Ухвала суду № 64231381, 19.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 р.Справа № 638/15747/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного військового комісаріату на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.08.2016р. по справі № 638/15747/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Харківського обласного військового комісаріату

про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Харківській області), Харківського обласного військового комісаріату (далі - відповідач 2), у якому, урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд:

- визнати дії (бездіяльність) Харківського обласного військового комісаріату щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні протиправними;

- визнати дії (бездіяльність) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виконання завдань покладених на нього п.п. 1,3 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі яке затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 щодо здійснення контролю за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсії ОСОБА_1 протиправними;

- визнати дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 пенсії з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби протиправними та такими що порушують права ОСОБА_1 як людини які передбачені ст. 1 Протоколу № 1 к Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- зобов'язати Харківській обласний військовий комісаріат скласти довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразову грошову допомогу при звільненні;

- зобов'язати Харківській обласний військовий комісаріат подати до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразову грошову допомогу при звільненні;

- зобов'язати головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі якій обчислений з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби з 12.03.2015 р. без обмеження кінцевою датою;

- зобов'язати головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 12.03.2015 р. з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;

- визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 р. №355 без урахування максимального розміру пенсії 90% та без урахування максимального розміру пенсії, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні;

- зобов'язати головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 р. №355 обчисливши розмір зазначеного підвищення з урахуванням максимального розміру пенсії 90% грошового забезпечення з 12.03.2015 року.;

- зобов'язати головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 р. №355 обчисливши розмір зазначеного підвищення з урахуванням максимального розміру пенсії обчисленого з грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з 12.03.2015 р.

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати протягом десяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України;

- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.08.2016 року вказаний позов задоволено частково. Визнано дії Харківського обласного військового комісаріату щодо не внесення у довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні протиправними. Визнано дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській обалсті щодо не виконання завдань покладених на нього п.п. 1,3 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонуд України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополя яке затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 щодо здійснення контрою за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсії ОСОБА_1 протиправними. Визнано дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 пенсії з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби протиправними та такими що порушують права ОСОБА_1 як людини які передбачені ст. 1 Протоколу №1 к Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат скласти довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразову грошову допомогу при звільненні. Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі який обчислений з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби з 12.03.2015 року. Зобов'язано головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 12.03.2015 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Відповідач 2, не погодившись із судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.08.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного і всебічного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи, що апелянт оскаржує постанову суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, ОСОБА_1, проходив військову службу у Збройних Силах України. Позивач отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", як особа звільнена з військової служби та перебуває на пенсійному обліку у головному Управлінні Пенсійного фонду України у Харківській області.

ГУ ПФУ у Харківській області виплачує щомісяця позивачу пенсію в розмірі який обчислений з грошового забезпечення без врахування фактично отриманих позивачем у складі грошового забезпечення грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з яких сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позивач, не погодившись із вказаними діями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивачу повинна виплачуватись в розмірі який обчислений з грошового забезпечення до якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Виходячи із вимог ч.3ст.43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно абз. 2 п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Як вбачається з матеріалів справи, при обчисленні розміру пенсії позивача під час перерахунку, ГУ ПФУ в Харківській області не враховано грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільнені.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Положеннями ст. 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до преамбули Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-XII) цей Закон спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Тобто, незалежно від дати призначення пенсії розмір пенсії осіб які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-12 при інших рівних умовах (посада, військове звання, вислуга років тощо) повинен бути обчислений за єдиними нормами та умовами.

Відповідно до преамбули Закону № 2262-XII держава гарантує перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 р., який набрав чинності 29.04.2006 р., в Закон № 2262-XII були внесені зміни і згідно пункту 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону з метою створення фінансових можливостей в державі для вирівнювання розмірів пенсій, призначених звільненим зі служби в різні періоди військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12), незалежно від часу звільнення їх у запас або у відставку і ліквідації існуючої диспропорції в розмірах таких пенсій, ввести мораторій на розширення військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам, які перебувають на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, нових додаткових щомісячних видів грошового забезпечення. Кабінет Міністрів України повинен забезпечити прийняття нормативно-правових актів щодо підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам (посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років) за рахунок рівноцінної заміни сплачуваної їм щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років).

На виконання зазначеного Закону Кабінету Міністрів України прийняв постанову від 07.11.2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова № 1294). Зазначена постанова набула чинності з 01.01.2008 року.

Згідно п. 1 Постанови № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, Постановою № 1294 було змінено структуру грошового забезпечення військовослужбовців.

П.3 постанови Кабінету Міністрів від 07.11.2007 р. № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців. Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25) до одноразових віднесені: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений ст. 9-1 Закону № 2011-XII), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби. Законом №2011-XII також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (ч.1 ст.10-1 цього Закону). Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міноборони від 11.06.2008 р. № 260 (зареєстровано в Мінюсті 14.07.2008 р. за № 638/15329; далі - Інструкція). Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міноборони виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міноборони (п.п. 3 п. 5 Постанови № 1294, п.п. 33.1, 33.3 п. 33 розділу XXXIII Інструкції). Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена ст. 15 Закону № 2011-XII.

Таким чином, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч.2 ст.9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі ст.1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Також, колегією суддів враховується правова позиція Верховного суду України, висловлена у постанові від 10.03.2015 року у справі №21-70а15, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Згідно ч.3 ст.1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до преамбули Закону №2262-XII держава гарантує перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення.

Згідно ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-XII (в редакції чинною на час спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до преамбули Закону №2262-XII зазначений Закон спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

На думку колегії суддів, позиція відповідачів по даній справі не відповідає наведеному принципу єдності умов пенсійного забезпечення військовослужбовців, оскільки, позивач по справі поставлений у нерівні умови у порівнянні з військовослужбовцями відповідної категорії, що вийшли на пенсію після набуття чинності постанови КМУ від 07.11.2007 р. № 1294 та змін у законодавстві та яким розмір пенсії визначається виходячи з розміру грошового забезпечення із урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Колегія суддів також зауважує, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції ратифіковані Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР. Протоколи № 12 та № 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ратифіковані Законом України "Про ратифікацію Протоколів № 12 та № 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 9 лютого 2006 року № 3435-IV.

Згідно ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

30 березня 2006 року набрав чинності Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (№ 3477-IV). Відповідно ст. 2 зазначеного Закону рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Застосування в Україні Конвенції та практики Суду врегульовано главою 4 Закону № 3477-IV. Згідно ч. 1 ст. 17 Закону № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини в категорії справ яка розглядається суд повинен керуватись принципом юридичної визначеності та відповідальності держави.

Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 van Duym v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України (концепція схвалена у вступній частині, ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-XII), держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Згідно ч.5 ст.19 Закону № 3477-IV Міністерства інші центральні органи виконавчої влади забезпечують систематичний контроль за додержанням у рамках відомчого підпорядкування адміністративної практики, що відповідає Конвенції та практиці Суду, що ГУ ПФУ не забезпечено.

В силу ст.244-2 КАС України суд враховує висновки Верховного Суду України висловлені у постанові від 24.04.2012 року по справі №21-84а12 згідно яких ч. 3 ст. 63 Закону №2262-12 (в редакції чинною на час спірних правовідносин) не вказує на рішення суб'єкта владних повноважень про зміну видів грошового забезпечення військовослужбовців як на підставу для перерахунку пенсії, а пов'язує її перерахунок з фактичною зміною видів грошового забезпечення.

Колегія суддів вважає, що пенсія позивачу повинна виплачуватись в розмірі який обчислений з грошового забезпечення до якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні.

Згідно абз. 2,4,5 п.2.8 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України яка затверджена наказом Міноборони від 31.12.2014 № 937 та зареєстрована в Мінюсті 22.01.2015 р. за № 73/26518 на обласні військові комісаріати покладаються: - оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; - визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону, постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (зі змінами) та від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393" (зі змінами) і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (зі змінами). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.

Згідно п.7 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. №3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка погоджена з Міністерством оборони і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 р. за №135/13402, для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи: - заява про призначення пенсії; - грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; - військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); - документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом "б" статті 12 Закону (2262-12); - довідка МСЕК про визнання особи інвалідом; - копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); - довідка ВАТ "Ощадбанк" або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ "Ощадбанк"; - копія паспорта.

Згідно п. 4.4. Інструкції № 397 порядок оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення та перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей викладено у розділі ІІІ Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей яке затверджено наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 № 530 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20.10.2014 р. за № 1294/26071 (далі - Положення № 530).

Відповідно до п. 3.1. зазначеного Положення оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та пенсій в разі втрати годувальника членам сімей померлих військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до Закону, а також визначення розміру грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій колишнім військовослужбовцям (крім колишніх військовослужбовців строкової військової служби), здійснюються уповноваженими органами Міністерства оборони України - обласними військовими комісаріатами згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій).

Тобто до повноважень Харківського обласного військкомату входить визначення грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунку пенсії позивачу.

Таким чином, Харківській обласний військовий комісаріат зобов'язаний подати до ГУ ПФУ довідку про додаткові види грошового забезпечення позивача з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Щодо позовних вимог про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів, колегія суддів зауважує наступне.

Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" передбачена компенсація втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати.

Методика обчислення суми компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати чітко визначена у ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати". Згідно ст.6 зазначеного Закону компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Частиною другою ст. 46 Закону № 1058-IV, яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України для реалізації згаданого Закону.

Відповідно до статей 1,2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV,статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка висловлена у постанові від 18.11.2014 р. (справа № 21-518а14) та враховуються судом.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що є правові підстави для задоволення позову в частині зобов'язання ГУ ПФУ нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Оскільки внаслідок протиправної бездіяльності (дій) ГУ ПФУ позивача протиправно щомісяця з 19.09.2015 р. лишають частини його власності у вигляді частини основного розміру пенсії, перший відповідач порушує права позивача як людини які передбачені ст. 1 Протоколу № к 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ETS№9) згідно якої кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога визнати бездіяльність (дії) ГУ ПФУ такими що порушують права позивача як людини також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідачі, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надали жодних належних і допустимих доказів правомірності своїх дій.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.08.2016р. по справі № 638/15747/15-а в частині задоволених позовних вимог залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Старостін В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 23.01.2017 р.