 опіки та піклування Житомирської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття. Позов мотивує тим, що відповідач була позбавлена батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 і на даний час динина влаштована на повне державне забезпечення до Комунального навчального закладу «Бердичівська загальноосвітня школи-інтернат І-ІІІ ступенів» Житомирської обласної ради, тому просить суд позов задовольнити.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 опіки та піклування Житомирської районної державної адміністрації та представник третьої особи Служби у справах дітей Житомирської районної державної адміністрації у судове засідання не зявилися; до суду спрямували заяви, де просять суд розгляндати справу у їх відсутність.

Відповідач у судове засідання не зявилася. Судом встановлено, що на період розгляду справи відбуває покарання у Житомирській УВП ДПС України в Житомирській області №8; до суду надіслала заяву, в якій просила не стягувати з неї аліменти, оскільки не має постійного місця роботи (а.с. 31-31).

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити за відсутності сторін.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані докази у справі, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

У відповідності до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно копії свідоцтва про народження, виданого повторно 10.04.2009 року Першим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_3 народилася 20.06.2005 року, актовий запис 453, в графі «Мати» зазначена відповідач ОСОБА_2 (а.с. 2).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 11.04.2016 року, відповідача ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав стосовно її малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 3-4).

Із довідки № 15, виданої 05.01.2017 року Комунальним навчальним закладом «Бердичівська загальноосвітня школи-інтернат І-ІІІ ступенів» Житомирської обласної ради, вбачається, що малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 03.09.2016 року і по даний час навчається у зазначеному закладі та перебуває на повному державному утриманні (а.с. 33).

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Зміст глави 15 СК України вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

У відповідності до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Способи виконання обов'язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

На підставіст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

В пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 183 СК Україничастка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи, що відповідач є здоровою, працездатною людиною, інших осіб на утриманні не має, на даний час відбуває покарання у Житомирській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області №8, також враховуючи стан здоровя дитини, суд вважає необхідним призначити стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 03.11.2016 року.

За змістом статей 10, 11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Жодних документів, які б підтверджували непрацездатність відповідача чи неможливість його працевлаштування, суду надано не було.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів (п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 551,20 грн. на користь держави.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Керуючись ст. ст.10,11,60,88, 158, 197, 209,212-215ЦПК України 180,182-183,191 Сімейного Кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 опіки та піклування Житомирської районної державної адміністрації до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Житомирської районної державної адміністрації про стягнення аліментів задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер платника податку не відомий, аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на особовий рахунок №26201033929505, який відкритий у ТВБВ 10005/043, ОПЧ Філія - Житомирське ОУ АТ «Ощадбанк», ідентифікаційний код 09311380, МФО 311647, щомісячно, починаючи з 03.11.2016 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер платника податку не відомий, судовій збір у спеціальний фонд Державного бюджету України у розмірі 551 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. М. Дубовік