Ухвала суду № 64232718, 24.01.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року справа №805/2551/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г,

при секретареві судового засідання Томах О.О.,

представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4

розглянув відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі №805/2551/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківський метизний завод» до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Харківський метизний завод» (далі ПАТ «Харківський метизний завод») звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області (далі ДПІ у м.Дружківці), в якому просив визнати недійним податкове повідомлення-рішення №0000071400 від 05.02.2016 (а.с. 5-9).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року зазначений позов ПАТ «Харківський метизний завод» задоволений, а саме: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дружківці від 5 лютого 2016 року №0000071400, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у суму 122910 грн. (а. с. 229а - 231).

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволені позову повністю через порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначав, що податкове повідомлення-рішення, яке є предметом спору, є правомірним та законним, оскільки в ході позапланової невиїзної перевірки позивачем не підтверджено здійснення ним господарських операцій з ТОВ «Вейсес» та ТОВ «Будівельна компанія Форос» (а. с. 234-239).

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просив її задовольнити.

Представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні, а постанову суду першої інстанції залишити без змін як обгрунтовану та законну.

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача, вивчила доводи апеляційної скарги за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ПАТ «Харківський метизний завод» (код ЄДРПОУ 00223220) зареєстрований в якості юридичної особи, є платником податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку у відповідача (а.с. 44-47).

ДПІ у м.Дружківці проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Харківський метизний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкових зобовязань і податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за липень 2015 з урахуванням виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства щодо відносин з товариством обмеженої відповідальності «ВЕЙСЕС» (код ЄДРПОУ 39419613) і товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ФОРС» (код ЄДРПОУ 39234748), за період з 01.07.2015 до 31.07.2015, за результатами якої складено акт № 1/05-10-1530/00223220 від 11.01.2016 року (а. с. 148-191).

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем порушено:

- п. 198.1, п.198.3, п.198.6 статті 198 та п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту за липень 2015 року у розмірі 122910 грн. (а.с.191).

Податковий орган вважав, що зазначене порушення має місце внаслідок непідтвердження реальності здійснення операцій постачання товарів, робіт контрагентом-постачальником ТОВ «ВЕЙСИС» (код ЄДРПОУ 39419613) і ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ФОРС» ( в подальшому змінено найменування на ТОВ «Б.К.Ф.», код ЄДРПОУ 39234748) за ланцюгами постачання та відсутності документального підтвердження їх походження (виробника, імпортера), транспортування і використання у власній господарській діяльності ПАТ «Харківський метисний завод», в результаті чого встановлено завищення ПАТ «Харківський метисний завод» відємного значення податку на додану вартість за липень 2015 року у сумі 122910 грн. (а. с. 191).

05.02.2016 року ДПІ у м.Дружківці прийнято податкове повідомлення рішення №0000071400, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за липень 2015 в сумі 122910 грн. (а. с. 32).

19.05.2016 року позивачем до Державної фіскальної служби України подано скаргу на зазначене податкове повідомлення-рішення, яку рішенням від 12.07.2016 залишено без задоволення (а. с. 34-37).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є наявність (відсутність) правових підстав для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 05.02.2016 №0000071400, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за липень 2015 в сумі 122910 грн.

6 липня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЙСЕС» (постачальник) та ПАТ «Харківський метизний завод» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №06072015, відповідно до якого постачальник зобовязується поставляти у власність покупцю товар в асортименті, а покупець зобовязується приймати та оплачувати товар, на умовах передбаченими договором (а. с. 11-12).

Факт виконання умов договору від 06.07.2015 №06072015 підтверджується видатковою та податковою накладними №597 від 31.07.2015 на загальну суму 14707,02 грн., у тому числі ПДВ 2451,17 грн., квитанцією №1 від 15.08.2015 (а. с. 19-22).

2 липня 2015 року між ПАТ «Харківський метизний завод» (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЙСЕС» (Сторона 2) був укладений договір про надання послуг №0020715, відповідно до якого Сторона 2 зобовязується надати послуги з первинної обробки метисних виробів, а Сторона 1 зобовязується приймати та оплачувати рахунки на оплату, відповідно до актів виконаних робіт (послуг) (а. с. 18).

Факт виконання умов договору від 02.07.2015 №0020715 підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2015 №№595, 596, квитанціями №1 від 15.08.2015, податковою накладною №596 від 31.07.2015 на загальну суму 46672,98 грн., у тому числі ПДВ 7778,83 грн., податковою накладною №595 від 31.07.2015 на загальну суму 346080,00 грн., у тому числі ПДВ 57680,00 грн. (а. с. 26-31)

7 серпня 2015 року між ТОВ «Ісіда Груп» (Організація 1) та ПАТ «Харківський метизний завод» (Організація 2) укладений договір про переуступання боргу № 1, відповідно до якого Організація 1 приймає на себе зобовязання Організації 2 за договором від 2 липня 2015 року № 020715 (а. с. 13-14).

7 серпня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ісіда Груп» (Організація 1) та ПАТ «Харківський метизний завод» (Організація 2) укладений договір про переуступання боргу №2, відповідно до якого Організація 2 приймає на себе зобовязання позивача за договором купівлі-продажу від 6 липня 2015 року №06072015 (а. с. 15-16).

01.07.2015 між ПАТ «Харківський метизний завод» (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія ФОРС» (Сторона 2) укладено договір про надання послуг №1072015, відповідно до якого Сторона 2 зобовязується надати послуги з первинної обробки метисних виробів, а Сторона 1 зобовязується приймати та оплачувати рахунки на оплату, згідно актів виконаних робіт (послуг) (а. с. 17).

Факт виконання умов договору від 01.07.2015 №1072015 підтверджується актом №306 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.07.2015, квитанцією №1 від 05.08.2015, податковою накладною №306 від 27.07.2015 на загальну суму 330002,40 грн., у тому числі ПДВ - 55000,40 грн. (а. с. 23-25)

Розрахунок за отримані послуги позивачем були здійснені у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями: №677 від 10 серпня 2015 року на суму 366714 грн., №672 від 7 серпня 2015 року на суму 40746 грн., №612 від 27 липня 2015 року на суму 33000 грн., № 613 від 27 липня 2015 року на суму 297002,40 грн. (а. с. 139-142).

Зміст укладених угод узгоджується з видами господарської діяльності, які веде позивач, а саме виробництво кріпильних і гвинтонарізних виробів, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ. Долучені до матеріалів справи митні декларації, свідчать про подальшу реалізацію своїх виробів, що також узгоджується з видами господарської діяльності, які веде позивач. Оприбуткування отриманого товару підтверджується картками складського обліку, також позивачем надані видаткові накладні, інвойси та вантажні митні декларації, які посвідчують подальший продаж товарів за допомогою тих матеріалів, які отримані від вищенаведеного контрагента (а. с. 83-131).

Згідно з нормами ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі Закон № 996) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

За приписами частин першої та другої статті третьої Закону №996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи ( ч.1 ст.9 Закон №996).

За приписами п. 198.1 ст.198 ПК України 198.1. до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

За приписами п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 15 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою контролюючий орган зобов'язаний провести документальну позапланову перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Зі змісту акту перевірки встановлено, що підставою для висновків відповідача щодо відсутності реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «ВЕЙСЕС» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ФОРС» стала, зокрема, податкова інформація ДПІ у Печерському районі м. Києва від 3 вересня 2015 року № 586/26-55-22-10/39419613 по контрагенту позивача ТОВ «Вейсес» за липень 2015 року.

Колегія суддів зазначає, що висновки податкового органу про відсутність реального характеру правочинів ґрунтуються тільки на аналізі даних податкової звітності ТОВ «ВЕЙСЕС» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ФОРС» за юридичною адресою.

Крім того, акти чи податкові інформації про неможливість проведення зустрічної звірки не є тим самим, що і результати проведеної зустрічної звірки, які є джерелом отримання податкової інформації, що статтею 83 ПК України визначене в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. ОСОБА_3 по собі неможливість реалізації контролюючими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок чи перевірок не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником податків.

Колегія суддів зазначає, що податковими органами не перевірялися первинні документи контрагентів позивача, внаслідок чого є безпідставним висновок щодо відсутності реальності господарських операцій. Податковий кодекс не встановлює залежність податкового обліку (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент порушив діюче законодавство або не виконав свого зобовязання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Податковий кодекс України також не зобовязує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем).

З витягу з АІС «Податковий блок» встановлено, що контрагенти позивача формували податкові зобов'язання за господарськими операціями з позивачем. Отже, висновки відповідача ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами, тобто відповідач не довів відсутність реального характеру у спірних господарських операціях.

На підставі встановлених обставин справи та наведених вище норм матеріального закону, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дружківці від 5 лютого 2016 року №0000071400, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у суму 122910 грн.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, внаслідок чого апеляційна скарга не підлягає задоволенню, підстави для скасування постанови суду відсутні.

Ухвала в повному обсязі складена 24 січня 2017 року.

Керуючись ст.72 ч.1, ст.195 ч.1, ст. 196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі №805/2551/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Харківський метизний завод» до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійним податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

ОСОБА_5