Рішення № 64233729, 18.01.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/20/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2017 справа № 908/2978/16

за позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промис лова, 133)

до відповідача комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17, офіс 5-1, а/с 376)

про стягнення 5 369 777, 03 грн.

Суддя Федорова О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 08.12.2016р.;

від відповідача: не зявився; в судових засіданнях 29.11.2016 р., 14.12.2016 р. приймав участь ОСОБА_2, довіреність б/н від 20.05.2016р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 09.11.2016 року звернувся позивач державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» з позовною заявою до відповідача комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради про стягнення за договором №12Т-13 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії від 23.04.2013р. заборгованості у розмірі 5 369 777, 03 грн., з яких: 5 081 166, 28грн. основний борг, 191 512, 50 грн. пеня, 60 727, 80 грн. інфляційні, 36 370, 45 грн. 3% річних.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №908/2978/16 призначено до розгляду судді Федоровій О.В.

Ухвалою суду від 10.11.2016 року порушено провадження у справі №908/2978/16, присвоєно справі номер провадження 28/20/16, судове засідання призначено на 29.11.2016 року. В порядку ст. 65 ГПК України, суд зобовязав сторін надати документи для всебічного та повного зясування фактичних обставин справи. Розгляд справи, в порядку ст. 77 ГПК України, за клопотанням представника відповідача відкладався на 14.12.2016р., потім на 18.01.2017 р.; строк вирішення спору продовжено на 15 днів до 25.01.2017 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 18.01.2017 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені у позові, просив суд позов задовольнити в повному обсязі. На виконання вимог суду, що викладені в попередніх ухвалах надав витребувані документи, які залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 18.01.2017 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Матеріали справи містять пояснення представника відповідача від 14.12.2016 р., відповідно до яких відповідач не погоджується з розрахунками позивача щодо вимог про стягнення компенсаційних санкцій (3% річних та інфляційних втрат). Крім того, в судовому засіданні 14.12.2016 р. звертав увагу суду, що в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують встановлення тарифів інших, аніж передбачено п. 3.1 договору. Розмір тарифу вказаний в актах, істотно відрізняється від тих, що передбачені умовами договору. В деяких місцях невірно здійснено розподілення витрат/оплати поставленої теплової енергії між категоріями населення. Поряд з цим, пункт 4.2 договору передбачає інформування постачальником споживача про зміну тарифів, подібних листів у матеріалах справи також не міститься.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (теплопостачальна організація, позивач у справі) та комунальне підприємство «Підприємство комунальної власності» (споживач, відповідач у справі) 23.04.2013р. уклали договір № 12Т-13/37 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору теплопостачальна організація зобовязується надати послуги споживачу, зазначені у п. 1.2 договору в необхідних йому обсягах відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства, а споживач зобовязується сплачувати за отриманні послуги за встановленими тарифами у строки, які передбачені цим договором. Сторони керуються Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. № 2633, «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 р., «Правилами технічної експлуатації електричних станцій та мереж» ГДК 34.20.507-2003, «Правилами будови та безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води» НПАОП 0.00-1.11-98, «Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж», затверджених наказом МінПаливЕнерго № 71 від 14.02.2007 р., Законом України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» від 24.05.2012 р. № 4851-VI.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що орієнтована річна загальна вартість цього договору згідно з орієнтовним річним плановим обсягом постачання теплової енергії та діючими на момент укладання договору тарифами становить 23864568,62 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 3977428,10 грн.

Розрахунковим документом на оплату є 2-х сторонній акт про надання послуг з виробництва теплової енергії, 2-х сторонній акт про надання послуг з транспортування теплової енергії, 2-х сторонній акт про надання послуг з постачання теплової енергії. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються споживачем за фактично спожитий обсяг теплової енергії на підставі оформлених 2-х сторонніх актів про надання послуг з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії відповідно до діючого в звітний період тарифу на теплову енергію…. (п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди № 1).

Пунктом 4.3 договору, по закінченні звітного місяця, в якому надавалися послуги, споживачем та теплопостачальною організацією підписується двосторонній акт про надання послуг з виробництва теплової енергії, двосторонній акт про надання послуг з транспортування, двосторонній акт про надання послуг з постачання теплової енергії за фактичний обсяг теплової енергії.

Відповідно до п. 4.4 Договору, розрахунки за відпущену теплову енергію, враховуючи транспортування та постачання теплової енергії, здійснюється споживачем за фактичний обсяг, щомісяця до останнього числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації.

Відповідно до п. 6.1.1 договору споживач теплової енергії зобовязаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати спожиту теплову енергію, включаючи виробництво. Транспортування та постачання теплової енергії за встановленими тарифами, в порядку та в строки, передбачені цим договором, а також нормативними документами, вказаними в п.1.1 цього договору.

