Вирок № 64235636, 23.01.2017, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 274/6138/14-к

Провадження № 1-кп/0274/26/17

23.01.2017 року. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого-судді Вельмик А.Є., з участю секретаря Слабик О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 274/6138/14-к відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стожково Шахтарського району Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, вдівця, працюючого водієм Канівської філії ТОВ "Клуб Сиру», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю :

прокурора - Кулик О.В.,

потерпілого - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

ІНФОРМАЦІЯ_9 приблизно 10 год. 20 хв. ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 належить ЗКПО 36413692 ТОВ "КЛУБ СИРУ",рухався по правій смузі проїзної частини вулиці Братів Марускевичів с. Хажин Бердичівського району Житомирської області в напрямку м. Вінниця, і при цьому в кабіні автомобіля перевозив пасажирку ОСОБА_4

Поблизу будинку № 3 вказаної вулиці водій ОСОБА_1 проявив безпечність та неуважність до дорожньої обстановки та її змін, невірно оцінив дорожню обстановку і, маючи технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом своєчасного застосування термінового гальмування без зміни напрямку руху керованого ним транспортного засобу, в порушення вимог пунктів 1.5, 1.7, 2.3 "б", 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, не був особливо уважним до такої категорії учасників дорожнього руху, як діти, в момент виникнення небезпеки для руху, не застосувавши термінового гальмування, з метою уникнення наїзду застосував технічно невиправданий маневр зміни напрямку руху ліворуч та виїхав на смугу зустрічного руху, де на лівому краю проїзної частини передньою частиною керованого ним автомобіля скоїв наїзд на мололітнього пішохода ОСОБА_5, який перебігав проїзну частину справа наліво відносно напрямку руху транспортного засобу.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди малолітній пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці чола справа, в ділянці правої ключиці з переходом на грудину та плечовий суглоб, правому плечі, правому ліктьовому суглобі, правому стегні, ран в ділянці чола справа, правому плечовому суглобі, лівій гомілці, лівому колінному суглобі, крововиливів на слизовій нижньої губи, в м"язи правого плечового суглобу, перелому грудини, в ділянці тіла, перелому правої ключиці в акроміальній частині, перелому плечової кістки справа, переломів ребер справа з першого по третє по біляхребтовій лінії, розриву хребта між 1 та 2 грудними хребцями, забою легень, наявністю в правій плевральній порожнині 500 мл. крові, в лівій - 300 мл. крові, перелому кісток тазу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 166 від 07.08.2014 року в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, та знаходяться в прямому причинному зв"язку з його смертю.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 1.5, 1.7, 2.3 "б", 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.

Кримінальна відповідальність за вчинення злочину, у вчиненні якого визнається винуватим ОСОБА_1, передбачена ч.2 ст. 286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав частково, цивільний позов потепілої визнав повністю. В судовому засіданні дав показання, що ІНФОРМАЦІЯ_9 він їхав в м.Козятин за кермом автомобіля « Газ -3307», належний ТОВ «Клуб сиру». Автомобіль є застрахованим. В селі Хажин, зненацька, з правої сторони, із-за кущів, прямо на нього вибіг хлопчик. В цей час ні попутних, ні зустрічних машин на проїжджій частині дороги не було. Він змушений був звернути вліво, щоб уникнути зіткнення і потім загальмував. Все відбувалось о 10 годині 20 хвилин.

На поставлені запитання обвинувачений відповів, що з 2013 року працює водієм в ТОВ «Клуб сиру». Його водійський стаж - 32 роки. Він ніколи раніше не притягувався до кримінальної відповільності. Під час ДТП в кабіні була ОСОБА_4 Швидкість з якою він рухався, була приблизно 50-55 км/год. Автомобіль був завантажений двома тонами молока. На даній ділянці ніяких дорожніх знаків не було, в тому числі ні пішохідного переходу, ні попереджувального "діти". Також ОСОБА_1 пояснив, що хлопчика він побачив за 10 метрів від машини. В момент, коли він змінив напрямок руху, дитина зникла з його поля зору. Зіткнення відбулось правою стороною автомобіля, майже на початку здійснення ним гальмування. З часу застосування гальмування він проїхав незначну відстань.

Крім цього на запитання захисника ОСОБА_1 відповів, що зміна ним напрямку руху і гальмування було застосовано одночасно. Вважає, що уникнути наїзду шляхом гальмування без зміни напрямку руху було неможливо, так як дитина вибігла в безпосередній близькості від автомобіля. Він був присутній під час огляду місця події. Також була потерпіла і свідок ОСОБА_4 Відомості відображені у протоколі огляду місця події відповідають дійсності. Під час досудового розслідування з ним проводився слідчий експеримент, де він давав показання. На той час давав свідчення як свідок, підозра йому ще не була пред»явлена. На додаткові запитання захисника обвинувачений пояснив, що в момент удару машина уже була в загальмованому стані. Коли з»явилась дитина, то він відразу застосував екстренне гальмування і відчув удар. При гальмуванні машиною гойднуло і стало відводити вліво. Уникаючи наїзду і не бажаючи, щоб машина перекинулась, він скерував після цього автомобіль вліво. Вважає, що машину потягнуло вліво, бо цистерни з молоком не були повністю заповнені рідиною. Пд час слідчого експерименту він давав інші показання, томущо потерпіла говорила, що бачила все і ій було краще видно. Він з нею погодився, тому давав такі ж показання як і вона.

Незважаючи на те, що обвинувачений частково визнав свою винуватість, його винуватість у вчиненні злочину стверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Так, допитана в ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що проживає із сім»єю в АДРЕСА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 загибель сина відбулась на її очах. Коли вона вийшла з будинку матері, то побачила як син перебігав дорогу. Він біг через дорогу в її бік під кутом. По дорозі в напрямку м.Вінниці їхала машина, яка загальмувала уже після зіткнення, коли син майже перебіг проїжджу частину дороги. Спочатку автомобіль їхав по правій смузі дороги, потім переїхав на ліву частину, де наздогнавши дитину, відбувся наїзд. Стверджує, що лише після зіткнення автомобіль загальмував. Все сталося приблизно о 10 год.15 хв. На запитання учасників судового провадження потерпіла пояснила, що син вибігав між п»ятим і сьомим будинком. Автомобіль зупинився біля будинку № 11, а звернув вліво біля третього будинку. Просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь завдану матеріальну шкоду, пов"язану із витратами на поховання сина та з ТОВ «Клуб Сиру « 100 000 грн. моральної шкоди, пов»язаної із смертю її дитини.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що працює юрисконсультом в ТОВ «Клуб сиру». Підприємство заперечує та не визнає пред»явлений потерпілою цивільного позову з наступних підстав. На момент вчинення ДТП цивільна правова відповідальність була застрахована, що підтверджується полісом. Страхову відповідальність взяла на себе страхова компанія «Глобус», якій були повідомлено про настання страхового випадку та надані відповідні документи. Таким чином, підприємство здійснило всі дії, а тому вважає, що відшкодовувати потерпілій завдану шкоду має страхова компанія. Крім того у позовній заяві позивач не вказала підстави для відшкодування моральної шкоди. Враховуючи це, її позов не підлягає задоволенню. Також представник повідомив, що підприємство в день поховань надало потерпілій 5000 грн. допомоги. Вказані кошти були виділені без видаткових касових ордерів.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що 09.07.2014 року вона була на маршруті з ОСОБА_1 На той час вона працювала заготівельником молока. Після того як зібрали молоко, то з ОСОБА_1 їхала на завод в м.Козятин. Під час руху на дорогу вона не дивилася, а рахувала молоко. В с.Хажин почула крик водія. Коли підняла голову, то майже біля машини побачила дитину. Хлопчик біг справа, дуже швидко. ОСОБА_1 почав гальмувати, при цьому машину гойднуло і вона вдарилась головою. Після цього водій повернув вліво. Як це сталося незнає, бо відбувалось все швидко. Автомобіль зупинився на лівій стороні дороги, виїхавши на зустрічну смугу. Обставини тієї події вона точно не пам»ятає, так як у неї був нервовий зрив і уже пройшло багато часу. Після пригоди ОСОБА_1 вийшов з машини, а вона не виходила, тому що після удару почувала себе погано. Із нею проводили слідчий експеримент. Зауважень до протоколу у неї не було.

На запитання учасників судового провадження свідок також пояснила, що в машині вона сиділа на передньому сидінні справа. Конкретно сказати місце, звідки вибіг хлопчик не може, бо не бачила, лише бачила напрямок його руху. Момент наїзду на дитину також не бачила. Вона вдарилась в машині двічі, коли ОСОБА_1 загальмував, а потім коли звернув вліво. Слідчий експеримент проводився за її участю, участю ОСОБА_1 та потерпілої. Першою давала показання потерпіла. На той час вона приблизно визначала все що її запитували.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що два роки тому працював в правоохоронних органах. Точної дати не пам»ятає, у 2014 році їхав автомобілем з ОСОБА_11 в напрямку м.Вінниця. Їх зупинили працівники ДАЇ, попросили бути понятими. На автодорозі в с.Хажин в напрямку м.Вінниця стояв молоковоз, ближче до першої частини села, можливо по середині села. Їм роз»яснили права, сказали, що проводять відтворення. Працівники ДАЇ перекрили дорогу. У відтворенні був залучений малолітній хлопчик в якості статиста. Він перебігав дорогу за вказівками слідчого. На слідчому експерименті був присутній водій молоковоза, мати загиблого, також в молоковозі знаходилась жінка. Слідчий експеримент проводився зі всіма окремо. Спочатку із матір»ю. Їз ким далі проводилась дана слідча дія вже не пам»ятає. Під час проведення експерименту з потерпілою, водій знаходився в автомобілі. Чи виходив він з автомобіля, не пам»ятає. У жінки, яка перебувала в машині, з»ясовувалось як рухався автомобіль. Після показань кожного з учасників проводилися заміри. Пам»ятає, як водій вказував, що не міг нічого зробити, так як не бачив як хлопчик вибіг на дорогу.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_8 пояснив, що в даному кримінальному провадженні він проводив судову експертизу механізму і обставин ДТП на підставі постанови слідчого. Також був присутній безпосередньо під час огляду місця події, де було зафіксовано розташування слідової інформації. Встановити місце наїзду на потерпілого експертним шляхом за протоколом огляду місця події неможливо. Під час проведення експертизи ним враховувались вихідні дані, зазначені слідчим у постанові. Використовувались свідчення ОСОБА_1, свідка ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_2 дані ними під час проведення слідчих експериментів. На технічну спроможність покази вказаних осіб не перевірялись. Наявність двох наполовину заповнених рідиною ємностей впливає на траєкторію руху транспортного засобу, однак після застосування гальмування, впливу на рульове керування не відбудеться, оскільки передні колеса будуть заблокованими. В даній ситуації були виявлені два паралельних сліди гальмування, утворені заблокованим рухом передніх керованих коліс. Звертає увагу, що при блокуванні передніх коліс автомобіля, будь - який вплив на рульове керування ( повороти вліво, вправо), не змінять траєкторію руху, що було і враховано ним при проведенні експертизи. Наявність вантажу в цистернах може впливати на траєкторію руху при маневруванні, а при гальмуванні ні.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що був слідчим в даному кримінальному провадженні. Після допиту всіх учасників ним було прийнято рішення провести слідчий експерименти з кожним із учасників. Не пам»ятає дати, для проведення вказаної слідчої дії він запросив ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_4. З метою ефективності, мав провести експеримент в один день. Залучив понятих, яких зупинили працівники ДАЇ. Слідчий експеримент спочатку провів із потерпілою, при цьому водій і свідок в його проведенні не приймали участі, знаходились на відстані 20 метрів. Їз ОСОБА_4 проводили експеримент в останню чергу. Потерпіла розповіла про темп руху дитини, місце наїзду, місце звідки вибігла дитина. Після проведення слідчого експерименту з потерпілою, склали протокол, який всі підписали. Другий слідчий експеримент був проведений із ОСОБА_1, при цьому потерпіла також була присутня. Понятими були ті самі люди. Зауважень ні від кого не було. З урахуванням всіх даних ним була призначена експертиза.

