Ухвала суду № 64232219, 16.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 січня 2017 року м. Київ К/800/1478/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 15 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Деснянського районного військового комісаріату м. Києва Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати бездіяльність неправомірною та зобов'язати Деснянський районний військовий комісаріат м. Києва Міністерства оборони України виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 5-місячного грошового забезпечення згідно вимог частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у зв'язку із звільненням в запас з військової служби у 1994 році.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 15 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та задовольнити позов.

Разом з тим, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити враховуючи наступне.

Так, за правилами частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому, згідно з положеннями частини 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій, на підставі наявних у справі даних встановили і правильно виходили з того, що на момент звільнення з військової служби у 1994 році позивач не був військовослужбовцем України, а був звільнений у запас на підставі наказу від 2 квітня 1994 року у відповідності до законодавства Російської Федерації. Саме тому до нього, як до військовослужбовця іншої держави, не може застосовуватися законодавство України, у тому числі й положення частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Такі висновки судів відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або порушили норми процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Деснянського районного військового комісаріату м. Києва Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 15 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року , відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України М.І. Мойсюк