Постанова № 64230721, 18.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5863/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Міністерства закордонних справ, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо необґрунтованого та передчасного відкликання її з посади другого секретаря по посаді першого секретаря Посольства США в Україні, скасувати наказ від 25.02.2016 №377-ос; зобов'язати поновити її на посаді другого секретаря по посаді першого секретаря Посольства США в Україні, забезпечити доступ до робочого місця та надати робоче місце; зобов'язати виплатити добровільне відшкодування в іноземній валюті та належну частину посадового окладу в національній валюті за час вимушеного прогулу з 08.03.2016 по дату прийняття судового рішення; допустити до негайного виконання судове рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 вересня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні позивач та її представник доводи апеляційної скарги підтримали і просили її задовольнити, в той час, як представник відповідача проти цього заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що наказом Міністерства закордонних справ України від 24.01.2014 №151-ос ОСОБА_3 переведено з 07.02.2014 року з посади другого секретаря по посаді радника відділу перспективного партнерства Політичного департаменту МЗС України на посаду другого секретаря по посаді першого секретаря Посольства України в США на час довготермінового відрядження та відряджено з цього ж дня до посольства України в США.

В подальшому, наказом Міністерства закордонних справ України від 25.02.2016 №377-ос позивачку відкликано в Україну 07.03.2016 у зв'язку із закінченням довготермінового відрядження.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач діяв правомірно, оскільки оскаржуваний наказ прийнято на підставі Плану ротації на 2016 рік, як наслідок, позовні вимоги є необґрунтованими.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком з огляду на наступне.

Правові засади та порядок організації діяльності дипломатичної служби України як складової частини державної служби, а також особливості правового статусу працівників дипломатичної служби України визначено Законом України "Про дипломатичну службу".

Так, частиною першою статті 21 Закону України "Про дипломатичну службу" (далі по тексту - Закон) встановлено, що довготермінове відрядження дипломатичних працівників триває, як правило, до чотирьох років у державах з нормальними кліматичними умовами та стабільною політичною ситуацією і до трьох років у державах з важкими кліматичними умовами або складною політичною ситуацією.

Відповідно до частини четвертої статті 21 цього Закону, після закінчення довготермінового відрядження працівники дипломатичної служби відкликаються у порядку, встановленому законодавством.

Водночас, згідно статті 22 Закону працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження, можуть бути достроково відкликані до України у випадках: службової необхідності; за станом здоров'я; невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків; вчинення проступків, які їх ганьблять; вчинення членами їх сімей дій, що можуть призвести до негативних наслідків при подальшому перебуванні працівника дипломатичної служби у довготерміновому відрядженні.

Як свідчить зміст спірного наказу (а.с.109 том 1), підставою для відкликання позивачки є закінчення довготермінового відрядження.

Разом з тим, як вбачається з листа №6147/24-920-525 від 10.02.2014 року за підписом посла України в США, час призначення ОСОБА_3 на посаду другого секретаря Посольства України у Сполучених Штатах Америки починається у лютому 2014 року і закінчується у грудні 2017 року (а.с.15 том 1), тобто, з відрядження позивачку відкликано достроково.

Разом з тим, статтею 22 Закону України «Про дипломатичну службу» чітко визначено вичерпний перелік підстав для дострокового відкликання працівника з довготермінового відрядження.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача по відкликанню ОСОБА_3 з довготермінового відрядження до його закінчення не відповідають вимогам Закону України «Про дипломатичну службу» та статті 19 Конституції України, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.01.2015 у справі К/800/56001/14.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 в частині поновлення на посаді, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки, як вбачається з копії трудової книжки (а.с.235-236 том 2), позивачку з посади другого секретаря Посольства України в Сполучених Штатах Америки не звільнено, тому відсутні підстави для її поновлення.

Як наслідок, не підлягають задоволенню вимоги щодо грошових виплат за час вимушеного прогулу, оскільки відсутній сам факт вимушеного прогулу у зв»язку зі звільненням.

Так, відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України, рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу приймається одночасно з рішенням про поновлення на роботі.

Колегія суддів вважає, що скасування спірного наказу є необхідним і достатнім способом захисту порушеного права позивачки.

Водночас, позовні вимоги в частині зобов»язання відповідача забезпечити позивачці безперешкодний доступ до робочого місця у будівлі Посольства України в США є передчасними.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з»ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 вересня 2016 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства закордонних справ України щодо передчасного відкликання позивача з посади другого секретаря по посаді першого секретаря Посольства України США.

Скасувати наказ Міністерства закордонних справ України від 25.02.2016 №377-ос про відкликання ОСОБА_3, другого секретаря по посаді першого секретаря посольства України в Сполучених штатах Америки, у зв'язку із закінченням довготермінового відрядження.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Постанову в повному обсязі складено 23 січня 2017 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.