Ухвала суду № 64235536, 23.01.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/13552/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р.М. Провадження № 22-ц/773/125/17 Категорія: 51 Доповідач: Осіпук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Матвійчук Л. В., Русинчука М. М.,

з участю секретаря Губарик К. А.,

заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась в суд із зазначеною заявою. Покликалася на те, що у свідоцтві про її народження запис про батька було проведено зі слів матері, так як її батьки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на той час не перебували у зареєстрованому шлюбі. Нещодавно від матері їй стало відомо, що її біологічним батьком є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також заявниця вказувала, що ОСОБА_4 з 1991 року проживав у Литві, де 16 січня 2015 року помер і похований у м. Вільнюсі.

Маючи на меті успадкувати майно померлого, заявниця ОСОБА_1 просила суд встановити юридичний факт родинних відносин, а саме визнати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 її батьком.

07 грудня 2016 року ухвалою Луцького міськрайонного суду заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду із-за наявності спору про право.

У поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі заявниця ОСОБА_1 просить її скасувати як незаконну, прийняту з порушенням норм цивільного процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши пояснення заявниці ОСОБА_1, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Залишаючи заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин без розгляду та роз'яснюючи їй право подати позов на загальних підставах, суд першої інстанції виходив з того, що має місце спір про право на спадкове майно.

Такий висновок є правильним.

Згідно ч.6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме просила встановити факт батьківства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо неї з метою подальшого оформлення майнових прав на спадщину, що відкрилась після його смерті.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 1 та в абз. 3 п. 3 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судового факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, який може вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб - спадкоємців померлого ОСОБА_4 та спричинити спір про право щодо спадкового майна, яке залишилось після його смерті.

Отже, суд першої інстанції цілком підставно і правомірно залишив заяву ОСОБА_1 без розгляду та роз'яснив їй право подати позов на загальних підставах.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону і підстав для її зміни чи скасування немає, а тому апеляційну скаргу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України слід відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді