Ухвала суду № 64231277, 17.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 р.Справа № 816/1201/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2016р. по справі № 816/1201/16

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Полтавській області , Атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції України в Полтавській області

про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі відповідач 1, ГУНП в Полтавській області), Атестаційної комісії № 2 Головного управління Національної поліції України в Полтавській області (надалі також - відповідач 2), в якому просив:

-визнати протиправними дій ГУНП в Полтавській області про призначення проведення атестації майора поліції ОСОБА_1 (М - 149441) (з урахуванням заяви про зміну предмету позову /а.с.57/); визнання протиправними дії Атестаційної комісії №2 ГУНП в Полтавській області щодо проведення атестації майора поліції ОСОБА_1 (М-149441) 22 червня 2016 року;

-визнати протиправним та скасувати рішення Атестаційної комісії № 2 ГУНП в Полтавській області, яке міститься в протоколі ОП № 15.000206684.0034803 від 22.06.2016 та в атестаційному листі, в яких зазначено в розділі VI. "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: "4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке прийняте стосовно майора поліції ОСОБА_1 (М-149441);

-визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Полтавській області від 12 серпня 2016 року №244 о/с, в частині, відповідно до якого згідно із Законом України «Про наційональну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 (через службову невідповідність) майора міліції ОСОБА_1 (М-159441), заступника начальника сектору Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 12 серпня 2016 року;

-поновити майора поліції ОСОБА_1 (М-159441) (РНОКПП НОМЕР_1) на посаді заступника начальника сектору Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 12 серпня 2016 року; стягнення з ГУНП в Полтаві.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Полтавській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт наголошує, що позивача на законних підставах звільнено зі служби в поліції, оскільки згідно з висновком атестаційної комісії, позивач займаній посаді не відповідає, а тому підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 17.01.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що 07 листопада 2015 року наказом № 8 о/с /а.с. 49/ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_2, відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію», призначено тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно зі штатним розписом, з 07.11.2015, зокрема ОСОБА_1 (М-159441), який мав спеціальне звання "майор міліції", заступником начальника сектору Диканського відділення поліції Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області, присвоївши йому спеціальне звання "майор поліції".

11 лютого 2016 року ГУНП в Полтавській області видано наказ №69 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Полтавській області" /а.с. 69/, відповідно до пункту 1 якого наказано провести атестування поліцейських головного управління Національної поліції в Полтавській області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями ГУНП.

16.06.2016 ГУНП в Полтавській області видано наказ №416 "Про затвердження персонального складу атестаційних комісій ГУНП в Полтавській області" (далі - наказ № 416), відповідно до якого затверджено персональний склад атестаційних комісій №1, №2, №3, №4, №5, №6 ГУНП в Полтавській області, а також зазначено, що комісії у своїй діяльності повинні керуватися Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (із змінами та доповненнями), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 за №1445/27890.

22 червня 2016 року атестаційною комісією №2 ГУНП в Полтавській області проведено атестування ОСОБА_1 на посаді заступника начальника сектору Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області.

За результатами атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційною комісією зроблено висновок про невідповідність позивача займаній посаді та рекомендовано звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність" /а.с. 30/.

За результатами оскарження Апеляційною атестаційною комісією Східного регіону №3 відхилено скаргу ОСОБА_1 /а.с.31/

12 серпня 2016 року начальником ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2, на підставі висновку атестаційної комісії від 24 червня 2016 року, винесено наказ № 244 о/с "По особовому складу" про звільнення зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 (через службову невідповідність) майора поліції ОСОБА_1 (М-159441), заступника начальника сектору Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області /а.с.50/.

При цьому, в наказі від 24 червня 2016 року № 244 о/с "По особовому складу" у якості підстави для прийняття рішення про звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" зазначено - висновок атестаційної комісії від 24 червня 2016 року.

Як вбачається з письмових пояснень представника ГУНП в Полтавській області при винесенні вказаного наказу була здійснена описка, в результаті якої було не вірно вказано дату висновку атестаційної комісії. З метою виправлення описки наказом від 28.10.2016 №355 о/с внесено зміни до пункту наказу ГУНП в Полтавській області від 24 червня 2016 року № 244 о/с "По особовому складу", а саме: в пункті наказу щодо звільнення зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 (через службову невідповідність) Закону України "Про Національну поліцію" майора поліції ОСОБА_1 (М-159441), заступника начальника сектору Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції ГУНП в Полтавській області слова "Підстава: висновок атестаційної комісії від 24.06.2015" замінено словами "Підстава: висновок атестаційної комісії від 22.06.2015".

