Ухвала суду № 64230867, 17.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року № 876/9490/16 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участі секретаря судових засідань: Чопко Ю.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

встановив:

08.11.2016 ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області, у якому просить: визнати накази виконувача обов'язків начальника Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у Закарпатській області ОСОБА_3 від 23.02.2012 № 1 "Про введення в дію затверджених тимчасової структури та тимчасового штатного розпису РУ Департаменту САТ ДПС України в Закарпатській області та від 23.02.2012 за № 2 "Про скорочення штатної чисельності РУ Департаменту САТ ДПС України в Закарпатській області" і від 07.05.2012 № 13-0 "Про звільнення ОСОБА_2" незаконними, протиправними, а тому недійсними або нечинними та скасувати вищевказані накази, поновити ОСОБА_2 на роботі в Головному управлінні ДФС у Закарпатській області, стягнути з Головного управління ДФС у Закарпатській області на користь ОСОБА_2 середньомісячну заробітну плату за весь час її вимушеного прогулу від 07.05.2012 по день фактичного поновлення позивача на роботі, стягнути з Головного управління ДФС у Закарпатській області завдану ОСОБА_2 моральну шкоду.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 109 КАС України, в частині вимог щодо визнання незаконним та скасування наказу від 07.05.2012 № 13-0 "Про звільнення ОСОБА_2", поновлення її на роботі в Головному управлінні ДФС у Закарпатській області, стягнення середньомісячного заробітку.

Не погоджуючись із цією ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржена ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати і направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт посилається на те, що ухвала судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 не набрала законної сили, оскільки нею 08.11.2016 повторно подано апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу, а відтак, відсутні обставини, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 109 КАС України.

Сторони в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про його дату, час та місце, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток.

16.01.2017 о 10:30 год від ОСОБА_2 до суду надійшла телефонограма, у якій вона просить відкласти розгляд справи, у зв'язку з призначенням до розгляду у Закарпатському окружному адміністративному суді на 17.01.2017 о 11:40 год справи № 2а-0770/1377/012, у Львівському окружному адміністративному суді на 17.01.2017 о 10:30 справи № 2а-2651/09. Однак, судом апеляційної інстанції в задоволенні цього клопотання відмовлено, оскільки воно не підтверджене жодними доказами. Крім того, виходячи з положень ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Обов'язковою участь позивача у судовому засіданні не визнавалася, а відкладення справи, призведе до необґрунтованого затягування апеляційного розгляду, коли таку може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та наданих письмових пояснень позивача викладених у позовній заяві та апеляційній скарзі.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Суддя першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу виходив з того, що позовні вимоги позивача, які заявлені до ГУ ДФС у Закарпатській області, є тотожними та заявлені до того самого відповідача та з тих самих підстав, що і у справі № 807/888/16, де закрито провадження у справі ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2016, яка набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду 17.10.2016 у справі № 876/6822/16. Тому, суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 109 КАС України слід відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу від 07.05.2012 № 13-0 «Про звільнення ОСОБА_2», поновлення її на роботі та стягнення середньомісячного заробітку.

З такими висновками судді першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 107 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 2 цієї статті, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Підстави для відмови у відкритті провадження визначені частиною 1 статті 109 КАС України, зокрема, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі; ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли така ухвала винесена до відкриття провадження в адміністративній справі).

Отже, перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі постанови суду, що набрала законної сили, або ухвали суду про відмову у відкритті провадження, про закриття провадження у справі (незалежно від підстав закриття). Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження по справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ГУ ДФС у Закарпатській області в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу від 07.05.2012 № 13-0 «Про звільнення ОСОБА_2», поновлення її на роботі в ГУ ДФС у Закарпатській області, стягнення середньомісячного заробітку.

Ця ухвала оскаржена в апеляційному провадженні і ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2016 (апеляційне провадження № 876/6824/16) повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_2 у справі № 807/888/16, у зв'язку з несплатою судового збору.

Згідно даних веб-порталу Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 про закриття провадження у справі набрала законної сили 17.10.2016.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2 від 12 липня 2016 року у справі № 807/888/16, провадження по якій закрито частково, така аналогічна позовній заяві, поданій нею повторно 8 листопада 2016 року, про що зазначає і сама позивач у такій, відтак, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили, ухвала суду про закриття провадження в адміністративній справі.

Таким чином, покликання апеллянта у апеляційній скарзі на те, що позови не тотожні не відповідає дійсності.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження (ч. 3 ст. 254 КАС України).

З метою повного з'ясування обставин справи, судом апеляційної інстанції за допомогою КП «Діловодство спеціалізованого суду» та веб-порталу Єдиного державного реєстру судових рішень, здійснено роздрукування електронних копій судових рішень у справі № 876/6824/16.

Так, ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2016 (№ 876/6824/16) повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 про закриття провадження в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу від 07.05.2012 № 13-0 «Про звільнення ОСОБА_2», поновлення її на роботі в ГУ ДФС у Закарпатській області, стягнення середньомісячного заробітку, у зв'язку з несплатою нею судового збору за подання такої.

У відповідності до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження, отже ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 про закриття провадження набрала законної сили в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу від 07.05.2012 № 13-0 «Про звільнення ОСОБА_2», поновлення її на роботі та стягнення середньомісячного заробітку - 17.10.2016.

Отже, покликання апелянта на те, що нею повторно 08.11.2016 подано апеляційну скаргу на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 про закриття провадження у справі, яка законної сили не набрала, є помилковим, оскільки позивачем пропущено строк на апеляційне оскарження і такий поновлений не був на момент винесення оскаржуваної ухвали судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 про відмову у відкритті провадження, в порядку передбаченому ч. 4 ст. 254 КАС України.

Враховуючи вищевикладені норми права, беручи до уваги, що між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав 19.08.2016 постановлено ухвалу Закарпатським окружним адміністративним судом, яка набрала законної сили 17.10.2016, відтак вбачаються правомірність позиції судді суду першої інстанції в прийнятті рішенні про відмову у відкритті провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 109 КАС України.

З огляду на викладене, суддя першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої ухвали, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року про відмову у відкритті провадження у справі № 807/1631/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі складена та підписана 23.01.2017.