Ухвала суду № 64231294, 17.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 р.Справа № 524/6262/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.11.2016р. по справі № 524/6262/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Дроги Максима Олексійовича третя особа Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду позовом до Інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Дроги Максима Олексійовича, третя особа: Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції, в якому просив:

-визнати протиправними дії відповідача щодо складання постанови серії ПЗС № 023272 від 18.07.2016 року про адміністративне правопорушення про накладання на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., за правопорушення передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП;

-визнати протиправною та скасувати постанову серії ПЗС № 023272 від 18.07.2016 року про адміністративне правопорушення та провадження у справі закрити.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.11.2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, без повного і всебічного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 18 липня 2016 року о 16 год. 10 хвилин в м. Кременчуці по вул. Пролетарській, буд. 30, керуючи автомобілем Skoda Fabia Elegance, номерний знак НОМЕР_1 здійснив рух ТЗ по смузі для руху маршрутних транспортних засобів на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 "Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів" та суцільною лінією 1.2. горизонтальної розмітки, чим порушив п.17.1 ПДР України та скоїв правопорушення передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП.

У зв'язку з допущеним позивачем адміністративним правопорушенням працівником органу Національної поліції була винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 510 гривень.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності та необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух

Відповідно до пункту 17.1. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.20012 року №1306 на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі (5.11 "Смуга для руху маршрутних транспортних засобів". Смуга призначена лише для транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами попутно із загальним потоком транспортних засобів).

В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач допустив порушення вимог безпеки дорожнього руху, а саме: 18 липня 2016 року о 16 год. 10 хвилин в м.Кременчуці по вул. Пролетарській, буд. 30, керуючи автомобілем Skoda Fabia Elegance, номерний знак НОМЕР_1 здійснив рух ТЗ по смузі для руху маршрутних транспортних засобів на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 "Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів" , чим порушив п.17.1 ПДР України, затверджених постановою КМУ України №1306 від 10.10.2001.

Як в суді першої інстанції так і в апеляційній інстанції, вище вказані обставини безпосередньо підтверджувалися наданими відповідачем фотознімками, постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що безпідставним є твердження позивача про те, що відсутність дорожнього знаку 5.8 при виїзді з території будинку 30 на вул. Пролетарську, а також наявність переривчастої жовтої лінії дозволяє йому здійснити поворот праворуч та продовжити свій рух у заданому напрямку, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось вище, пунктом 17.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 встановлено, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.

Дорожнім знаком 5.8 "Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів", позначається дорога, на якій рух транспортних засобів здійснюється за встановленим маршрутом по спеціально відведеній смузі назустріч загальному потоку транспортних засобів.

Відповідно до п.8.1.ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Пунктом 1 розділу 34 ПДР України визначено, що жовтий колір мають лінії 1.4, 1.10.1, 1.10.2, 1.17, а також лінія 1.2, якщо нею позначаються межі смуги для руху маршрутних транспортних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, дорожній знак 5.8 "Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів" розташований на перехресті вул. Троїцької з вул. Пролетарською (нова назва - Небесної Сотні), що підтверджується наданими відповідачем фотознімками. Приймаючи до уваги те, що тільки перетинаючи перехрестя вул. Троїцької з вул. Небесної Сотні( колишня назва - Пролетарська) позивач мав можливість заїхати до території будинку №30 по вул. Небесної Сотні, а тому позивачу достеменно було відомо про наявність знаку 5.8. Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів".

Відповідальність за дане порушення передбачена за ч. 3 ст. 122 КУпАП: «...порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн.).

Отже, зважаючи на те, що водій транспортного засобу Skoda Fabia Elegance, номерний знак НОМЕР_1 здійснив рух ТЗ по смузі для руху маршрутних транспортних засобів на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 «дорога зі смугою для руху маршрутних транспортних засобів», чим порушив п. 17.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП, колегія суддів приходить висновку, що інспектор роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у м.Кременчуці Департаменту патрульної поліції рядовий поліції Дроги Максима Олексійовича не порушив процедуру щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, діяв в межах наданих йому законом повноважень, мав право розглянути вказане адміністративне правопорушення та винести постанову серії ПСЗ № 023272 від 18.07.2016 р.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.11.2016р. по справі № 524/6262/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 23.01.2017 р.