Про факт надання послуг передбачених договором № 12Т-13 на загальну суму 5081166,28 грн. свідчать акти надання послуг, які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств (арк.с. 30-62):

- №160/04 від 30.04.2016р. про надання послуг з виробництва теплової енергії на суму 1568018,21 грн.;

- №161/04 від 30.04.2016р. про надання послуг з транспортування теплової енергії на суму 364471,55 грн.;

- №162/04 від 30.04.2016р. про надання послуг з постачання теплової енергії на суму 6269,89 грн.;

- №160/05 від 31.05.2016р. про надання послуг з виробництва теплової енергії (населення) на суму 664977,22 грн.;

- №161/05 від 31.05.2016р. про надання послуг з транспортування теплової енергії (населення) на суму 154567,90 грн.;

- №162/05 від 31.05.2016р. про надання послуг з постачання теплової енергії (населення) на суму 2658,98 грн.;

- №163/05 від 31.05.2016р. про надання послуг з виробництва теплової енергії (01.05.2016р.-04.05.2016р.) (бюджетні установи) на суму 2070,72 грн.;

- №164/05 від 31.05.2016р. про надання послуг з виробництва теплової енергії (05.05.2016р.-31.05.2016р.) (бюджетні установи) на суму 13447,10 грн.;

№165/05 від 31.05.2016р. про надання послуг з транспортування теплової енергії (01.05.2016р.-04.05.2016р.) (бюджетні установи) на суму 481,32 грн.;

- №166/05 від 31.05.2016р. про надання послуг з транспортування теплової енергії (05.05.2016р.-31.05.2016р.) (бюджетні установи) на суму 2973,70 грн.;

- №167/05 від 31.05.2016р. про надання послуг з постачання теплової енергії (01.05.2016р.-04.05.2016р.) (бюджетні установи) на суму 8,28 грн.;

- №168/05 від 31.05.2016р. про надання послуг з постачання теплової енергії (05.05.2016р.-31.05.2016р.) (бюджетні установи) на суму 52,80 грн.;

- №169/05 від 31.05.2016р. про надання послуг з виробництва теплової енергії (01.05.2016р.-04.05.2016р.) (інші споживачі) на суму 1380,48 грн.:

- №170/05 від 31.05.2016р. про надання послуг з виробництва теплової енергії (05.05.2016р.-31.05.2016р.) (інші споживачі) на суму 9015,67 грн.;

- №171/05 від 31.05.2016р. про надання послуг з транспортування теплової енергії (01.05.2016р.-04.05.2016р.) (інші споживачі) на суму 320,88 грн.;

- №172/05 від 31.05.2016р. про надання послуг з транспортування теплової енергії (05.05.2016р.-31.05.2016р.) (інші споживачі) на суму 1993,73 грн.;

- №173/05 від 31.05.2016р. про надання послуг з постачання теплової енергії (01.05.2016р.-04.05.2016р.) (інші споживачі) на суму 5,52 грн.;

- №174/05 від 31.05.2016р. про надання послуг з постачання теплової енергії (05.05.2016р.-31.05.2016р.) (інші споживачі) на суму 35,40 грн.;

- №160/06 від 30.06.2016р. про надання послуг з виробництва теплової енергії (населення) на суму 622596,48 грн.;

- №161/06 від 30.06.2016р. про надання послуг з транспортування теплової енергії (населення) на суму 144716,88 грн.;

- №162/06 від 30.06.2016р. про надання послуг з постачання теплової енергії (населення) на суму 2489,52 грн.;

- №163/06 від 30.06.2016р. про надання послуг з виробництва теплової енергії (бюджетні установи) на суму 10620,16 грн.;

- №164/06 від 30.06.2016р. про надання послуг з транспортування теплової енергії (бюджетні установи) на суму 2348,54 грн.;

- №165/06 від 30.06.2016р. про надання послуг з постачання теплової енергії (бюджетні установи) на суму 41,70 грн.;

- №166/06 від 30.06.2016р. про надання послуг з виробництва теплової енергії (інші споживачі) на суму 7793,21 грн.;

- №167/06 від 30.06.2016р. про надання послуг з транспортування теплової енергії (інші споживачі) на суму 1 723,39 грн.;

- №168/06 від 30.06.2016р. про надання послуг з постачання теплової енергії (інші споживачі) на суму 30,60 грн.;

- №160/07 від 31.07.2016р. про надання послуг з виробництва теплової енергії на суму 629 950,98 грн.;

- №161/07 від 31.07.2016р. про надання послуг з транспортування теплової енергії на суму 140395,86 грн.;

- №162/07 від 31.07.2016р. про надання послуг з постачання теплової енергії на суму 2473,50 грн.;

- №160/08 від 31.08.2016р. про надання послуг з виробництва теплової енергії на суму 589533,26 грн.;

- №161/08 від 31.08.2016р. про надання послуг з транспортування теплової енергії на суму 131388,05 грн.;

- №162/08 від 31.08.2016р. про надання послуг з постачання теплової енергії на суму 2314,80 грн.

