Ухвала суду № 64233173, 19.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 січня 2017 року м. Київ №К/800/1995/17

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Стрелець Т.Г., перевіривши матеріали касаційної скарги Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року

у справі №810/56/15

за позовом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області

до ОСОБА_2,

треті особи: 1) ОСОБА_3, 2) ОСОБА_4

про зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

За правилами частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У порушення наведених вимог, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн.

При цьому, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області у касаційній скарзі просив відстрочити або розстрочити сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. При цьому, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Вивчивши доводи клопотання Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки скаржник ніяким чином не підтверджує та не обґрунтовує можливість сплатити суму судового збору в майбутньому, зокрема, до ухвалення рішення у справі.

Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинство України.

Частиною третьою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За правилами частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

За нормами частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

З наявних матеріалів вбачається, що касаційну скаргу подано з порушенням строків, передбачених статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України. Проте, скаржником не порушується питання про поновлення строку касаційного оскарження.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення встановлених недоліків - шляхом подання документа про сплату судового збору у розмірі 1600 грн.; заяви про поновлення строків на касаційне оскарження та доказів на підтвердження поважності пропуску таких строків.

Керуючись статтями 108, 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до тридцяти днів з моменту одержання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного суду України Т.Г. Стрелець