Позивач не погодився із зазначеними діями відповідачів щодо призначення проведенню атестації стосовно ОСОБА_1 та рішеннями відповідачів, прийнятими за результатами проведення даної атестації, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про незаконність звільнення позивача через службову невідповідність за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» з огляду на незаконність проведення атестації позивача та безпідставність рішення атестаційної комісії.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За приписами статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частина перша статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Згідно з частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, котра затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі по тексту - Інструкція 1465).

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Частина четверта статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

На виконання вимог вищевказаної норми т.в.о. начальника ГУНП в Полтавській області 11 лютого 2016 року прийнято наказ №69 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Полтавській області" /а.с.69/.

Згідно з частиною п'ятою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Виходячи з наведених норм законодавства та мети проведення атестації, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Зазначене вище узгоджується із висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу IV Інструкції 1465, організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню. Таким чином, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

При цьому статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію" взагалі не передбачено проходження поліцейськими так званих планових атестацій, для підтвердження ними відповідності займаним посадам.

Судовим розглядом встановлено, що Наказ від 11 лютого 2016 року №69 містить лише мету проведення атестації, яка визначена в частині першій статті 57 Закону України "Про Національну поліцію". На цю мету проведення атестування посилався і представник відповідача обґрунтовуючи правомірність проведення атестування у відповідності з цим наказом. Проте таке обґрунтування є неспроможним, оскільки мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, так як, мета - це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава - це причина або достатній привід для її проведення.

Проте, мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, оскільки мета - це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава - це причина або достатній привід для її проведення.

Відповідно до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VІІІ працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Пункт 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 580-VІІІ встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до вищезазначених норм права працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Вимоги до поліцейських визначені ч.1 ст. 49 зазначеного Закону серед переліку визначених цією нормою вимог, відсутня обов'язковість проходження атестування.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано доводами апеляційної скарги, що наказом ГУНП в Полтавській області від 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 призначено заступником начальника сектору Диканського відділення поліції в Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області /а.с.49/.

Враховуючи, що позивача було прийнято на службу до поліції, то відповідач визнав позивача таким, що відповідає вимогам до поліцейських, визначеним ст. 49 положень Закону України «Про Національну поліцію».

Таким чином, позивач прийнятий на службу до поліції шляхом видання наказу про призначення за його згодою; при цьому такий наказ не містить застережень щодо прийняття позивача на службу або щодо призначення на посаду на визначений строк або до проходження атестації, умов про проведення конкурсу та тимчасовість призначення на посаду.

Відповідно до норм статті 58 Закону України "Про Національну поліцію" призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Відповідачами не доведено, що ОСОБА_1 було призначено на посаду тимчасово.

Крім того, строковість призначення на посаду поліцейського не є самостійною підставою для проведення атестації.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості стверджень Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо правомірності проведення атестації позивача з огляду на те, що позивач сам прийняв рішення про проходження ним атестування, оскільки приписи ч.2 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» не містять таких підстав для проведення атестації як власне рішення поліцейського про проходження ним атестації.

Відповідно до даних атестаційного листа ОСОБА_1 від 22 червня 2016 року, атестація проводилась за відсутності посилання на жодну з підстав проведення атестації поліцейського, які визначені у частині другій статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Таким чином, індивідуальних підстав, визначених частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", для призначення ГУНП в Полтавській області атестації позивача не було.

Відповідно до положень статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.

Постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року по справі №21-42а-12 (номер рішення у ЄДРСР - 24068075) встановлено, що питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України від 20 грудня 1990 року №565-XII "Про міліцію", Законом України від 2 грудня 1990 року №509-XII "Про державну податкову службу", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР. Тому, за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у своїй постанові від 17 лютого 2015 року по справі №21-8а15 (номер рішення у ЄДРСР - 42946756).

Оскільки положеннями спеціального законодавства з питань проходження служби в поліції - Законом України "Про Національну поліцію" не врегульоване питання визначення кола осіб, які не підлягають атестації, суд, з урахуванням наведених рішень Верховного Суду України, вважає за можливим застосувати до спірних правовідносин окремі положення Закону України "Про професійний розвиток працівників".

Статтею 12 цього Закону визначені категорії працівників, які не підлягає атестації. Так, зокрема, згідно частини першої цієї статті не підлягають атестації працівники, які не відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

З атестаційного листа вбачається, що позивача було призначено на посаду наказом начальника ГУНП в Полтавській області Національної поліції України від 07 листопада 2015 року №8 о/с вперше, а тому він не міг бути направлений до проходження атестації за цією посадою до 07 листопада 2016 року.

Доказів прийняття керівником поліції рішення про проведення атестації стосовно позивача матеріали справи не містять.

При цьому, за приписами ч.4 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" рішення про проведення атестування має прийматися саме керівником поліції стосовно конкретного працівника.

Відсутність наказу про проведення атестації стосовно позивача підтверджує протиправність дій ГУНП в Полтавській області щодо призначення атестації позивача та відповідно неправомірним є проведення його атестування.

З огляду на викладене, колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про наявність достатніх підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо призначення проведення атестації стосовно ОСОБА_1 та Атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо проведення атестації позивача.

Перевіряючи висновки суду першої інстанції в частині наявності підстав для прийняття атестаційною комісією Національної поліції України рішення від 22 червня 2016 року про невідповідності позивача займаній посаді, підлягає звільненню зі служби поліції через службову невідповідність, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 11 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

Таким чином, саме атестаційний лист є основним документом, який розглядається атестаційними комісіями.

Пунктами 3 та 4 розділу IV Інструкції № 1465 визначено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.

За змістом пунктів 7-9 Розділу ІV Інструкції № 1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії (пункт 9 Розділу ІV Інструкції № 1465).

З атестаційного листа позивача вбачається, що ОСОБА_1 охарактеризований безпосереднім керівником виключно з позитивного боку, зокрема на професійному рівні підготовлений на достатньо високому рівні та зарекомендував себе як професійно підготовлений та досвідчений керівник.

Висновок прямого керівника, зазначений у атестаційному листі - "займаній посаді відповідає".

Згідно з пунктом 10 Розділу ІV Інструкції №1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу (пункт 10 Розділу ІV Інструкції № 1465).

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач отримав 27 балів на тестування загальних навичок та 41 бал з професійного тестування.

Пунктом 16 Розділу ІV Інструкції №1465 визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Відповідно до пункту 15 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з пунктами 20, 21, 23 Розділу ІV Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.

Таким чином, аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що, приймаючи рішення стосовно атестованого працівника поліції, атестаційна комісія повинна прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням усіх критеріїв, визначених пунктом 16 Розділу ІV Інструкції № 1465.

Згідно з протоколом від 22.06.2016 ОП №15.00006684.0034803 засідання Атестаційної комісії №2 ГУНП в Полтавській області членами комісії під час проведення атестації позивача було досліджено атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел.

Зауважень щодо вказаних документів атестаційною комісією зазначено не було.

У протоколі від 22.06.2016 р. вказано, що членами Атестаційної комісії №2 ГУНП в Полтавській області особі, яка проходить атестування, були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.

За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення особою, яка зазначена головою Атестаційної комісії №2 ГУНП в Полтавській області, поставлено на голосування рішення, а саме: "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність". За результатами голосування "за" - 5, "проти" - 1.

Зазначені результати атестування занесені в розділ ІV атестаційного листа ОСОБА_1 з яким він ознайомлений 24.06.2016.

Дослідивши протокол засідання атестаційної комісії щодо атестації позивача, судом першої інстанції встановлено відсутність у протоколі обґрунтування та мотивів прийнятого рішення.

Протоколом є документ, який містить запис усього, про що йшлося на засіданні.

Враховуючи відсутність запису технічними засобами засідання, а також ту обставину, що відповідно до пункту 17 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, та голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, суд вважає, що протокол повинен відображати підстави прийнятого рішення "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" із зазначенням яким саме критеріям, встановленим законодавством, не відповідає поліцейський, який проходив атестацію.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення Атестаційної комісії №2 ГУНП в Полтавській області від 22 червня 2016 року, яке оформлене протоколом №15.00006684.0034803 про невідповідність позивача займаній посаді та звільнення з органів поліції є таким, що безпосередньо порушує його права з питань проходження публічної служби, а тому може бути оскаржене позивачем безпосередньо до суду згідно положень частини першої статті 6 Європейської Конвенції з прав людини її основоположних свобод 1950 року, статті 55 Конституції України, частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та суд позбавлений права відмовити йому у правосудді, тобто розгляді цієї позовної вимоги по суті.

З урахуванням вищезазначеного суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про протиправність висновку Атестаційної комісії №2 ГУНП в Полтавській області від 22 червня 2016 року "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" щодо ОСОБА_1 а отже є таким, що підлягає скасуванню.

Пунктом 28 Інструкції порядок проведення атестування поліцейських, встановлено, що керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

12 серпня 2016 року начальником ГУНП в Полтавській області видано наказ №244 о/с, яким ОСОБА_1 заступника начальника сектору Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 (через службову невідповідність) Закону України "Про Національну поліцію".

При цьому, судовим розглядом встановлено, що згідно наявної в матеріалах копії довідки №422 від 19.08.2016 про тимчасову непрацездатність, у період з 08.08.2016 по 19.08.2016 позивач перебував на лікуванні в Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М.В. Скліфосовського.

Згідно із частиною третьою статті 40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Таким чином, чинним законодавством встановлено заборону звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Як роз'яснено у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" - правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України) стосуються як передбачених статтями 40, 41 Кодексу законів про працю України, так і інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства України, здійснюється з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Як вбачається з наказу ГУНП в Полтавській області від 12.08.2016 року № 244 о/с, звільнення ОСОБА_1 відбулося у період його тимчасової непрацездатності.

Відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 року № 455 тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

У разі лікування в стаціонарі листок непрацездатності видається лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення за весь період стаціонарного лікування.

Лікарняний видається з дня встановлення непрацездатності, окрім лікування в стаціонарі, де листок непрацездатності видається лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення за весь період стаціонарного лікування. Після закінчення лікування листок непрацездатності закривається та може бути пред'явлений роботодавцю для виплати відповідної допомоги.

Як зазначено представниками відповідача, позивачем вже після його звільнення було надано копію довідки Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського №422 від 19.08.2016, листи непрацездатності ОСОБА_1 за період з 08.08.2016 по 19.08.2016 до управління кадрового забезпечення ГУНП України в Полтавській області не надходили. Проте, зазначене порушення не спростовує факту перебування ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні та неможливості, у зв'язку з цим, виконання службових обов'язків.

З огляду на зазначені обставини справи та вимоги діючого законодавства України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність рішення Атестаційної комісії № 2 ГУНП в Полтавській області від 22 червня 2016 року, яке оформлене протоколом від 22 червня 2016 року та зазначення в Розділі ІV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" в частині зазначення "4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", прийняте стосовно ОСОБА_1, то наявні підстави для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 12 серпня 2016 року № 244 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Протиправність наказу Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції через службову невідповідність за пп. 5 ч. 1 ст. 77 Закону прямо вказує на наявність правових підстав для поновлення позивача на посаді заступника начальника сектору Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 13.08.2016 року.

Листом Вищого адміністративного суду України від 26.05.2010 року № 753/11/13-10 "Про розв'язання спорів, що виникають з відносин публічної служби" зазначено, що під час вирішення спорів зазначеної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Враховуючи, що Законом України "Про Національну поліцію" не врегульовано питання поновлення на службі, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав застосування в даному випадку норм Кодексу законів про працю України.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника сектору Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу в апеляційній скарзі не зазначено доводів щодо незаконності такого стягнення, у зв'язку з чим, колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення в цій частині.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо невірного правотлумачення та застосування положень частин 1 та 2 ст. 57 ЗУ «Про Національну поліцію».

Колегія суддів, як вже зазначалось вище, вказує, що, якщо положення частини 1 цієї статті визначає мету такої атестації, то положення ч.2 статті визначають саме підстави для її проведення, тобто за наявності певних обставин (підстав) передбачена та встановлена законом можливість провести атестування працівника поліції, мета якої визначена в ч.1 ст.57 Закону, при чому мета та підстави проведення атестації мають різне за своєю правовою правове навантаження, та визначальною в цих правовідносин є саме підстави її проведення. Якщо проведення атестації перебувало за межами правового регулювання підстав для її призначення, то таку атестацію, безпосередньо прийнятих за її наслідками відповідних рішень, не можна вважати такою, що проведена на підставах передбачених законом.

У керівника ГУНП в Полтавській області існує право призначати атестування поліцейських, в той же час відповідачем не надано належних та беззаперечних доказів наявності підстав для призначення та проведення атестації саме ОСОБА_1

Не приймається до уваги доводи апелянта щодо надання згоди позивачем на проведення відносно нього атестації. В даному випадку, наявність згоди або її відсутність жодним чином не є визначальною та впливає на саму суть допущених порушень з боку відповідачів стосовно включення ОСОБА_1 до проведення такої атестації без належних встановлених законом підстав.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо втручання суду в дискреційні функції колегіального органу - атестаційної комісії, якій надане право визначати відповідність або не відповідність займаній посаді. В даному випадку, саме суд має усі передбачені законодавством повноваження щодо перевірки, надання оцінки прийнятим рішенням, вчиненим діям суб'єкта владних повноважень, під час здійснення таким суб'єктом владних управлінських функцій. При вирішення спору, суд першої інстанції жодним чином при наданні оцінки характеру спірних правовідносин та встановлюючи в достатньому обсязі фактичних обставин справи, не втрутився в дискреційні функції атестаційної комісії та не підмінив їх.

Колегія суддів, з урахуванням фактичних обставин справи погоджується з висновками суду першої інстанції у повному обсязі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта та надані документи з приводу проведення атестації, не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2016р. по справі № 816/1201/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 23.01.2017 р.