На запитання учасників судового провадження свідок ОСОБА_9 пояснив, що під час слідчого експерименту ним був використаний секундомер на мобільному телефоні. Всі учасники слідчих експериментів показали одне місце, звідки вибіг загиблий хлопчик.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що особисто із слідчим ОСОБА_9 не знайомий. ОСОБА_7 є його кумом. Разом із ним був на слідчому експерименті в якості понятого. В той день, дати не пам»ятає, він з ОСОБА_7 їхали на машині в напрямку м.Вінниці. Їх зупинили працівники міліції, запросивши бути понятими. Експеримент проводився із трьома особами, з кожним окремо. Всі дані заносились до протоколу. Він не пам»ятає чи міг чути хтось із учасників слідчого експерименту як давали свідчення інші особи. Також не пам»ятає чи однаково вказали на місце наїзду троє осіб з якими проводився експеримент.

Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 також підтверджується письмовими доказами.

Згідно рапорту начальника ВДАІ з обслуговування м. Бердичева та Бердичівського району, 09.07.14 приблизно о 10 год. 40 хв. на автодорозі Житомир-Могилів-Подільський в с. Хажин по вулиці Братів Марускевичів, 3 Бердичівського району ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2 в напрямку м. Вінниці, здійснив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, який перебігав дорогу з права на ліво, в наслідок чого пішохід від отриманих травм загинув на місці пригоди ( т. 1 а.п. 2);

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.07.14 р., ілюстративної таблиці до нього, схемою до протоколу, зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди, а саме, ділянку дороги в с.Хажин Бердичівського району, поблизу будинку № 3 по вул.Б.Марускевичів. Транспортний засіб ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_3 знаходисть на відстані 64.8 м. від кута будинку № 3 по вулиці Братів Марускевичів в с. Хажин. На даному транспортному засобі виявлені пошкодження передньої пластмасової решітки. На проїзній частині та на узбіччі в напрямку до м. Вінниця виявлено сліди гальмування передніх коліс автомобіля НОМЕР_4, при цьому довжина лівого сліду - 20.4 м., правого - 18.2 м., лівий слід гальмування на відстані 2.0 м. до правого краю проїзної частини, а правий - на відстані 2.5 м. до розділювальної смуги. На дорожньому покритті також виявлено кросівок, залишений потерпілим на відстані 3.35 м. до розділювальної смуги. На узбіччі проїзної частини дороги виявлено труп ОСОБА_5 (т. 1 а.п. 3-16). Суд вважає вірною датою складання протоколу огляду місця події - 09.07.2014 року, а не 07.07.2014 року як помилково вказано слідчим у протоколі. До такого висновку суд приходить, враховуючи показання учасників ДТП щодо дати події та відомості стосовно дати, зафіксовані в описовій частині протоколу огляду місця ДТП, схемі до нього та ілюстрованій таблиці.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, під час огляду ІНФОРМАЦІЯ_9 о 13 год. 00 хв. в травмпункті Бердичівської центральної міської лікарні в ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ознак сп"яніння не виявлено (т. 1 а.п. 19)

Постановою слідчого від 09.07.2014 року, автомобіль НОМЕР_5 визнано речовим доказом та зберігається на майданчику тимчасового затриманих транспортних засобів ВДАІ Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області (а.п.21, том 1).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, "ГАЗ-3307-цистерна харчова-С" р. н. НОМЕР_14 1993 року випуску, належить ЗКПО 36413692 ТОВ "КЛУБ СИРУ", розташованого за адресою: Вінницька область, м. Козятин, вул. Довженка, 1 (т. 1 а.п. 22).

