Ухвала суду № 64231597, 19.01.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1534/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

19 січня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Сапальової Т.В. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

представника позивача: Бойка Д.В.

представника відповідача: Волошенюк Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вінницький агрегатний завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вінницький агрегатний завод» (ТОВ «Торговий дім «Вінницький агрегатний завод») звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (ГУ ДФС у Вінницькій області) з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001831402 від 11 липня 2016 року в частині застосування до ТОВ "Торговий дім "Вінницький агрегатний завод" пені за прострочення термінів розрахунків в іноземній валюті в сумі 48029,38 грн.

10 листопада 2016 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що працівниками ГУ ДФС у Вінницькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Торговий дім «Вінницький агрегатний завод» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків за контрактами: №258/31-15-14 від 05.06.2014 року за період з 10.02.2016 року по 31.05.2016 року, №01/07-15-1-ТН від 01.07.2015 року за період з 01.03.2016 року по 31.05.2016 року, №258/29-3Р-14 від 27.02.2014 року за період з 01.07.2015 року по 31.05.2016 року, №258/29-1Р-12К від 12.01.2012 року з 01.04.2015 року по 31.05.2016 року, № 258/29-1Р-15К від 01.04.2015 року за період з 01.03.2016 року по 31.05.2016 року, №258/29-1Р-14 від 26.02.2014 року, №256/65/17-ТН від 22.10.2015 року, №256/70/16-ТН від 27.10.2015 року, № 256/72/16-ТН від 15.10.2015 року, №256/67/РL/15-ТН від 26.10.2015 року за період з дати укладання по 31.05.2016 року, за результатами якої складено акт від 29 червня 2016 року №101/1402/35370339.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено наступні порушення:

- ст. 1 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями) п.1 Постанови Правління Національного Банку України від 03.09.2015р. №581 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", п.1 Постанови Правління Національного Банку України від 04.12.2015 року №863 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" та п.1 Постанови Правління Національного Банку України від 03.03.2016р. №140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" - в частині порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки по контрактах: №258/31-15-14 від 06.06.2014; №258/29-1Р-І4 від 26.02.2014; №258/29-3Р-14 від 27.02.2014; №258/29-1Р-12К від 12.01.2012; №258/29-1Р-15К від 01.04.2015.

- ст. 2 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями), п.1 Постанови Правління Національного Банку України від 03.09.2015 року №581 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" та п.1 Постанови Правління Національного Банку України від 04.12.2015 року №863 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" - в частині порушення законодавчо встановлених строків надходження імпортного товару по контрактах: №256/65/17-ТН від 22.10.2015; №256/70/16-ТН від 27.10.2015; №256/72/16-ТН від 15.10.2015; №01/07-15-1-ТН від 01.07.2015; №256/67/РL/15-ТН від 26.10.2015.

На підставі акту перевірки, 11 липня 2016 року ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001831402, яким позивачу визначено штрафні (фінансові) санкції за платежем: "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" в сумі 726540,93 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач оскаржив його до Вінницького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що платежі по контрактам надійшли на валютний рахунок позивача з порушенням граничного строку 90 днів, однак, враховуючи те, що первинною датою зарахування валютної виручки є дата зарахування коштів на розподільчий рахунок, а не на поточний, податкове повідомлення-рішення №0001831402 від 11.07.2016 року в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вінницький агрегатний завод" пені за прострочення термінів розрахунків в іноземній валюті підлягає скасуванню в сумі 48029,38 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (Закон №185) встановлено граничні строки одержання валютної виручки за вивезений товар, в разі його експорту, або одержання товару, в разі здійснення авансового платежу за межі України, а також передбачено відповідальність за порушення вказаних строків у вигляді пені, що нараховується за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону №185 виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Так, ст. 4 Закону №185 визначено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно із ст. 2 Закону №185 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

При цьому, ст. 2 Закону №185 передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті Закону.

Так, п. 1 Постанови Правління Національного банку України від 03.09.2015 року №581 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", яка набрала чинності з 04 вересня 2015 року і діяла до 04 грудня 2015 року включно, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Аналогічні норми закріплені в п. 1 Постанови Правління Національного Банку України від 04.12.2015 року №863 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", яка набрала чинності з 05 грудня 2015 року і діяла до 04 березня 2016 року включно, та Постанови Правління Національного Банку України від 03.03.2016 року №140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", яка набрала чинності з 05 березня 2016 року і діяла до 08 червня 2016 року включно.

Враховуючи вищенаведене, у період з 04.09.2015 року по 08.06.2016 року виручка нерезидентів у іноземній валюті підлягала зарахуванню на їх рахунки у строк, що не перевищує 90 днів з дати митного оформлення товару.

Так, згідно із п. 1.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492, (Інструкція) клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Юридичні особи-резиденти, відокремлені підрозділи юридичних осіб-резидентів, нерезиденти-інвестори, іноземні представництва мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності.

Відповідно до п. 5.2 Інструкції поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.

Згідно із п. 5.3 Інструкції на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів кошти, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), зараховуються через розподільні рахунки.

Таким чином, юридичні особи мають право відкривати в банках як поточні рахунки у національній валюті, так і рахунки для здійснення зовнішньоекономічної діяльності та зарахування на них коштів в іноземній валюті.

При цьому датою зарахування валютної виручки вважається дата її надходження на відповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі із застосуванням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України та не може вважатись первинним надходженням виручки за зовнішньоекономічним контрактом.

Як встановлено судом першої інстанції та під час розгляду справи в апеляційній інстанції між сторонами відсутній спір щодо моменту (дати) зарахування коштів за кожною експортною операцією на розподільчий рахунок позивача у ПАТ "Сбербанк", і що таке зарахування відбулось в межах 90 днів з дати митного оформлення експортованого товару, однак з розподільчого на поточний рахунок позивача зазначена виручка надійшла за межами 90-денного строку.

Також, в судовому засіданні представник ГУ ДФС у Вінницькій області не заперечувала щодо суми - 48029,38 грн. пені за порушення позивачем строків надходження валютної виручки, а також зазначила про те, що датою зарахування виручки резидентів за операціями з експорту є дата надходження відповідних коштів саме на поточний рахунок резидента, а не на розподільчий рахунок.

Враховуючи вищенаведені норми, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що первинною датою зарахування валютної виручки є дата зарахування коштів на розподільчий рахунок, а не на поточний, а тому податкове повідомлення-рішення №0001831402 від 11.07.2016 року в частині застосування до ТОВ "Торговий дім "Вінницький агрегатний завод" пені за прострочення термінів розрахунків в іноземній валюті підлягає скасуванню в сумі 48029,38 грн.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 03 жовтня 2016 року №К/800/26412/14, від 25 жовтня 2016 року №К/800/44844/15.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовуються встановленими по справі обставинами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 січня 2017 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Сапальова Т.В. Боровицький О. А.