Постанова № 64232776, 19.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1147/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмиденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Білозір'я» до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Білозір'я» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2016, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом про визнати протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 06.06.2016 №0000832200 форми Р про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій на загальну суму 188416 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 06.06.2016 №0000852200 форми С про застосування штрафної санкції в сумі 8500 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Свої вимоги мотивував тим, що господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ «Монсанто Україна» підтверджені первинними документами та податковими накладними, та дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податкового кредиту.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2016 позов задоволено частково, щодо скасування повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 06.06.2016 №0000852200 форми С.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачем також оскаржено постанову в частині задоволених вимог та подано апеляційну скаргу.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія приходить до наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з того, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 06.06.2016 №0000852200 про застосування штрафної санкції в сумі 8500,00 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки, є протиправним.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 23.02.2016 по 05.04.2016 посадовими особами Головного управління ДФС у Черкаській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Приват-Агро-Білозір'я» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За наслідками перевірки складено акт від 12.04.2016 №18/23-00-22-0105/1/36598317.

З 28.04.2016 по 16.05.2016 посадовими особами Головного управління ДФС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Приват-Агро-Білозір'я» за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 з питань, які зазначені в запереченнях від 18.04.2016 №72.

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Черкаській області складено акт від 23.05.2016 №24/23-00-14-0107/1/36598317, в якому встановлено порушення вимог:

-пп. 209.15.2 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість по загальній декларації за листопад 2013 року на суму 118430,00 грн.;

-п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 199.1, п. 199.3, п. 199.4 ст. 199, ст. 201, п.209.2, пп. 209.15.2 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України, п. 4.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, п. 6 розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 №678, п. 5 розділу ІІІ «Розрахунки за звітний період» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966, в результаті чого занижено податок на додану вартість по спеціальній декларації на загальну суму 166828,00 грн. та завищено на загальну суму 134526,00 грн.;

-п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, в результаті чого видано під звіт кошти в сумі 34000,00 грн. без повного звітування щодо раніше виданих коштів.

На підставі даних висновків перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.06.2016 №0000832200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 188416,00 грн., в тому числі за основним платежем 150732,00 грн., за штрафними санкціями 37684,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 06.06.2016 №0000852200 про застосування штрафу за порушення законодавства з регулювання обігу готівки у розмірі 8500,00 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 11.08.2016 №17380/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги вирішено залишити без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 06.06.2016 №0000832200, №0000852200, а скаргу без задоволення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (п. 209.2. ст. 209 Податкового кодексу України).

Пункт 209.6 статті 209 Податкового кодексу України передбачає, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до пп. 209.15.2 п. 209.15 Податкового кодексу України для цілей цієї статті застосовуються такі терміни: діяльність у сфері сільського господарства:

а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація;

в) надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

Відповідно до договору від 02.04.2013 №DIR 4/13, ТОВ «Приват-Агро-Білозір'я» (Виконавець) надало ТОВ «Монсанто України» (Монсанто) послуги по виробництву кукурудзи ДКС 3203 в кількості 84,92 тонн на загальну суму 710580,87 грн., в т.ч. ПДВ на суму 118430,14 грн. Протягом строку дії Договору ТОВ «Монсанто Україна» доручає, і Виконавець зобов'язується не на ексклюзивній основі виробити сире насіння на виробничій площі, використовуючи батьківські лінії (насіння), надані компанією Монсанто, і передати його в повному обсязі компанії Монсанто в терміни, зазначені в Додатку 1 для подальшої переробки у гібридне насіння, а Монсанто сплачує Виконавцеві винагороду, виходячи з кількості гібридного насіння, отриманого в результаті переробки сирого насіння, вирощеного Виконавцем.

На виконання робіт по виробництву кукурудзи позивачем складено податкову накладну №47/2 від 29.11.2013 на послуги по виробництву кукурудзи в кількості 84,92 т на загальну суму 710580,88 грн., в т.ч. ПДВ 118430,15 грн.; акт виконання робіт (надання послуг) №1 від 29.11.2013 на суму 710580,87 грн., платіжне доручення №3621 від 06.12.2013, ін. документи.