Тяжкість тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_5 та причина смерті останнього встановлені висновком судово-медичною експертизи за № 166 від 09.07.2014 р., згідно якого смерть ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, настала від травми із залученням декількох ділянок тіла, яка супроводжувалась переломом грудини в ділянці тіла, переломом правої ключиці в акроміальній частині, перелому плечової кістки справа, переломом ребер справа з першого по третє по хребтовій лініії, розривом хребта між 1 та 2 грудними хребцями, забоєм легень, наявність в правій плевральній порожнині 500 мл. крові, в лівій - 300 мл. крові, перелому кісток тазу, множинними саднами та ранами, що в своїй сукупності визвало травматичний шок. Дані тілесні ушкодження, враховуючи їх характер, кількість та місце розташування, могли утворитися від дії тупих твердих предметів, що можливо при ударі частинами автомобіля, що рухався, з подальшим падінням тіла і його ударі об дорожнє покриття та його терті об дорожнє покриття. Ушкодження в своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя , та знаходяться в прямому причинному зв"язку зі смертю. В момент первинного контакту, з урахуванням тілесних ушкоджень та їх розташування, потерпілий був повернутий до травмуючого автомобіля лівою боковою поверхнею тіла та знаходився у вертикальному положенні чи положенні близькому до такого. Давність заподіяння тілесних ушкоджень може відповідати терміну вказаному в постанові (т. 1, а.п. 27-29).

Згідно довідки Житомирського обласного центру з гідрометеорології від 17.07.2014р. за № 25-04-16/1-740, за даними спостережень метеостанції м. Житомир, яка найближче розташована до с. Хажин Бердичівського району Житомирської області, погодні умови 09 липня 2014 року близько 10 год. 20 хв. були такими: мінлива хмарність, штиль, температура повітря 22 градуса тепла, відносна вологість повітря 55%, метеорологічна видимість була близько 10 км., опадів та інших атмосферних явищ у зазначений строк не було (т. 1 а.п. 31).

Відповідно до довідки філії "Бердичівська ДЕД" за № 97 від 16.07.2014 р., на автомобільній дорозі М-21 Житомир - М. Подільський км. 52+900 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 09.07.2014 року, обмежень швидкості руху не було, крім дорожніх знаків 5.45 (початок населеного пункту), які знаходяться за адресою км. 49+620 (право) та км. 52+920 (ліво). Права полоса: 5.41 - зупинка автобуса, 5.35.1 - пішохідний перехід, 5.38 - місце для стоянки; 6.7 - автозаправна станція. Ліва полоса: 5.41 - зупинка автобуса, 5.35.1 - пішохідний перехід, 3.34 - зупинка заборонена; 3.25 - обгін заборонено з табл. 7.2.1 - зона дії (300 м.), 1.2 - небезпечний поворот ліворуч, 1.23. 1 - прилягання другорядної дороги (т. 1 а.п. 35).

Записом в копії картки виклику швидкої медичної допомоги від 09.07.2014 року № 2112, зафіксовано, що бригада швидкої медичної допомоги № 2 приблизно о 10 год. 26 хв. виїжджала на виклик чергового 102 та матері ОСОБА_5, якого на трасі Бердичів-Вінниця в с. Хажин Бердичівського району збила машина (т. 1, а.п. 37).

Також в картці виїзду швидкої медичної допомоги за № 2112 від 09.07.2014 р., констатовано біологічну смерть ОСОБА_5 (т. 1, а.п. 38).

Згідно довідки Центральної районної лікарні Бердичівського району, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, мешканец АДРЕСА_2 перебував на диспансерному обліку у лікаря-психіатра з листопада 2012 року (т.1 а.п. 40).

Згідно висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 30.07.2014 року № 3/442, на момент огляду, а отже і ДТП, гальмова система, рульове керування та ходова частина автомобіля НОМЕР_6 знаходилася в технічно працездатному стані. В процесі дослідження технічного стану вище зазаначених систем автомобіля НОМЕР_7 будь-яких характерних ознак технічних несправностей деталей і систем, які б знаходилися в причинному зв"язку з виникненням ДТП, не виявлено (т. 1, а.п. 54-64).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть сірії НОМЕР_15 виданого виконавчим комітетом Хажинської сільської ради Бердичівського району Житомирської області 10 липня 2014 року, ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_9 у віці 7 років (т. 1 а.п. 82).

З розписки ОСОБА_1 вбачається, що він як водій ТОВ "Клуб сиру" отримав автомбіль ГАЗ-3307 д.н. НОМЕР_8, який перебував на майданчику тимчасово затриманих транспорних засобів Бердичівського МВ. Претензій до стану автомобіля не мав (т. 1, а.п. 86).

