Постанова № 64231744, 19.01.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1726/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

19 січня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М.

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: Дмитрук Ю.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Апеляційна атестаційна комісії Північного регіону №6 Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

15 листопада 2016 року до початку розгляду справи по суті в суді першої інстанції позивач подав письмову заяву про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у задоволенні клопотання про прийняття заяви про збільшення позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Крім того, заперечення на ухвалу суду першої інстанції від 15 листопада 2016 року були викладені в апеляційній скарзі на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року залучено до участі в адміністративній справі в якості відповідача - Атестаційну комісію №13 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Апеляційну атестаційну комісії Північного регіону №6 Національної поліції України.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та просили колегію суддів її задовольнити.

Представник відповідач заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Представники відповідача - Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону №6 Національної поліції України в судове засідання не з`явивилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 з вересня 2003 року по листопад 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 07.11.2015 № 2 о/с, ОСОБА_2 призначено на посаду оперуповноваженого Вінницького відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області з присвоєнням спеціального звання капітан поліції.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №146 від 12 лютого 2016 року "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області", з метою підготовки до оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами "Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських", затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ № 1465 від 17 листопада 2015 року, наказано, зокрема, керівникам структурних та територіальних підрозділів ГУНП у Вінницькій області:

1) скласти списки поліцейських ГУНП та підпорядкованих підрозділів, які підлягають атестуванню;

2) скласти атестаційні листи стосовно поліцейських;

3) підготовити для надання на засідання атестаційних комісій додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими.

В подальшому, наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 887 від 19 липня 2016 року "Про затвердження персонального складу атестаційних комісій ГУНП у Вінницькій області", відповідно до вимог статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", підпункту 2 пункту 2 розділу II Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ № 1465 від 17 листопада 2015 року, з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, затверджено, серед інших, персональний склад атестаційної комісії № 13 ГУНП у Вінницькій області.

За результатами проведеної співбесіди з позивачем, Атестаційною комісією № 13 прийнято рішення, оформлене протоколом ОП № 15.00021181.0060637 від 11.08.2016 про те, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Не погодившись з висновком Атестаційної комісії № 13 ГУНП у Вінницькій області від 11.08.2016, позивач оскаржив його до апеляційної атестаційної комісії Північного регіону № 6.

Апеляційна атестаційна комісія Північного регіону № 6 скаргу ОСОБА_2 не розглядала, про що зазначила в протоколі ОП № 15.00035775.0060637 від 16.09.2016.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 11.10.2016 року № 181 о/с на підставі висновку атестаційної комісії №13 від 11.08.2016 капітана поліції, ОСОБА_2, оперуповноваженого Вінницького відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).

Позивач не погоджуючись із вищенаведеними діями відповідачів, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що підставою для звільнення стало саме рішення атестаційної комісії № 13 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, оформлене протоколом ОП № 15.00021181.0060637 від 11.08.2016 року, яке у судовому порядку не оскаржувалось, а тому наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 134 о/с від 21 липня 2016 року, яким капітана поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" є законним, а тому не підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Розглядаючи доводи апелянта щодо відсутності правових підстав для проведення атестації відносно нього та протиправності рішення атестаційної комісієї, суд апеляційної інстанції враховує вимоги ч. 2 ст. 185 КАС України та зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Пунктами 8, 9, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.

Таким чином, лише за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, працівники міліції можуть бути прийняті на службу до поліції.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі поданої ним заяви, ОСОБА_2, наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, було прийнято на службу до поліції з установленням посадового окладу та з присвоєнням спеціального звання копітан поліції. Тобто, питання про його відповідність вимогам до поліцейських було вирішено у момент видання наказу про прийняття на службу.

Відповідно до ст. 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з ст. 58 Закону № 580-VIII призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Ст. 57 Закону № 580-VIII встановлює, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

З аналізу положень ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VIII випливає, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду. Крім того, атестування поліцейського проводиться в разі вирішення питання щодо звільнення поліцейського через службову невідповідність.

Таким чином, кожна із зазначених трьох підстав для проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами. Зокрема, для атестації, яка призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинні передувати підтверджені факти неналежного виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

На противагу зазначеному вище, із змісту наказу ГУНП у Вінницькій області №146 від 12 лютого 2016 року "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінннцькій області", вбачається, що у ньому відсутні посилання на передбачені ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" підстави для атестації поліцейських.

Наказ, яким встановлено проведення атестації відносно позивача, містить розпорядження про проведення атестації усіх поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посаді, а також перспектив її службової кар'єри, що відповідає ч. 1 ст. 57 Закону № 580-VIII.

На думку апеляційного суду, наведена вище підстава не є самостійною для проведення атестування і має узгоджуватись з вичерпним переліком підставав, визначених ч. 2 ст. 57 Закону № 580-VIII та не передбачає проведення атестування без настання обставин, що зумовлюють необхідність її проведення.

Проте, Головне управління Національної поліції України у Вінницькій області передбачену у ч. 1 ст. 57 Закону № 580-VIII мету атестування розцінило як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з ціллю визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, хоча наявність підстав для призначення такого атестування відповідач не довів.

Колегія суддів також вважає за потрібне наголосити, що наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №146 від 12 лютого 2016 року "Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області" та наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 887 від 19 липня 2016 року "Про затвердження персонального складу атестаційних комісій ГУНП у Вінницькій області" були витребувані саме на стадії апеляційного розгляду справи, оскільки не досліджувались судом першої інстанції через відмову в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта щодо відсутності у відповідача передбачених ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" підстав для проведення його атестації.

Також досліджуючи вимогу апелянта про визнання протиправним прийнятого атестаційною комісією рішення, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам.

Згідно з вимогами п. 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 від 17 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2015 року за № 1445/27890 (далі - Інструкція), атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); показники службової діяльності; рівень теоретичних знань та професійних якостей; оцінки з професійної і фізичної підготовки; наявність заохочень; наявність дисциплінарних стягнень; результати тестування; результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Положеннями п. 2 розділу І Інструкції визначено, що керівники всіх рівнів зобов'язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об'єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються.

Розділом ІV Інструкції визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.

Згідно з п. 11 розділу IV Інструкції атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Відповідно до п. 3 розділу IV Інструкції атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.

За змістом пунктів 7-9 Розділу ІV Інструкції керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані:

1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції;

2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського;

3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції;

4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Також відповідно до пунктів 10, 11, 12 Розділу ІV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

П. 15 Розділу ІV Інструкції встановлює, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, відповідно до пункту 16 Розділу ІV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Згідно з п.п. 20-23 Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.

Як вбачається зі змісту протоколу засідання атестаційної комісії у ньому відсутні посилання на обставини, що свідчать про недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей позивача, чи інші дані, які б свідчили про його низький професійний потенціал; невідповідність позивача оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського, інших обставин, що свідчать про невідповідність позивача посаді, яку він займає.

Так як негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали значення для його прийняття.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Аналогічні положення містяться в Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", де зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Також суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до протоколу Атестаційної комісії № 13 ГУНП у Вінницькій області № 15.00021181.0060637 від 11.08.2016 на голосування комісії ставилось питання про переміщення ОСОБА_2 на нижчу посаду. Проте за результатами голосування ухвалено рішення про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Підстави, що спонукали атестаційну комісію змінити рішення з переміщення позивача на нижчу посаду на звільнення зі служби в поліції в протоколі не відображені.

Аналізуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з доводами апелянта щодо відсутності в протоколі засідання атестаційної комісії необхідних мотивів для прийняття рішення про його службову невідповідність та необхідності звільнення зі служби в поліції, що безперечно вказує на протиправність даного рішення.

Оскільки звільненню позивача передувало рішення Атестаційної комісії № 13 ГУНП у Вінницькій області, оформлене протоколом № 15.00021181.0060637 від 11.08.2016, то у даному випадку повний захист прав позивача є неможливим без визнання такого рішення протиправним.

З урахуванням того, що проведення Головним управлінням Національної поліції України у Вінницькій області атестації позивача та прийняття висновку про його службову невідповідність є протиправним, то й наказ начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 11.10.2016 року № 181 о/с про звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_2 за наслідками атестації також підлягає скасуванню.

Згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 11.10.2016 року № 181 о/с ОСОБА_2 звільненно з 11 жовтня 2016 року, тобто останнім днем служби є 10 жовтня 2016 року.

Таким чином, в силу вимог ст.235 КЗпП України, позивач підлягає поновленню на посаді оперуповноваженого Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 11 жовтня 2016 року.

Що стосується стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, в разі звільнення без законних підстав працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, при цьому, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

На відносини, пов'язані із проходженням позивачем служби в поліції, норми трудового законодавства можуть застосовуватися лише в тих випадках, якщо вони не врегульовані окремими правовими актами. Як випливає із роз'яснень наданих Вищим адміністративним судом України у листі №753/11/13-10 від 26.05.2010 року "Про розв'язання спорів, що виникають з відносин публічної служби" за загальним правилом пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми положення інших законодавчих актів підлягають застосуванню лише у випадку, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин.

Зазначену позицію також неодноразово висловлював Верховний Суд України в своїх рішеннях, зокрема в своїй постанові від 17 лютого 2015 року №21-8а/15 зазначив, що будь-який нормативно-правовий акт має межі своєї дії. Так, у часі він може бути обмежений періодом дії, коли має юридичну силу, у просторі - територією, на яку поширюється, за колом осіб - колом осіб, на яких поширюється.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

На виконання зазначених положень та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", Наказом МВС України від 06.04.2016 року № 260 було затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Відповідно до п. 6 Розділу ІІІ Порядку № 260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Тобто, питання виплати поліцейським, незаконно звільненим зі служби в поліції, грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, врегульоване спеціальним нормативно-правовим актом, який не вимагає наявності судового рішення про стягнення відповідних сум, оскільки за приписами Порядку № 260 на Головне управління Національної поліції у Вінницькій області покладено безумовний обов'язок здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення при поновленні позивача на посаді.

Отже, відсутні підстави для застосування загальних положень трудового законодавства та вирішення питання щодо стягнення на користь позивача з відповідача середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу, оскільки сам факт скасування наказу про звільнення ОСОБА_2 та поновлення його на посаді та на службі в поліції має наслідком виплату йому грошового забезпечення за весь період вимушеного прогулу.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку зобов'язати Головне управління Національної поліції у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 11 жовтня 2016 року по 19 січня 2017 року.

Даючи правову оцінку вимозі апелянта про визнання протиправним та скасування рішення апеляційної атестаційної комісії Північного регіону №6 Національної поліції України, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 розділу VI Інструкції №1465 встановлено, що поліцейський, щодо якого центральною атестаційною комісією чи атестаційною комісією органу поліції прийнято висновок, визначений підпунктом 3 або 4 пункту 15 розділу IV цієї Інструкції, за умови набрання ним загалом за професійний тест та тест на загальні здібності та навички 60 балів і більше має право протягом 5 робочих днів з дня ознайомлення або оприлюднення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції результатів атестування подати скаргу на висновок відповідної атестаційної комісії.

Матеріалами справи встановлено, що позивач набрав з тесту на загальні здібності 27 балів та з тесту на професійні знання 28 балів, що в сумі складає 55 балів.

Отже, на підставі зазначеного, апеляційний суд вважає, що скарга позивача на рішення атестаційної комісії не переглядалась Апеляційною атестаційною комісією Північного регіону № 6, оскільки він не набрав достатньої суми балів, що і відображено в протоколі ОП № 15.00035775.0060637 від 16.09.2016, а тому підстави для визнання такого рішення протиправним відсутні.

На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Апеляційна атестаційна комісії Північного регіону №6 Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Апеляційна атестаційна комісії Північного регіону №6 Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії №13 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 11.08.2016, оформлене протоколом ОП№ 15.00021181.0060637 від 11.08.2016 щодо звільнення зі служби з поліції ОСОБА_2 через службову невідповідність.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП у Вінницькій області від 11 жовтня 2016 року № 181 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_2 зі служби в поліції за пунктом 5 (через службову невідповідність) частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію".

Поновити капітана поліції ОСОБА_2 на посаді оперуповноваженого Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 11 жовтня 2016 року по 19 січня 2017 року включно.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 січня 2017 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Граб Л.С. Гонтарук В. М.