Ухвала суду № 64232172, 23.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 січня 2017 року м. Київ К/800/34164/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши матеріали касаційної скарги управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

Управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на вказане судове рішення, яка ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2016 року, з врахуванням приписів статтей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, залишалася без руху також в зв'язку з неподанням документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», із наданням тридцятиденного з моменту отримання копії даної ухвали строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Копію вказаної ухвали відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав 19 грудня 2016 року, проте судовий збір не сплатив, натомість заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на відсутність відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.

Згідно із частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Втім, заявлене Управлінням клопотання не містить вагомих доводів (підтверджених документально) неможливості сплати ним судового збору; обмежене ж фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати останнього.

Відповідно до частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху у встановлений строк, скарга повертається особі, яка її подала.

За змістом частини 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

При цьому, повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч.3 ст.108, ч.3 та ч.6 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити в задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник