Ухвала суду № 64231456, 16.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 р.Справа № 577/3491/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.10.2016р. по справі № 577/3491/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області , В.о. начальника Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області Чеботарьова Юрія Юрійовича

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач-1, Конотопська ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області), в.о. начальника Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області Чеботарьова Юрія Юрійовича (далі по тексту - відповідач-2, в.о. начальника Конотопської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області Чеботарьов Ю.Ю.), в якому просить суд:

- скасувати постанову серії РН № 487825 про адміністративне правопорушення від 10.08.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу 510 грн. за ч. 4 ст.165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- провадження у справі, розпочате відносно ОСОБА_1 на підставі протоколу серії АА № 465826 від 10 серпня 2016 року за ч. 4 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити.

Постановою Конотопського міськрайоного суду Сумської області від 25.10.2016 року по справі № 577/3491/16-а постанову серії РН № 487825 від 10 серпня 2016 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст.165-1ч.1 КУпрАП з накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. відмінено, а провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст.165-1 ч.1 КУпрАП закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, визнано неправомірними дії відповідача про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Конотопської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят однієї) грн. 20 коп.

Відповідач-1, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Конотопського міськрайоного суду Сумської області від 25.10.2016 року по справі № 577/3491/16-а та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 165-1 КУпАП у зв'язку з несвоєчасним поданням звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2016 року. Вказує, що відповідно до положень Наказу Мінфіну від 11.04.2016 року № 441, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.05.2016 року за № 682/28812, яким затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхувальники зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду, яким є календарний місяць. Зазначає, що останнім днем для подання звіту позивачем є 20.07.2016 року, проте позивачем подано електронну форму звіту лише 22.07.2016 року, тобто з порушенням встановленого строку. Отже, з викладених доводів вважає рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню, а його апеляційна скарга - задоволенню.

У надісланому клопотанні відповідач просив розгляд справи просив провести без участі представника відповідача.

Позивач, у надісланих до суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу та у судовому засіданні, з викладених підстав, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Пояснила, що постановою в.о. начальника Конотопської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області Чеботарьова Ю.Ю. від 10.08.2016 року серії РН № 487825 ОСОБА_1, як головного бухгалтера ТОВ «Дубов'язівський елеватор», притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 165-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за порушення, передбачене п.2 ч.4 ст. 6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування». Вказує, що звіт позивачем подано своєчасно 19.07.2016 року о 16.42 год. електронною поштою за допомогою ЕЦП, який система не прийняла через код помилки 09, зазначеної в квитанції №2 від 19.07.2016 року. Стверджує, що така помилка є технічним збоєм програмного забезпечення, оскільки звіти від 19.07.2016 року та від 21.07.2016 року нічим не відрізняються, однак, перший звіт не прийнято внаслідок помилки, а другий - прийнято без зауважень. Крім того, зазначає, що відповідач при відмові системи у прийнятті звіту повинен не пізніше наступного дня, тобто 20.07.2016 року до 10 год. ранку повідомити позивача про неприйняття звіту. Проте відповідачем, в порушення положень Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, повідомлено про неприйняття звіту лише 21.07.2016 року. Вказує, що повторно 21.07.2016 року подано вказаний звіт та останній прийнято 22.07.2016 року Конотопською ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області без будь-яких зауважень.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника відповідача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою в.о. начальника Конотопської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області Чеботарьова Ю.Ю. від 10.08.2016 року серії РН № 487825 ОСОБА_1, як головного бухгалтера ТОВ «Дубов'язівський елеватор», притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за порушення, передбачене п.2 ч.4 ст. 6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування».

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся з даним позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП неправомірно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення серії РН № 487825 ОСОБА_1, як головного бухгалтера ТОВ «Дубов'язівський елеватор», притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за порушення, передбачене п.2 ч.4 ст. 6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування».

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до положень ст. 234-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ст. 165-1). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.

Відповідно до пп. 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право складати стосовно платників податків фізичних осіб та посадових осіб платників податків юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом. .

У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів (ст. 255 КУпАП).

Як вбачається із оскаржуваної постанови, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало вчинення правопорушення, передбаченого п.2 ч.4 ст. 6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування».

Як встановлено п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 11.04.2016 року №441, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.05.2016 року за №682/28812 (далі по тексту - Порядок), визначено механізм подання звіту.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ «Форми та строки подання Звіту» Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.04.2015 року за № 460/26905, страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, а також страхувальники, зазначені у пунктах 2, 4 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання Звіту за таких осіб, зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць.

Згідно з п.1 розділу 2 Порядку, звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів в один із таких способів:

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством (у разі подання електронного звіту він надсилається не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання Звіту, передбачений Законом).

Так, ТОВ "Дубов'язівський елеватор" використовує саме електронну форму звітності.

Наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011, затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі по тексту - Інструкція).

У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

- база даних державної податкової служби (далі - база даних ДПС) - база даних в електронному вигляді, створена в органах державної податкової служби (далі - органи ДПС) на основі показників звітних документів платників податків та призначена для централізованого накопичення та багаторазового використання в інформаційних системах органів ДПС;

- квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді;

- квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС;

- податкова звітність - документи, які відповідно до законодавства подаються платниками податків до органів ДПС і на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу);

- податковий документ в електронному вигляді - податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інші звітні податкові документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа;

- подання податкових документів в електронному вигляді - подання податкових документів до органів ДПС у визначеному для документообігу порядку за умови включення платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

Відповідно до п.4 Розділу 3 Інструкції, органи ДПС приймають податкову звітність з 9 год. 00 хв., до 18 год. 00 хв. щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів. У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

Відповідно до пунктів 7.3 - 7.7 Інструкції, після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що орган ДФС у випадку прийняття (неприйняття) звіту, не пізніше перших двох годин наступного дня зобов'язаний надіслати на електронну адресу платника податків другу квитанцію, а якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2016 року о 16 год. 42 хв., ОСОБА_1 відправлено звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2016 року, про що отримано відповідну квитанцію (а.с.15).

Оскільки звіт відправлено після 16 години робочого дня, то другу квитанцію орган ДФС повинен направити платнику податків протягом двох годин наступного робочого дня (п.4 розд.3 Інструкції). Проте, в порушення вимог вказаної норми, другу квитанцію на електронну адресу платника направлено лише 21.07.2016 року. При цьому, в першому повідомленні квитанції №2, яке надійшло о 12 годині 55 хвилин, не зазначено помилки, а в другому, що надійшло о 15 годині 35 хвилин, вказано на виявлення помилки (а.с.15,16).

Як вбачається з матеріалів справи, повторно звіт позивачем направлено 21.07.2016 року та 22. 07.2016 року останній прийнято податковим органом без зауважень.

Згідно наявних в матеріалах справи копій звітів з відмітками про неприйняття та прийняття, останні є ідентичними. (л.с.8-11, 12-15)

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем своєчасно було подано звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2016 року, однак неприйняття звіту відбулось з незалежних від позивача обставин.

За змістом ч. 1 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення , порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Встановлення судом апеляційної інстанції факту своєчасного направлення до органу ДФС відповідного звіту дає підстави для висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В порушення вимог ст. 252 КУпАП, посадовою особою контролюючого органу при прийнятті оскаржуваної постанови не надана правова оцінка факту виконання позивачем вимог вказаного Закону та Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині своєчасного подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, а неприйняття такого звіту відбулось з незалежних від позивача обставин, тобто відсутності вини позивача у скоєнні даного правопорушення.

Доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, матеріали адміністративної справи не містять та не були надані ані до суду першої інстанції, ані до суду до суду апеляційної інстанції.

Відповідно положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 165-1 КУпАП.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачами до суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача, з приводу того, що останній не порушував п.2 ч.4 ст. 6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування», не надано, колегія суддів, приходить до висновку, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 165-1 КУпАП не підтверджується жодним доказом, що свідчить про необґрунтованість прийнятої постанови.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідач-2, складаючи постанову с праві про адміністративне правопорушення, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства, а тому заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Конотопського міськрайоного суду Сумської області від 25.10.2016 року по справі № 577/3491/16-а відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25.10.2016р. по справі № 577/3491/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Перцова Т.С. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 23.01.2017 р.