Ухвала суду № 64230529, 18.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1212/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

Межевича М.В.

суддів: Земляної Г.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2016 року у справі за позовом Консорціуму "Науково - виробниче об'єднання "Укргідроенергобуд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Консорціум "Науково - виробниче об'єднання "Укргідроенергобуд" (далі - Консорціум "НВО "Укргідроенергобуд") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.10.2015 р. №0008552208, №0008542208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 09.10.2015 р. №0008552208, №0008542208.

На вказану постанову ДПІ у Шевченківському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі проведена планова виїзна перевірка Консорціуму «НВО «Укргідроенергобуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 25.09.2015 р. №452/2659-2208/33834660.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1474953,00 грн., у тому числі по періодам: 2012 рік - 89860,00 грн., 2013 рік - 1385093,00 грн.;

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість на загальну суму 542939,00 грн., у тому числі по періодам: жовтень 2012 року - 85581,00 грн., грудень 2012 року - 66667,00 грн., січень 2013 року - 166667,00 грн., квітень 2013 року - 32358,00 грн., травень 2013 року - 108333,00 грн., червень 2013 року - 83333,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.10.2015 р.:

- №0008552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 2212430,00 грн., з яких за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 737477,00 грн.;

- №0008542208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 814409,00 грн., з яких за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 271470,00 грн.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач мав господарські відносини:

- з ТОВ «Фінансово-промислова компанія «К.Д.М.» на підставі договору поставки № ДГ-29/848 від 18.06.2013 р., за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця вентиляційне обладнання та інші товарно-матеріальні цінності, необхідні для потреб, що визначені у пункті 1.2 цього договору (обладнання), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити поставлене обладнання. Згідно пункту 1.2 вказаного договору, обладнання постачається покупцю для потреб завершення будівництва гідроагрегатів №2 та №3 Дністровської ГАЕС. Замовником завершення будівництва гідроагрегатів №2 та №3 Дністровської ГАЕС є ПАТ «Укргідроенерго». Згідно пункту 4.3 договору, поставка обладнання здійснюється на умовах поставки DDP: м. Новодністровськ, Чернівецька область, Україна, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс-2000»;

- з ТОВ «Фінансово-промислова компанія «К.Д.М.» на підставі договору №ДГ-29/897 від 29.08.2013 р., який є аналогічним за своїм змістом до договору №ДГ-29/848 від 18.06.2013 р.;

- з ТОВ «Аквадом Плюс» на підставі договору поставки №24-09/2012 від 24.09.2012 р., за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця матеріали (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар. Згідно з пунктом 1.2 зазначеного договору, найменування, кількість та ціна товару вказані в додатках (специфікаціях), які додаються до цього договору і є його невід'ємною частиною. Згідно пункту 1.3 договору товар постачається покупцю для виконання будівельно-монтажних робіт на будівництві об'єктів Дністровської ГАЕС.

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем надано первинні документи, зокрема: копії зазначених договорів зі складеними до них додатковими угодами та додатками, податкових та видаткових накладних, накладних на переміщення, карток складського обліку матеріалів, а на підтвердження здійснення оплати за товар - платіжних доручень.

Такі документи відповідають чинному законодавству та дають можливість встановити зміст і обсяг господарських операцій, зокрема який саме товар було придбано, в якій кількості, за якою ціною та між якими контрагентами тощо.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки (недоліків) у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також судом встановлено, що обладнання та матеріали отримані позивачем від контрагентів ТОВ «Фінансово-промислова компанія «К.Д.М.» та ТОВ «Аквадом Плюс» були використані ним у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку, а саме на виконання своїх зобов'язань за договором, укладеним з ВАТ «Укргідроенерго» №01/2011-К від 25.03.2011 генерального підряду з виконання генпідрядник робіт із завершення будівництва гідроагрегатів №2 та №3 Дністровської гідроакумулюючої електростанції. Згідно умов цього договру замовник та генпідрядник вступають у виробничо-господарські взаємовідносини, пов'язані із виконанням робіт із завершенням будівництва гідроагрегатів №2 та №3 Дністровської ГАЕС (Уточнення проекту першої черги ГАЕС у складі 3-х агрегатів, включаючи заходи по підвищенню надійності та безпеки гідротехнічних споруд, основного гідросилового обладнання Дністровської ГАЕС). Згідно п. 2.1.1 цього договору, виробничо-господарськими взаємовідносинами є виконання будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних, інших робіт, а також поставка обладнання та введення в експлуатацію об'єкту пов'язана із завершенням будівництва об'єкту відповідно до проекту, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України №2266 від 15.12.2010 р. Згідно п. 2.2 договору генпідрядник має право, за письмовою згодою замовника, залучати до виконання договору інших виконавців - субпідрядників у порядку, встановленому чинним законодавством України, та на умовах визначених цим договором.

Крім того, між позивачем (генпідрядник) та ТОВ «Маріні», ТОВ «Стройкомплекс», ТОВ «АТІС-Україна», ТОВ «ГРОНЛО-ЛЬВІВ», ТОВ «Будмонтажсервіс 1» та ТОВ «Галілея» (субпідрядники) були укладені договори субпідрядів №29-01/2011-К, №36-01/2011-К, №38-01/2011-К, №31-01/2011-К, 3-01/2011, №32-01/2011-К на виконання будівельно-монтажних робіт в ході завершення будівництва гідроагрегатів №2 та №3 Дністровської гідроакумулюючої електростанції.

На виконання умов вказаних договорів генерального підряду та субпідрядів позивач здійснив поставку обладнання та будівельних матеріалів, куплених у ТОВ «Фінансово-промислова компанія «К.Д.М.» та ТОВ «Аквадом Плюс», що підтверджується: видатковими накладними, актами на передачу обладнання в монтаж, актами прийому передачі устаткування до монтажу, рахунками на оплату, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, актами змонтованого обладнання, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже, з наданих позивачем первинних документів судом встановлено, що господарські операції із зазначеними контрагентами є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не спростовано наданих позивачем, а як вбачається з акту перевірки зазначені ньому обставини стосуються господарської діяльності контрагентів позивача та подання ними податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Посилання відповідача на акт №363/26-57-22-04-10/36547147 від 16.05.2014 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фінансово-промислова компанія «К.Д.М.» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2013 р. по 31.12.2013 р. та акт №363/26-57-22-04-10/36547147 від 16.05.2014 р. є необґрунтованими, оскільки зі змісту таких актів вбачається, що фактично первинні документи, які знаходяться у вказаних підприємств щодо взаємовідносин з Консорціум "НВО "Укргідроенергобуд", під час перевірки не досліджувалися.

Крім того, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Разом з тим, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 09.10.2015 р. №0008552208, №0008542208, тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2016 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

доказів.

Керуючись ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Межевич М.В.

Земляна Г.В.

Повний текст ухвали складено 23.01.2017 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Межевич М.В.

Земляна Г.В.