Податок на додану вартість в сумі 118430,15 грн. за податковою накладною від 29.11.2013 №47/2 позивачем включено до складу податкових зобов'язань спеціальної декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року в рядку 1 Декларації «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів», реєстраційний номер №9082475282 від 20.12.2013).

Суд першої інстанції, з чим не погоджується апелянт, прийшов до висновку, що сума ПДВ, нарахована на вартість наданих ТОВ "Монсанто Україна" послуг в межах договору №DIR 4/13 від 02.04.2013р., із врахуванням вимог пп.209.15.2 п.209.15 ст.209 ПК України повинна була включатися ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" до складу податкових зобов'язань загальної декларації, а не спеціальної. Відтак, надані ТОВ "Монсанто Україна" послуги від ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" не відносяться до сільськогосподарських послуг та відповідно сума ПДВ, нарахована на їх вартість, підлягає сплаті до бюджету, оскільки ТОВ "Монсанто Україна" в 2013 році не було сільськогосподарським підприємством та сплачувало податок на прибуток та ПДВ на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, в договорі про надання послуг №DIR №4/13використовуються наступні терміни:

"Батьківські лінії" - насіння, яке належить Монсанто, і яке висівається з метою виробництва Гібридного насіння після сушки та обмолоту.

"Сире насіння" - сире необмолочене насіння у качанах, вирощене Виконавцем, яке належить Монсанто та після його збирання передається Монсанто для подальшої переробки стороннім підрядником Монсанто з метою отримання Гібридного насіння.

"Гібридне насіння" - насіння після сушки та обмолоту, яке належить Монсанто та підлягає подальшій переробці для отримання Комерційного насіння, вироблене виключно Виконавцем використовуючи один або більше сортів Батьківського насіння наданого Монсанто та яке відповідає стандартам якості зазначеним у Додатку 2.

"Виробничі площі" - поля, затверджені у письмові формі компанією Монсанто.

"Виробництво" - всі етапи виробництва Гібридного насіння, детально описані в цьому договорі, включаючи Додаток 1.

Статтею 2 встановлено, що протягом дії договору ТОВ "Монсанто Україна" доручає, і Виконавець зобов'язується на не ексклюзивній основі виробити для Монсанто сире насіння на виробничій площі, використовуючи батьківські лінії, надані компанією Монсанто, і передати його в повному обсязі компанії Монсанто в терміни, зазначені в Додатку 1 для подальшої переробки у гібридне насіння, а Монсанто сплачує Виконавцеві винагороду, виходячи з кількості гібридного насіння, отриманого в результаті переробки сирого насіння, вирощеного Виконавцем.

Згідно ст.8.1 Монсанто зобов'язується сплатити Виконавцю плату за виробництво сирого насіння, виходячи з фактичної кількості гібридного насіння, отриманого в результаті переробки сирого насіння сторонніми підрядниками Монсанто.

Тобто, основним завданням ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" є виробництво продукції, а саме гібридного насіння, із насіннєвого матеріалу батьківські лінії, наданих ТОВ "Монсанто Україна", на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" на підставі оренди.

Вказане виробництво по суті складається із декількох етапів, які визначені в Додатку 1 до Договору (вирощування, обривання волоті, сортова вибраковка, видалення батьківської форми, збирання врожаю).

Діяльність ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" була спрямована саме на виробництво кукурудзи, а не на надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки.

У частині 4 Класифікації видів економічної діяльності, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, наведено основні терміни та визначення понять, що їх використовують у контексті КВЕД, серед яких, зокрема:

"Виробництво" - це економічна діяльність, результатом якої є продукція. Це поняття використовують для позначення всіх видів економічної діяльності. Для позначення виробництва можуть використовувати і точніші терміни: надання послуг, оброблення, перероблення тощо залежно від сфери діяльності. Обсяг виробництва вимірюють за допомогою різних методів у натуральному чи вартісному вираженні.

Відповідно до структури КВЕД в ньому передбачено розділ 01 "Сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг".

Згідно Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджених Наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011р., розділ 01 включає два основні види діяльності, а саме: одержування продукції рослинництва та одержування продукції тваринництва. Цей розділ включає вирощування сільськогосподарських культур як на відкритому ґрунті, так і в оранжереях і теплицях.

Цей розділ також включає надання допоміжних послуг у сільському господарстві, мисливство, відловлювання тварин і пов'язані з ними види діяльності. До даного розділу відноситься група 01.1 "Вирощування однорічних і дворічних культур", що включає наступну діяльність - "Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур" - код 01.11.

Разом з тим, до розділу 01 також відноситься група 01.6 "Допоміжна діяльність у сільському господарстві та післяурожайна діяльність", яка включає допоміжні види сільськогосподарської діяльності, а також види діяльності, подібні до сільськогосподарських, але не спрямовані на виробництво продукції (збирання сільськогосподарської продукції), які виконують за винагороду або на основі контракту.

До даної групи відноситься "Допоміжна діяльність у рослинництві" - код 01.61, що включає, зокрема, надання сільськогосподарської техніки разом із обслуговуючим персоналом.

Отже, саме вказана "Допоміжна діяльність у рослинництві", як окремий вид, відповідає змісту пп. "в" пп.209.15.2 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України, та полягає у наданні послуг, які не спрямовані на виробництво продукції.

З огляду на положення п.209.7, п.209.17 ст.209 ПК України відповідно до Договору від 02.04.2013р. ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" виконував роботи, що спрямовані на вирощування кукурудзи для ТОВ "Монсанто Україна", а не здійснював допоміжну діяльність у рослинництві із застосуванням сільськогосподарської техніки.

Враховуючи те, що ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" здійснювало діяльність, кінцевим результатом якої було постачання сільськогосподарського товару, висновки контролюючого органу про порушення пп.209.15.2 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України та заниження податкових зобов'язань по ПДВ в загальній податковій декларації є безпідставними.

Відповідач також стверджує, що ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" по взаємовідносинам з ТОВ "Черкасинафтасервіс" не здійснювало господарську діяльність у серпні 2015 року, а тому відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість по придбанню паливо-мастильних матеріалів, і як наслідок у підприємства відповідно відсутнє право на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Такі висновки зроблені на підставі отриманої від ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області податкової інформації від 27.10.2015 №161/23-01-22-02 щодо ТОВ "Черкасинафтосервіс" (код ЄДРПОУ 36262526), якою встановлено неможливість підтвердження реальності господарських операцій ТОВ "Черкасинафтосервіс" з питань придбання товарів (робіт, послуг) у постачальників в червні-серпні 2015 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання.

В період, що підлягав перевірці контролюючим органом, ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" здійснювало такий вид діяльності згідно КВЕД як "01.11 Вирощування зернових культур (кім рису), бобових культур і насіння олійних культур".

У зв'язку з щоденним використанням паливо-мастильних матеріалів для сільськогосподарського виробництва при посіві, догляді і збиранні зернових та технічних культур, ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" укладено договір купівлі-продажу № 0001 від 11 січня 2011 року з ТОВ «Черкасинафтосервіс», до якого в подальшому вносились зміни та доповнення, додатковими угодами від 31.12.2011 року, 31.12.2012 року, 31.12.2013 року. 31.12.2014 року.

Умовами п. 1, 2 договору купівлі-продажу передбачено, що Покупець зобов'язується оплатити та прийняти, а Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю нафтопродукти у порядку та на умовах, визначених цим договором. Загальна кількість товару, асортимент, ціна товару погоджується з Покупцем і зазначається у рахунку, який є підставою для оплати.

Поставка товару здійснювалась силами і коштами ТОВ "Черкасинафтосервіс" (п.4.договору купівлі-продажу). Відповідно до п.6 цього договору Покупець зобов'язується сплатити вартість Товару протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з моменту отримання з моменту отримання товару на склад Покупця.

На виконання вказаних умов Договору №0001 ТОВ "Черкасинафтосервіс" в серпні 2015 року поставило ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" бензин автомобільний А-92 євро виду класу С та паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки С вид II з присадками Keropur Energy концерну BASF всього у кількості 3896 та 28027 кг відповідно на загальну суму 738 979,50 грн, в т.ч. ПДВ 123 163,25 грн.

Дана поставка здійснена на підставі видаткової накладної від 03.08.2015 року №РН-0000023. Транспортування здійснювалось постачальником, що підтверджується товаротранспортною накладною №39093 від 03.08.2015р.

На поставлений товар були надані паспорт якості від 03.08.2015 року №1502 та сертифікат відповідності №UA1.035.0193654-11 - на бензин автомобільний ; паспорт якості від 03.08.2015 року №1493 та сертифікат відповідності №UA1.035.0070539-12 - на паливо дизельне. У сертифікатах відповідності серед іншої інформації зазначено виробника (ПАТ "Укртатнафта").

Поставлений товар був оплачений ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" згідно платіжного доручення №4040 від 03.08.2015р.

ТОВ "Черкасинафтосервіс" в день здійснення поставки була складена податкова накладна від 03.08.2015 року №1 на ПММ на загальну суму 738979,8 грн., в т.ч. ПДВ - 123163,3 грн.

Придбаний в серпні 2015 року товар (бензин та дизельне паливо) був оприбуткований на субрахунку 203 бухгалтерського обліку.

Вказані вище обставини викладені в Актах перевірки перевіряючими із посиланням на конкретні первинні документи. Будь-яких зауважень щодо оформлення цих документів в Акті перевірки не має, заборгованість по оплаті за поставлений товар відсутня.

Наявність у ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" первинних документів, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за період, що перевірявся.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Так, пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Надані платником податку первинні документи складені з дотриманням порядку оформлення первинних документів щодо форми та змісту, що в силу вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, та належним чином підтверджують факт здійснення операцій по договору, укладеному між ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" та ТОВ "Черкасинафтосервіс".

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди. Твердження відповідача про відсутність факту здійснення господарських операцій ґрунтуються на припущеннях та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Натомість, позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту.

Платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (ст.8 Конституції України), індивідуалізації відповідальності (ст.61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст.129 Конституції України).

Отже, ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" правомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ, який сплачений (нарахований) у зв'язку з придбанням в серпні 2015 року паливо-мастильних матеріалів у ТОВ "Черкасинафтосервіс", які було використано в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Податковий кодекс України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства, його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту (ухвала ВАС України від 19.06.2013 року по справі №К/9991/63643/12, ухвала ВАС України від 26.01.2015 року у справі К/800/31740/14).

В постанові від 15.01.2015 року по справі №К/9991/56051/11 ВАС України також зауважує, що дефектність та навіть фіктивність контрагента платника додатків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні або нереальності господарської операції, або відсутності в ній ділової мети, яка зі змісту положень Податкового кодексу України передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

З огляду на викладене, ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" не допущено порушення п. 198.1, п. 198.3 ст.198 та п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, атому податкове повідомлення-рішення 06.06.2016р. №0000832200 форми "Р" є неправомірним.

Відповідно до п. 199.1 ст.199 ПК України - у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

В межах застосування ст.199 ПК України до неоподатковуваних слід відносити операції, які не є об'єктом оподаткування (перелічені в ст. 196 ПК України) та звільнені від оподаткування (перелічені в ст. 197 ПК України).

Суд першої інстанції вказав, що у вересні 2014 року Позивачем здійснено реалізацію 1485,274 тон насіння ріпаку вищого класу на загальну суму 7963050,00 грн., поставка якого відповідно до п.15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України звільняється від оподаткування податком на додану вартість.

Однак, абзац 2 п. 15-1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України передбачає, що операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість, крім вивезення сільськогосподарськими підприємствами - виробниками таких зернових та технічних культур вирощених на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у їх власності га/або постійному користуванні, та/або на орендованих землях, зареєстрованих належним чином відповідно до встановленого законом порядку, на дату такого експорту.

В ході проведення планової перевірки працівниками ГУ ДФС у Черкаській області було встановлено, що за період, який перевірявся, ТОВ "Приват-Агро-Білозір'я" фактично здійснювало такий вид діяльності, як Вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур (01.11 КВЕД). Також в Акті перевірки наведено перелік орендованих земельних ділянок, які за перевіряємий період перебували у користуванні ТОВ 'Приват-Агро-Білозір'я", та визначено частку доходу Позивача, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі доходу за 2014 рік - 99,82%.

Враховуючи викладене, операції з експорту насіння ріпаку вищого класу, вирощеного Позивачем на орендованих землях, відповідно до п.15-1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України не звільнялись від оподаткування, а повинні були оподатковуватися в загальному порядку.

Відповідно до п.п а п. 195.1.1 ст. 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.

Таким чином, операції з експорту ріпаку за митну територію України не могли бути віднесені Позивачем до неоподатковуваних операцій в силу того, що вони підлягали оподаткуванню за нульовою ставкою.

Відповідно до абз. 4 п 2.11. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 №637, видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Згідно з п. 2.12. Положення фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Відповідно до пп. 170.9.2. п. 170.9. ст. 170 Податкового кодексу України звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.

Операції за допомогою корпоративної картки мають виконуватися з оформлення документів (сліп, квитанція платіжного термінала, чек банкомата тощо), що складаються за місцем проведення операції у кількості примірників, потрібній для всіх учасників розрахунків, та/або документів в електронній формі, передбачених правилами платіжних систем. З моменту (дати) отримання готівки з корпоративної картки кошти вважаються отриманими під звіт.

Згідно з п. 2.6. Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Контролюючий орган вказує, що встановлено порушення вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 №637, що полягає у неподанні звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт з моменту отримання готівкових коштів (08.05.2014, 21.07.2015) до закінчення перевіряємого періоду.

08 травня 2013 року касиром ТОВ «Приват-Агро-Білозір'я» ОСОБА_3 було отримано за допомогою корпоративної картки готівкові кошти в сумі 21400,00 грн. на господарські потреби, що підтверджується банківською випискою по рахунку 2605805000161.

В подальшому, касиром ТОВ «Приват-Агро-Білозір'я» неодноразово було отримано готівкові кошти під звіт за допомогою корпоративного електронного платіжного засобу.

У день зняття готівкових коштів підзвітною особою подано звіт №52/1 від 08.05.2014, №53/1 від 21.07.2015 про використання коштів та по невитраченим залишкам готівки.

На підтвердження факту оприбуткування готівки в касі позивачем до суду надано прибуткові касові ордери від 21.07.2015 №3 та від 08.05.2014 №7, а також витяги з касової книги.

Наявність звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт спростовую висновки акту перевірки про порушення позивачем Положення в частині видачі готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 06.06.2016 №0000852200 про застосування штрафної санкції в сумі 8500,00 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки, є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене у сукупності, апелянтом позивачем було надано докази на підтвердження вимог апеляційної скарги, судом першої інстанції не було враховано під час вирішення справи по суті вказане, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм матеріального права та є підставою для скасування рішення в частині та задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2016 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Білозір'я» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2016 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2016 в частині відмовлених позовних вимог - скасувати та постановити нову про задоволення адміністративного позову в цій частині.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 06.06.2016 №0000832200 форми Р про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій на загальну суму 188416 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, інд.код 39392109) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Білозір'я» (19635, Черкаська обл., Черкаський район, с. Білозір'я, вул.Незалежності 122, інд. Код 36598317) решту судового збору за подання позову в сумі 2826,24 грн. (дві тисячі вісімсот двадцять шість грн.24 коп.) та апеляційної скарги в сумі 3108,87 (три тисячі сто вісім грн. 87 коп.).

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2016 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 24.01.2017.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.