Під час проведення слідчого експерименту, що відображено в протоколі від 08.08.2014 року, схемою та фототаблицею до нього, потерпіла ОСОБА_2 на місці пригоди показала, де та яким чином перед дорожньо-транспортною пригодою перетинав проїзну частину її малолітній син ОСОБА_5, показала місце наїзду автомобіля на пішохода ОСОБА_5, а саме, пояснила, що її син ОСОБА_5 перебігав проїзну частину дороги на відстані 44,0 м від кута будинку № 3 по вул. Б. Марускевичів в с. Хажин у темпі швидкого бігу, при цьому темп руху встановлювався за допомогою статиста. Місце наїзду автомобіля на її сина розташовується на лівій смузі проїзної частини (по напрямку руху до м. Вінниця) на відстані 0,5 м. від її лівого краю та з моменту вибігання на проїзну частину до місця наїзду її син пробіг по проїзній частині відстань довжиною 6,7 м. (т. 1 а.п. 87-91);

Судом досліджено протокол слідчого експерименту від 08.08.2014 року зі схемою та фототаблицею до нього, де свідок ОСОБА_1, розповів та показав про обставини виникнення дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 09.07.2014 року. Свідок показав, що 09.07.2014 року він рухався на автомобілі НОМЕР_9 в правій смузі проїзної частини вул. Б. Марускевичів с. Хажин Бердичівського району в напрямку м. Вінниця на відстані 0, 85 м. від правого краю проїзної частини, визначеного лінією дорожньої розмітки 1.1 ПДР України зі швидкістю 40 км/год. В момент, коли він побачив малолітнього пішохода (хлопчика віком близько 7-8 років), який біг у напрямку до проїзної частини, то той знаходився за правим узбіччям на відстані 3, 0 м. до правого краю проїзної частини. При цьому ОСОБА_1 показав, що в даний момент відстань від передньої частини його автомобіля до малолітнього пішохода була 14, 0 м. Хлопчик перебігав через проїзну частину дуже швидко справа наліво відносно напрямку руху керованого ним атомобіля. Місце наїзду автомобіля під його керуванням на малолітнього пішохода розташовується на лівій смузі руху (по напрямку руху до м. Вінниця) на відстані 2,0 м. від лівого краю проїзної частини, визначеного лінією дорожньої розмітки 1.1 ПДР України та 44,0м. від кута будинку № 3 по вулиці Б. Марускевичів с. Хажин. Окрім цього, ОСОБА_1 показав. що від місця, де він його виявив та до місця наїзду, малолітній пішохід подолав відстань довжиною 8,3 м. (т. 1, а.п. 92-96).

Відповідно до ст.87 ч.3 п.1 КПК України суд визнає недопустимим доказом протокол слідчого експерименту від 08.08.2014 року за участю ОСОБА_1, оскільки в подальшому в данному кримінальному провадженні останній був визнаний підозрюваним.

Згідно протоколу слідчого експерименту від 08.08.2014 року зі схемою та фототаблицею до нього, свідок ОСОБА_4, розповіла та показала про обставини виникнення дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_9 поблизу будинку № 3 на вулиці Б. Марускевичів в с. Хажин Бердичівського району. Свідок ОСОБА_4 показала, що їхала в кабіні автомобіля-молоковоза, яким керував ОСОБА_1 в правій смузі руху проїзної частини вул. Б. Марускевичів с. Хажин Бердичівського району в напрямку м. Вінниця на відстані 0, 85 м. від правого краю проїзної частини, визначеного лінією дорожньої розмітки 1.1 ПДР України. Автомобіль рухався зі швидкістю приблизно 40 км/год. Раптом перед автомобілем вона побачила хлопчика віком приблизно7-8 років, який перебігав дорогу в темпі швидкого бігу. В момент, коли вона виявила хлопчика-пішохода, той знаходився на відстані близько 1, 0 м. від правого краю проїзної частини та 8, 0 м. від передньої частини їхнього автомобіля. ОСОБА_4 показала, що місце наїзду автомобіля на малолітнього пішохода розташовується на лівій смузі руху проїзної частини, але в якому саме місці, показати не може. В момент коли вона побачила хлопчика, той знаходився на відстані 44 м від кута будинку № 3 по вул.Б.Марускевичів. За допомогою статиста проведено замір темпу руху пішохода (т. 1 а.п.97-101).

Згідно висновку судової експертизи механізму та обставин ДТП від 15.10.2014 року за № 3/571, при заданому комплексі вихідних даних, в наведених дорожніх умовах, відповідно до предметно слідової інформації зафіксованої протоколом огляду місця ДТП від 09.07.2014 року (згідно довжини виявлених слідів юзу автомобіля та відстані, яку він подолав в розгальмованому стані до зупинки), швидкість руху автомобіля ГАЗ-3307 н.з. НОМЕР_13 до застосування водієм ОСОБА_1 термінового гальмування, визначається близько 55 км/год. Відстань, на якій знаходився автомобіль ГАЗ-3307 н.з. НОМЕР_14 від місця наїзду на пішохода ОСОБА_5 в момент виникнення (в момент виявлення малолітнього пішохода який біжить до проїзної частини), визначається від 17.7 до 26.7 м. При заданому комплексі вихідних даних, з технічної точки зору, водій ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути даної ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 12. 3 ПДР України (шляхом своєчасного застосування термінового гальмування без зміни напрямку руху керованого ним автомобіля). При заданому комплексі вихідни даних, з технічної точки зору, в причинному зв"язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, є - технічно невиправданий маневр зміни смуги руху застосований водієм автомобіля ГАЗ-3307 н.з. НОМЕР_8 ОСОБА_1 із виїздом на смугу зустрічного руху, який він застосував всупереч вимогам п.п. 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України, оскільки пішохід ОСОБА_5 з моменту створення небезпеки для руху до моменту наїзду на нього встигав повністю звільнити смугу руху вказаного автомобіля (т. 1, а.п. 107-111).

Судом досліджено висновок транспорно - трасологічної експертизи № 2241/15-21 від 10.12.2015 року, проведеної за клопотанням сторони захисту, відповідно до якого, під час термінового гальмування, наявність наполовину заповненої рідиною ( молоком) в кількості 2000 кг ( дві окремих ємності кожна з яких була наполовину заповнена) цистерни могли впливати на траекторію руху автомобіля «ГАЗ - 3307» д.н.з. НОМЕР_10 під керуванням ОСОБА_1 та, в зв»язку з цим, він міг виїхати на смугу зустрічного руху при необхідності корегування траекторії руху автомобіля водієм для попередження можливого заносу чи перекидання автомобіля ( а.п.187-189, том 2). Проте відповідно до ст.ст.86, 290 ч.12 КПК України вказаний доказ - висновок транспортно -трасологічної експертизи 2241/15-21 від 10.12.2015 року, суд визнає недопустимим.

Незважаючи на те, що обвинувачений частково визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, суд приходить до висновку про наявність в його діях складу вказаного злочину. Суд критично оцінює показання обвинуваченого дані під час судового розгляду. Так, ОСОБА_1 під час допиту спочатку вказував, що застосувати гальмування без зміни напрямку руху було неможливо. Він відразу повернув ліворуч, а потім загальмував. Потім зазначив, що він майже одночасно застосував гальмування та змінив напрямок руху. При додатковому допиті зазначив, що коли він загальмував, то машину повело вліво, тому він вивернув кермо вліво для недопущення перекидання автомобіля та уникнення наїзду на дитину, хоча в початкових показаннях стверджував, що наїзд на дитину відбувався на початку застосування ним гальмування. Вказані показання обвинуваченого суперечать дослідженим судом письмовим доказам, зокрема, даним протоколу огляду місця події, схемою до нього та ілюстрованою таблицею. Із вказаних документів вбачається, що ОСОБА_1 загальмував на лівій смузі руху, подолавши певну відстань після зміни ним напрямку руху. Під час допиту потерпіла ОСОБА_2, будучи очевидцем події, вказувала, що водій автомобіля ГАЗ - 3307» не гальмував, він змінив напрямок руху, взявши ліворуч, та фактично, наздоганяючи дитину, яка бігла, здійснив наїзд на неї на лівій стороні дороги, майже тоді як дитина перетнула проїжджу частину і лише тоді загальмував. Показання обвинуваченого у вказаній частині також не узгоджуються із показаннями допитаного в судовому засіданні експерта ОСОБА_8, який ствердив, що після застосування гальмування, зміна напрямку руху є неможливою.