Вказані акти містять посилання споживача про відсутність претензій щодо якості наданих послуг.

Відповідач зобовязання щодо оплати наданих послуг в установлений договором строк не виконав, чим порушив умови договору.

Невиконання відповідачем зобовязань за договором №12Т-13 від 23.04.2013 р., наявність заборгованості за надані послуги, стало підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором № 12Т-13 від 23.04.2013 р. у розмірі 5081166,28 грн. підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Нормами ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобовязання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обовязок щодо оплати наданих, у встановлені договором строки, не виконав, факт порушення відповідачем умов договору, доведений позивачем.

Стосовно посилань відповідача про невизначення та неправомірне використання позивачем тарифів на теплову енергію, суд зазначає наступне: матеріали справи містять докази (листи № 2911 від 02.02.2016 р., № 9953 від 17.04.2015 р., № 13880 від 07.06.2016 р. № 18458 від 04.08.2016 р. та поштові повідомлення з відмітками про отримання кореспонденції представниками відповідача) повідомлення споживача (відповідача у справі) про внесення змін до постанови НКРЕКП № 1109 від 31.03.2015 р., якими визначені тарифи на виробництво теплової енергії, на транспортування теплової енергії та на постачання теплової енергії. Таким чином, слідує що відповідач належним чином був повідомлений про введення в дію інших тарифів.

Крім того, як вбачається з наданих позивачем документів, в кожній постанові НКРЕ нормативно визначений порядок розподілення витрат/оплати поставленої теплової енергії між категоріями населення, що і було враховано позивачем при обчисленні наданих послуг та відображено в актах в розрахунку теплової енергії за приладом.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5081166,28 грн. в рамках договору №12Т-13 від 23.04.2013 р. відповідає обставинам справи, а вимога позивача про стягнення 5081166,28 грн. основного боргу задовольняється судом.

За порушення відповідачем строків оплати наданих послуг позивач, враховуючи положення п. 4.5 договору, просив стягнути суму пені у розмірі 191512,50 грн. за період прострочення з 31.05.2016 р. по 10.10.2016 р.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Умовами п. 4.5 договору встановлено, що у випадку прострочення сплати наданих послуг в строк, зазначений за п. 4.4 цього договору, споживач зобовязаний сплатити теплопостачальній організації пеню за весь час прострочення в розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 191512,50 грн. є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 191512,50 грн. за період з 31.05.2016 р. по 10.10.2016 року судом задовольняється.

За порушення виконання відповідачем грошового зобовязання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 36370,45 грн. за період з 31.05.2016 р. по 10.10.2016, а також 60727,80 грн. інфляційних втрат за період з червня 2016 р. по вересень 2016 р. (включно).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаним невірно через допущену помилку при визначенні кількості днів в році, а саме позивачем не враховано, що 2016 рік є високосним, у звязку із чим позовні вимоги про стягнення 3% річних за вказаний позивачем період задовольняються в частині стягнення 36271,08 грн., в частині стягнення 99,37 грн. 3% річних у позові відмовляється.

Наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 60727,80 грн. також зроблено позивачем невірно, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки.

Згідно з перерахунком, зробленим судом, враховуючи лист Верховного Суду України Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 № 62-97р інфляційні втрати за зазначений позивачем період з червня 2016 р. по вересень 2016 р. складають 61320,92 грн.

Оскільки заявлені до стягнення сума інфляційних втрат є меншими, ніж перераховано судом, вимоги позивача щодо стягнення 60727,80 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості, штрафних та компенсаційних санкції відповідач суду не надав.

Зауваження відповідача щодо невірного розрахунку позивачем заявленої до стягнення суми 3% річних прийняті судом до уваги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 611, 625, 901 ЦК України, ст. 230 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17, офіс 5-1, а/с 376, ідентифікаційний код 32166551, п/р 26002619938255 в Енергодарському відділенні ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012) на користь державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (71504, Запорізька область, м.Енергодар, вул. Промислова, 133, ідентифікаційний код 19355964, п/р 26003302138753 в ЗОУ АТ «Ощадбанк», МФО 313957) 5081166,28 грн. (пять мільйонів вісімдесят одну тисячу сто шістдесят шість грн. 28 коп.) заборгованості, 191512,50 грн. (сто девяносто одну тисячу пятсот дванадцять грн. 50 коп.) пені, 36271,08 грн. (тридцять шість тисяч двісті сімдесят одну грн. 08 коп.) 3% річних, 60727,80 грн. (шістдесят тисяч сімсот двадцять сім грн. 08 коп.) інфляційних втрат, 80545,16 грн. (вісімдесят тисяч пятсот сорок пять грн. 16 коп.) судового збору. Видати наказ.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 23 січня 2017 р.

Суддя О.В. Федорова