Постанова № 64230406, 19.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2781/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмиденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "АКТИВТОРГКРІП" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2016, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача подати до управління Державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі висновок за результатами перевірки позивача із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права та винести нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

В судове засідання з'явились учасники процесу. Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін. На адресу суду також надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги та представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 20 березня 2015 року позивач подав до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування (Д3) та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4), в яких заявив суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача у банку, у розмірі 612773,00 грн.

У червні 2015 року посадові особи ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області провели документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2015 року (довідка від 03.06.2015 № 180/15-2/37359888).

За результатами перевірки посадові особи контролюючого органу порушень при відображенні ПП "АКТИВТОРГКРІП" у декларації за лютий 2015 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 612773,00 грн. не виявили.

Як встановлено, податковий орган не заперечує право позивача на отримання бюджетного відшкодування, але висновок щодо суми відшкодування податку на додану за лютий 2015 року до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у встановлений законом строк не направив.

У зв'язку з цим позивач неодноразово звертався до відповідача (листи від 07.07.2015 № 88, від 29.08.2016 № 108 та від 11.03.2016 № 97) з вимогами про надання інформації про те, коли відповідач передав висновок/довідку щодо належного позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року у сумі 612733,00 грн. до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Листами від 05.08.2015 № 9209/10/10-13-15-01 та від 01.09.2015 № 10204/11/10-13-15-01 від відповідач конкретної відповіді не надав.

У червні 2015 року позивач звернувся до Управління державної казначейської служби у Києво-Святошинському районі Київської області з листом від 07.07.2016 № 77, в якому просив надати інформацію про те: чи надавались ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області висновок/довідка про належне позивачу бюджетне відшкодування податку на додану вартість за лютий 2015 року у сумі 612733,00 грн.

Листом від 14.07.2016 № 02-04/778 Управління державної казначейської служби у Києво-Святошинському районі Київської повідомило, що документи від Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не надходили.

Не погоджуючись з такими діями (бездіяльністю) позивач звернувся до суду.

Згідно 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Крім того, згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом п. 200.6 ст. 200 ПК України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 ст. 200 ПК України).

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначає Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 № 39 (далі - Порядок № 39).

Згідно зі пунктами 6 -8 Порядку №39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державно-податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Висновки та реєстр висновків, що передані до органів державної казначейської служби, подаються починаючи з 01 липня 2011 року в електронній формі з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» і «Про електронні документи та електронний документообіг» і не пізніше наступного операційного дня на паперовому носії.

Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Підставою для перерахування платникові податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку є відповідний висновок.

Отже, бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ГІК У країни та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п'ятиденний термін з дня надходження висновку від податкового органу.

Разом з тим, зазначений порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю.

Оскільки відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а суди не можуть підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

Зазначена правова позиція щодо спірних правовідносин викладена у постанові Верховного суду України від 16.09.2015 у справі № 21-881а15.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку стосовно суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, при вирішенні спору суд неправильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, відтак, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2016 - скасувати та постановити нову.

Позовні вимоги Приватного підприємства "АКТИВТОРГКРІП" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 24.01.217

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.