Постанова № 64231800, 18.01.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/451/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

18 січня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Пуріча Юрія Степановича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_4 та Управління Держпраці у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до головного державного інспектора Управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцького Леоніда Івановича, головного державного інспектора Управління Держпраці у Чернівецькій області Гончара Олега Анатолійович, Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

04 липня 2016 року позивач, ОСОБА_4, звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до головного державного інспектора управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцького Л.І., головного державного інспектора управління Держпраці у Чернівецькій області Гончара О.А., Управління Держпраці у Чернівецькій області в якому просила визнати протиправними дії щодо проведення перевірки посадовими особами Управління Держпраці у Чернівецькій області, а саме головного державного інспектора управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцького Л.І., головного державного інспектора управління Держпраці у Чернівецькій області Гончара О.А., та скасувати постанову про накладення штрафу №24-02-46/152ю63 від 21.06.2016 року.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

- визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу від 21.06.2016 р. № 24-02-46/152ю63 в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 43500 (сорок три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. за порушення ОСОБА_4 законодавства про працю щодо ОСОБА_7. В решті постанову про накладення штрафу від 21.06.2016 р. № 24-02-46/152ю63 залишено без змін.

-повернуто позивачу судовий збір, відповідно до частини задоволених вимог, у розмірі 355 (триста п'ятдесят п'ять) грн. 30 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплачений відповідно до квитанції №118 від 23.06.2016 р.

-в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивачем та відповідачем подано апеляційні скарги.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у позові та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу.

Представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 та просила задовольнити її з підстав викладених у ній.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги Управління Держпраці у Чернівецькій області та просив задовольнити її.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_4 необхідно залишити без задоволення, апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області задовольнити, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та в цій частині винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_4 згідно свідоцтва про державну реєстрацію Серії НОМЕР_1, з 04.11.2008 р. зареєстрована як фізична особа-підприємець та здійснює підприємницьку діяльність в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, на підставі договору оренди нерухомого майна від 01.07.2013 р.

11.04.2016 р. кредитна спілка "Буковинський альянс" звернулась до Управління Держпраці у Чернівецькій області із листом №900/0/1-16 про проведення перевірки стосовно здійснення торгівлі ОСОБА_7 у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1 та притягнення винних осіб до відповідальності згідно чинного законодавства. До заяви було дано копію чека від 18.03.2016р. та компакт-диск з відеозаписом від 14.03.2016 р. та від 26.06.2012 р. (а.с. 40).

Отримавши звернення кредитної спілки "Буковинський альянс", Управління Держпраці у Чернівецькій області звернулось до Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці із листом від 22.04.2016 р. №783/0/04-2/16 про надання згоди для здійснення позапланової перевірки (а.с. 44).

Листом від 25.04.2016 р. №4789/4/4.2-ДП-16 Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці надало Управлінню Держпраці у Чернівецькій області згоду на проведення позапланової перевірки ОСОБА_4 (а.с. 45).

В період з 06.06.2016 р. по 08.06.2016 р. головними державними інспекторами Ревуцьким Леонідом Івановичем та Гончаром Олегом Анатолійовичем на підставі наказу від 03.06.2016 р. №138-пп (а.с. 46) та направлення на перевірку №04-98 від 03.06.2016 р. (а.с. 47), проведено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на предмет додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Перевіркою встановлено, що 07.06.2016 р. при відвідуванні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, встановлено особу, а саме ОСОБА_8, яка виконувала функції продавця, інших осіб в даному магазині в момент перевірки не виявлено.