Суд не погоджується із доводами сторони захисту, що висновок судової експертизи механізму та обставин ДТП від 15.10.2014 року за № 3/571 є сумнівним, оскільки експертом використані недостовірні дані, отримані під час проведення слідчих експериментів з ОСОБА_1, потерпілою та свідком ОСОБА_4 Він вважає, що дані, отримані в результаті проведення вказаних слідчих дій не узгоджуються та суперечать даним зафіксованим в протоколі огляду місця події та схемою до нього, оскільки згідно вказаних докуменів відстань від кута будинку № 3 по вул.Марускевичів в с.Хажин до знаходження тіла потерпілого складає 35, 4 м ( складається із відстані від будинку до початку слідів гальмування автомобілі - 10,8 м, довжини слідів гальмування - 20,4 м, та відстані 4,2 м від закінчення слідів гальмування до знаходження тіла загиблого), а під час слідчих експериментів встановлена відстань виходу пішохода на дорогу та місце наїзду - 44 м. від кута будинку № 3. На думку захисту, зазначене свідчить про те, що місце наїзду на пішохода згідно показань свідків та потерпілої під час слідчих експериментів, які взяті за основу під час проведення експертизи механізму та обставин ДТП, розташоване на відставні 8,6 метрів за місцем розташування тіла потерпілого, зафіксованого протоколом огляду місця події, що є неможливим. Суд вважає, що вказаний стороною захисту обрахунок відстані не відповідає дійсності, оскільки із схеми до протоколу огляду місця ДТП ( а.п.8, том 1) вбачається, що сліди гальмування розташовані косо, а під час слідчих експериментів заміри відстаней здійснювались по прямій. Враховуючи наведене, а також пояснення експерта в судовому засіданні щодо роз"яснення наданого ним висновку, суд вважає, що підстав ставити під сумнів висновок експертизи механізму та обставин ДТП від 15.10.2014 року за № 3/571 немає. Оцінюючи докази в їх сукупності, суд знаходить вину ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілому доведеною та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого, обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання обвинуваченому.

Суд враховує, що відповідно до ст.12 КК України вчинений ОСОБА_1 злочин відноситься до тяжких злочинів. ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем роботи характеризується позитивно, вину у вчиненні злочину визнав частково, завдана матеріальна шкода частково відшкодована підмприємством де працює обвинувачений.

Обставиною, що відповідно до ст.66 ч.1 п.2 КК України пом"якшує покарання, суд визнає добровільне часткове відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд не встановив.

З урахуванням наведених обставин, тяжкості наслідків, що настали від дій обвинуваченого, суд приходить до висновку про призначення основного покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами.

На думку суду саме призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Враховуючи заявлений потерпілою цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди та з ТОВ «Клуб Сиру» моральної шкоди, суд відповідно до вимог ст.ст. 1172, 1187 Цивільного кодексу України, постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03. 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоду), задовльняє позовні вимоги в повному об»ємі. Суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 9 000 грн. матеріальної шкоди - витрати, пов»язані з похованням сина, що підтверджується документально.

Враховуючи моральні страждання потерпілої ОСОБА_2, характер та ступінь тяжкості яких пов"язаний із смертю її сина, суд в повному об"ємі задовольняє позовні вимоги потерпілої та стягує з ТОВ „Клуб Сиру" 100 000 грн. моральної шкоди.

Процесуальні витрати, пов"язані із залученням експертів для проведення судових експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 369- 371, 373, 374 КПК України , суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 9 000 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ТОВ «Клуб Сиру" на користь ОСОБА_2 100 000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов»язані із залученням експертів для проведення експертизи технічного стану транспортного засобу в сумі 393, 12 грн, за проведення експертизи механізму та обсавин ДТП в сумі 391, 20 грн.

Речовий доказ: автомобіль НОМЕР_11 - залишити власнику.

Початок строку відбуття покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: