Ухвала суду № 64230864, 17.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1343/16 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна» до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м.Києві (далі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві № 201 від 27.01.2016 «Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки»; визнати протиправними дії головних державних ревізорів-інспекторів Головного управління ДФС у м. Києві Морозевича Олексія Володимировича та Бурлі Людмили Іванівни з виходу 28.01.2016 на продовження перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідденс-Україна» на підставі наказу № 201 від 27.01.2016.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна» перебуває на обліку у ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві та є платником податків.

На підставі плану-графу проведення документальних планових перевірок платників податків на IV квартал 2015 року та відповідно до ст.20, 77, 82 Податкового кодексу України, наказом виконуючим обов'язки начальника Головного управління ДФС у м.Києві від 17.12.2015 №1531 призначено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Фідленс-Україна» (код ЄДРПОУ 36426518) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2014, тривалістю двадцять робочих днів з 29.12.2015 по 27.01.2016.

Згідно вказаного наказу у ТОВ «Фідленс-Україна» було проведено перевірку.

У відповідності до вимог ст. 82 Податкового кодексу України, керівником ГУ ДФС м. Києві 27.01.2016 прийнято рішення про продовження терміну проведення перевірки відповідача, яке оформлено наказом ГУ ДФС у м. Києві від 27.01.2016 №201 та копію якого, того ж дня направлено на адресу ТОВ «Фідленс-Україна» рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

28.01.2016, з метою проведення перевірки ТОВ «Фідленс-Україна», співробітниками ГУ ДФС у м. Києві здійснено вихід за адресою здійснення господарської діяльності відповідача, а саме: 03039, м. Київ просп. Голосіївський 42.

При цьому, посадові особи ТОВ «Фідленс-Україна» (код ЄДРПОУ 36426518) відмовилися допустити співробітників ГУ ДФС у м. Києві до продовження проведення планової виїзної перевірки, про що керівником платника податків зроблена відмітка на копії наказу ГУ ДФС у м. Києві від 27.01.2016 №201.

В подальшому, 29.01.2016 співробітниками ГУ ДФС у м. Києві здійснено повторно вихід за юридично адресою відповідача, але перевіряючі до перевірки знову допущені не були.

29.01.2016 ревізорами було складено акт про відмову ТОВ «Фідленс-Україна» у допуску посадових осіб ГУ ДФС у м. Києві до проведення перевірки від 29.01.2016 №6/26-15-13-02-03.

Не погоджуючись із діями відповідача та вищезазначеним наказом ГУ ДФС у м.Києві від 27.01.2016 № 201 про продовження термінів проведення планової виїзної перевірки, позивач звернулася до суду із даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 77.6 ст.77 Податкового кодексу України, передбачено застосування до порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки положень пункту 81.1 статті 81 Кодексу, за змістом якої посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до положень п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Відповідно до п.1.2.4 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної фіскальної служби України 31 липня 2014 року № 22, продовження строків проведення документальних та фактичних перевірок здійснюється відповідно до статті 82 розділу II Кодексу за наказом органу державної фіскальної служби, яким було призначено таку перевірку. Статтею 82 розділу II Кодексу не обмежується кількість наказів про продовження строків перевірки за умови дотримання визначеної цією статтею тривалості перевірки та забезпечення надання платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам) копії зазначеного наказу та пред'явлення направлення з відміткою про продовження перевірки.

Продовження проведення перевірки розпочинається у перший робочий день за останнім робочим днем здійснення перевірки, зазначеним у направленні на перевірку. Наказ про продовження перевірки видається у ході проведення перевірки для недопущення перерви між датою закінчення перевірки згідно з першим направленням та датою продовження перевірки, зазначеною у відповідному наказі, на підставі доповідної записки керівника підрозділу органу державної фіскальної служби, який здійснював (очолював) таку перевірку, з викладенням підстав та причин необхідності такого продовження.

Наказом ГУ ДФС у м. Києві № 201 від 27.01.2016 продовжено строк проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Фідленс-Україна» з 28.01.2016 по 10.02.2016 на підставі доповідної записки управління аудиту у сфері торгівлі та послуг від 27.01.2016 № 116/26-15-13-02-03.

При цьому, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 24.12.2010 у справі № 21-25а10, суд першої інстанції вірно визнав необґрунтованими посилання позивача на те, що продовження строків проведення документальної виїзної перевірки в даному випадку було неправомірним, оскільки вони ґрунтуються лише на тому, що відповідний наказ не було завчасно вручено позивачу.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

В даному випадку позивачем було допущено перевіряючих до проведення документальної виїзної перевірки з 29.12.2015 по 27.01.2016.

При цьому, суд першої інстанції вірно зауважив, що вищезазначений наказ фактично є продовженням для реалізації наказу № 1531 від 17.12.2015 та інструментом легалізації передбаченої в плані-графіку перевірки позивача.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що спірний наказ відповідача є правомірним, виданим за наявності правових підстав для проведення перевірки позивача, а дії інспекторів з виходу на продовження перевірки Товариства не містять ознак протиправності, отже заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 23.01.2017 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.