Також під час проведення перевірки головними державними інспекторами взято до уваги відеозаписи від 14.03.2016 р. та 18.03.2016 р. на яких зафіксовано як ОСОБА_7 отримує кошти за товар, при цьому надає чек від імені ОСОБА_4

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки №24-02-46/152 в якому зафіксовано наступні порушення (а.с. 13-20):

- п.п. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України - працівники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були допущені до роботи без укладення трудового договору в письмовій формі, оформленого наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу;

- наказ Державного комітету статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" №489 від 05.12.2008 р. - табелювання та облік робочого часу роботи працівників не вівся, а саме не велася типова форма Т-5 "Табель обліку використання робочого часу", яка застосовується для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, тощо;

- ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" - облік виконуваної працівниками роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку у підприємця не вівся. Відомості щодо нарахування заробітної плати із розшифровкою обов'язкових відрахувань та утримань із заробітної плати та сумою заробітної плати, що належить до виплати за березень-травень 2016 р. відсутні. Відсутні будь-які бухгалтерські документи щодо виплати заробітної плати за вказаний період;

- ст. 48 КЗпП України - за період роботи ОСОБА_7 запис в його трудову книжку щодо роботи в п'ятиденний термін з моменту фактичного допуску до роботи здійснений не був.

08.06.2016 р. головними державними інспекторами Ревуцьким Леонідом Івановичем та Гончаром Олегом Анатолійовичем видано припис №24-02-46/152/122, яким відповідно до п.п. 50 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №96 приписано: 1) укласти трудові договори з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в письмовій формі, шляхом видачі відповідних наказів чи розпоряджень підприємця та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу, про що повідомити державного інспектора до 08.07.2016 р. В подальшому при прийнятті працівників на роботу проводити дану роботу постійно; 2) на підставі укладених трудових договорів, здійснити запис в трудову книжку ОСОБА_7 і повідомити державного інспектора до 08.07.2016 р.; 3) забезпечити достовірний облік виконуваної працівникам роботи, а саме облік робочого часу здійснювати в табелях обліку робочого часу відповідно забезпечити достовірний бухгалтерський облік витрат на оплату праці та повідомити державного інспектора до 08.07.2016 р. (а.с. 56-57).

За наслідками розгляду акту перевірки №24-02-46/152, заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-02-45-152ю63 від 21.06.2016 р., якою накладено на позивача штраф у розмірі 87000 грн. Зазначена сума штрафу підлягає сплаті протягом одного місяця з дня прийняття постанови (а.с. 21-22).

Вважаючи дії відповідачів щодо проведення перевірки та постанову про накладення штрафу від 21.06.2016 р. №24-02-46/152ю63 протиправними, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходи з того, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття постанови про накладення штрафу №24-02-46/152ю63 від 21.06.2016 року в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 43 500 грн. за порушення законодавства про працю щодо ОСОБА_7.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконними дій головного державного інспектора управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцького Л.І. та головного державного інспектора управління Держпраці у Чернівецькій області Гончара О.А. щодо проведення позапланової перевірки в період з 06.06.2016 року по 08.06.2016 року.

Згідно з пунктом 15 Положення про Головне управління Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 р. №340, відповідно до покладених повноважень територіальні органи Держпраці, зокрема, здійснюють державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Відповідно до п. 1 - 2 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно з пунктом 4 Положення, служба Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Колегія суддів не бере до уваги доводи позивача щодо поширення на спірні правовідносини вимог п. 3 Прикінцевих положень Закону від 28.12.2014 № 71-VІІІ, з огляду на наступне.

Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" № 719-VII від 16.01.2014 р. (далі - Закон № 719-VII) доповнено статтею 31 (згідно із Законом України від 31.07.2014 р. № 1622-VII), якою встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

На виконання наведеної статті Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 13 серпня 2014 року № 408 "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами", якою затверджено Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців (далі - Перелік № 408), до якого входить і відповідач. Однак, період протягом якого відбуватимуться перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки залишився таким як у Законі України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" № 719-VII протягом серпня - грудня 2014 року.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII від 28.12.2014 р. (далі - Закон № 76-VIII) установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

З аналізу наведених норм вбачається, що Законами № 719-VII обмежено перевірки підприємств контролюючими органами, перелік яких затверджений Переліком № 408, протягом включно серпня 2014 - червня 2015 року, при цьому зауважено, що ці обмеження не стосуються Державної фіскальної служби України, мораторій на перевірки якої було введено Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII від 28.12.2014 (далі - Закон № 71-VIII).

Так, за змістом абз. 1 п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII, у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що Закон № 71-VІІІ направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства, а тому за своєю метою та змістом цей Закон покликаний врегулювати саме податкові, а не будь-які інші правовідносини.

Крім того, відповідно до п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Вказаним Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності тих контролюючих органів, про які йдеться у пункті 41.1 статті 41 цього Кодексу. Такими органами є органи доходів і зборів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідачі у цій справі не є контролюючим органом доходів і зборів в розумінні вимог пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного вище, суд звертає увагу позивача, що приписи пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VІІІ не можуть поширюватись на Управління Держпраці у Чернівецькій області, як помилково стверджує позивач.

Також суд звертає увагу позивача і на те, що 28.12.2014 року законодавцем було прийнято два нормативно-правових акти, якими встановлено мораторії на проведення перевірок суб'єктів господарювання, а саме:

- Закон № 71-VIII (п. 3 Прикінцевих положень), яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на контролюючі органи в розумінні положень п. 41.1 ст. 41 ПК України;

- Закон № 76-VIII (п. 8 Прикінцевих положень), яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на усі контролюючі органи, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України.

Вказане вище дає підстави дійти висновку, що правовідносини, пов'язані з встановленням обмеження на проведення перевірок Управління Держпраці регулювались саме пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII від 28.12.2014, а не Законом № 71-VIII, і в часовому вираженні тривали протягом січня-червня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний наказ про проведення позапланової перевірки прийнятий відповідачем 03.06.2016 року після закінчення дії мораторію.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог щодо визнання незаконними дій головних державних інспекторів управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцького Л.І. та Гончара О.А. щодо проведення в період з 06.06.2016 р. по 08.06.2016 р. позапланової перевірки.

Щодо вимоги позивача в частині скасування постанови про накладення штрафу №24-02-46/152ю63 від 21.06.2016 р. в сумі 87000 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 54 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. N96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Згідно з п. 2. Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. N509 (Порядок N509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Підпунктом другим п. 2 передбачено, що штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до п. 4, 8 Порядку N509 справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка (п. 8 Порядку N509). Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку (п. 10 Порядку N509). Постанову було направлено позивачу поштою про що було зроблено відмітку.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу № 24-02-46/152ю63 від 21.06.2016 року, працівники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були допущені до роботи без укладення трудового договору в письмовій формі, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого на те органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

На підставі виявленого порушення Управлінням Держпраці у Чернівецькій області накладено на ОСОБА_4 штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за двох працівників, щодо яких скоєно порушення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність винесеної постанови №24-02-46/152ю63 21.06.2016 р. в частині накладення штрафу в сумі 43500,00 грн за порушення позивачем законодавства про працю щодо ОСОБА_8.

07.06.2016 року під час проведення перевірки підприємницької діяльності позивача головними інспекторами Управління Держпраці у Чернівецькій області встановлено особу ОСОБА_8, яка виконувала функції продавця у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", АДРЕСА_1, в якому здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_4

В матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_4, з приводу обставин встановлених під час проведення перевірки, в яких зазначено, що так як позивач пенсійного віку, дуже хвора та має проблеми із зором, їй допомагають її діти ОСОБА_8 та ОСОБА_7, у зв'язку з тим, що вони тимчасово не працюють (а.с. 58).

ОСОБА_8, 07.06.2016 р. відмовилась від надання пояснень з приводу обставин встановлених під час проведення перевірки, відповідно до ст. 63 Конституції України (а.с. 59).

ОСОБА_7, 07.06.2016 р. з приводу обставин встановлених під час проведення перевірки, надав письмові пояснення в яких зазначив, що в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", який належить позивачу, він допомагає, в магазині не працює, заробітну плату не отримує. 18.03.2016 р. ОСОБА_7 допомагав в магазині тещі у зв'язку з тим, що вона пенсіонерка та дуже хвора (а.с. 60).

Суд зазначає, що фактично під час проведення перевірки інспекторами було зафіксовано присутність однієї особи в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", АДРЕСА_1 ОСОБА_8, яка надавала консультацію щодо товару, який знаходився в магазині відвідувачам. Інших осіб (продавців) в магазині не було.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час проведення перевірки головними інспекторами Управління Держпраці в Чернівецькій області зафіксовано присутність ОСОБА_8 в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1, яка надавала консультацію відвідувачам.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія судді приходить до висновку, що Управлінням Держпраці в Чернівецькій області правомірно накладено на позивача штраф в сумі 43500,00 грн, за порушення законодавства про працю щодо допущення до роботи без укладення трудового договору в письмовій формі оформленого наказом ОСОБА_8, а тому постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №24-02-46/152ю63 21.06.2016 р. в частині накладення на позивача штрафу в сумі 43500,00 грн за порушення законодавства про працю щодо ОСОБА_11, прийнята Управління Держпраці у Чернівецькій області у межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства.

Однак, колегія судді не погоджується з висновками суду щодо визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №24-02-46/152ю63 від 21.06.2016р. в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 43500,00 грн, за порушення позивачем законодавства про працю щодо ОСОБА_7, з огляду на наступне.

Як встановлено з акту перевірки №24-02-46/152 від 08.06.2016 р., на адресу Управління Держпраці у Чернівецькій області надійшло звернення Кредитної спілки "Буковинський альянс" з проханням провести перевірку діяльності позивача стосовно здійснення торгівлі ОСОБА_7 у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_1. На підтвердження викладених у зверненні тверджень, заявником додано компакт-диск з відеозаписами від 14.03.2016 р. та 18.03.2016 р. на яких зафіксовано отримання ОСОБА_7 коштів за товар, при цьому останній надає чек від імені позивача.

В своїх письмових поясненнях, щодо вказаного факту ОСОБА_7 зазначив, що 18.03.2016 р. допомагав в магазині тещі, у зв'язку з тим, що вона є пенсіонеркою та дуже хвора.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За правилами п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди крім іншого перевіряють - чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

В матеріалах справи містяться докази, які підтверджують факт здійснення торгівлі ОСОБА_7, а саме: пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_7, компакт-диск з відеозаписами від 14.03.2016 р. та 18.03.2016 р. наданого відповідачем, а також копія чеку від 18.03.2016 року щодо продажу товару ОСОБА_7

Крім того, 12 січня 2017 року до Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16.11.2016 року та постанови апеляційного суду Чернівецької області від 04.01.2017 року.

Відповідно до постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16.11.2016 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП.

Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 04.01.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16.11.2016 року без змін.

Даними рішеннями встановлено що ОСОБА_4 не забезпечила дотримання вимог чинного законодавства про працю, оскільки фактично допустила до роботи громадянина ОСОБА_7 без оформлення трудового договору, який здійснював торгівлю господарськими товарами в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», чим порушила п.6 ч.1 ч.3 ст. 24 КЗпП України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41 КУпАП.

Отже, на підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують порушення трудового законодавства ОСОБА_4, а тому постанова про накладення штрафу №24-02-46/152ю63 від 21.06.2016 року в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 43500,00 грн, за порушення позивачем законодавства про працю щодо ОСОБА_7 винесена правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позову про скасування постанови «24-02-46/152ю63 від 21.06.2016 року в частині накладення на позивача штрафу в сумі 43 500 грн. за порушення законодавства про працю щодо ОСОБА_7, а вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.3 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для часткового скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_4 відмовити.

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області задовольнити.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року в частині задоволення позову скасувати та в цій частині винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 січня 2017 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.