Ухвала суду № 64230291, 19.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/27130/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоАльянс Київ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування ППР,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоАльянс Київ» (далі, ТОВ «Авто Альянс Київ», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві, відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.12.2015 №№80826551702, 77626552202, 77426552202, 77526552202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2015 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасувано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 02 грудня 2015 року № 77626552202, № 77426552202, № 77526552202, 80826551702.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що на підставі направлень від 14.09.2015 № 1063/26-55-22-02, № 1064/26-55-22-02, 241/26-55- 22-02, № 1065/26-55-22-02, № 1103/26-55-22-06, виданих Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті75 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03 вересня 2015 року № 2061 відповідачем проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоАльянс Київ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01.10.2012 по 31.12.2014 року. Перевірка проводилась у період із 14.09.2015 по 09.10.2015. Термін перевірки продовжувався з 12.10.2015 на 10 робочих днів.

За результатами перевірки складений акт від 02.11.2012 за номером 473/26-55-22- 02 32382975 (надалі по тексту - акт).

В акті перевірки було, зокрема, зроблено перевіряючими наступі висновки про порушення позивачем: 1) вимог п.п.14.1.27, п.п.14.1.36. п. 14.1 ст. 14; п.п.139.1.1, 139.1.9. п. 139.1 статті 139 Податкового Кодексу України ТОВ «Автоальянс Київ» встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну - 1 980 286 грн та заниження податку на прибуток на суму 187 521 грн, а саме:

за 2012рік на суму 22 150 грн

за 2013 рік на суму 86 796 грн

за 2014рік на суму 78 575 грн.

2) п. 14.1.13, п. 14.1.185. п. 185.1. п. 186.3 п. 188.1. Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13 165 грн, в тому числі:

- за жовтень 2012 року на суму 1 324 грн;

- за листопад 2012 року на суму 331 грн;

- за грудень 2012 року на суму 433 грн;

- за січень 2013 року на суму 508 грн;

- за лютий 2013 року на суму 536 грн;

- за березень 2013 року на суму 829 грн;

- за квітень 2013 року на суму 746 грн;

- за травень 2013 року на суму 587 грн;

- за червень 2013 року на суму 497 грн;

- за липень 2013 року на суму 532 грн;

- за серпень 2013 року на суму 884 грн;

- за вересень 2013 року на суму 401 грн;

- за жовтень 2013 року на суму 591 грн;

- за листопад 2013 року на суму 367 грн;

- за грудень 2013 року на суму 517 грн;

- за січень 2014 року на суму 520 грн;

- за лютий 2014 року на суму 625 грн;

- за березень 2014 року на суму 284 грн;

- за квітень 2014 року на суму 330 грн;

- за травень 2014 року на суму 306 грн;

- за червень 2014 року на суму 277 грн;

- за липень 2014 року на суму 128 грн;

- за серпень 2014 року на суму 261 грн;

- за вересень 2014 року на суму 272 грн;

- за жовтень 2014 року на суму 538 грн;

- за листопад 2014 року на суму 542 грн;

та зменшено від'ємне значення податку на прибуток за грудень 2014 року на суму 694грн.

- за грудень 2014 року на суму 694 грн.

3) п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, в сумі 9 360,00 грн.

На підставі наведених висновків, 02 грудня 2015 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 77626552202, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 187 710 грн., в той час у графі «сума завищення від'ємного значення об'єктом оподаткування податком на прибуток» зазначено 1 980 286 грн; № 77426552202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 234 401 грн., з яких 187 521 грн. - основний платіж, а 46 880 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 77526552202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 16 456 грн., з яких 13 165 - основний платіж, а 3 291 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 80826551702, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 16 380 грн., з яких 9 360 - основний платіж, а 3 7 020 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

Відповідач у своїй апеляційній скарзі посилається на порушення Позивачем п.п.240.1.1. п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240, ст. 246, ст. 250 Податкового кодексу України, в зв'язку із чим занижено податкове зобов'язання по екологічному податку за період з 01.10.2012 по 31.12.2014р. в сумі 9 280,89 грн. та неподання декларації екологічного податку за 4 квартал 2014 року, за 1,3,4 квартал 2013 року та за 1 квартал 2014року до ДПІ у Печерському районі у м. Києві.

Відповідно до виявлених порушень Відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 02.12.2015р.

Не погоджуючись з правомірністю податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів звертає увагу на наступне.

Щодо поилань апелянта на те, що позивачем завищенно амортизаційні відрахування, колегія суддів звертає увагу наступне.

Як зазначено в акті, в ході перевірки перевіряючими було встановлено, що на балансі позивача на рахунку 105 «Транспортні засоби» обліковуються транспортні засоби, які не використовувались у господарській діяльності позивача та є «невиробничими основними засобами», в результаті чого позивачем завищено суму амортизаційних відрахувань в розмірі 83 799 грн, що віднесена до складу податкових витрат.

З такими висновками колегія суддів не погоджується, зважаючи на наступне.

Позивач є дилером ТОВ «Ніссан Мотор Україна» (надалі по тексту - імпортер) та здійснює на території України продаж автомобілів ТМ «Nissan».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Оперативних стандартів, які є невід'ємною частиною Дилерської угоди №DA/2012/1306 від 01.04.2012, Дилер повинен мати в своєму розпорядженні певну кількість автомобілів Ніссан з метою їх використання в якості «підмінних».

Підмінний автомобіль - це автомобіль, який надається клієнту на час приведення ремонтних робіт/обслуговування його автомобіля в сервісному центрі Дилера.

Саме ґрунтуючись на цьому положенні Оперативних стандартів, відповідач прийшов висновку, що автомобілі ТМ «Nissan», які обліковуються на балансі позивача як основні засоби,є підмінними автомобілями та такими, що не використовуються в господарській діяльності позивача.

Дійсно, положення Оперативних стандартів містять згадані норми про підмінні автомобілі. Оперативні стандарти є стандартами по сервісу та обслуговуванню клієнтів, фактично, вони безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки регулюють організацію основної діяльності та бізнес-процесів позивача, а їх невиконання може привести до втрати позивачем дилерства.

При цьому стандарти наголошують, що кількість автомобілів та порядок їх використання регулюється процедурою, рекомендованою імпортером.

Як зазначив представник позивача, використання автомобілів в якості підмінних передбачає процедуру надання в тимчасове користування підмінного автомобіль клієнту на час ремонту його автомобіля, якщо такий ремонт погребує значного часу.

Така передача підмінного автомобіля позивачем клієнту оформляється окремим договором оренди підмінною автомобіля та актом прийому-передачі автомобіля. За оренду підмінного автомобіля клієнт сплачує орендну плату, встановлену договором.

Така передача підмінного автомобіля позивачем клієнту оформляється окремим договором оренди підмінного автомобіля та актом прийому-передачі автомобіля. За оренду підмінного автомобіля клієнт сплачує орендну плату, встановлену договором.

Судом першої інстанції встановлено, що у перевіряємому періоді у позивача не було жодного випадку передачі підмінного автомобіля клієнту, про що свідчить відсутність вказаних документів та операцій у бухгалтерському обліку Позивача, що також підтверджується матеріалами справи.

У той же час, цей факт не означає, що дані автомобілі не використовувались у господарській діяльності позивача. Так, дані Оперативні стандарти не вказують, що ці автомобілі повинні використовуватися виключно як підмінні.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послу і, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно і а/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє па користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто, передача підмінного автомобіля клієнту в тимчасове користування є частиною господарської діяльності позивача.

Як слідує з матеріалів справи, у перевіряємому періоді у позивача не було жодного випадку передачі підмінного автомобіля клієнту, про що свідчить відсутність вказаних документів та операцій у бухгалтерському обліку позивача.

У той же час Оперативні стандарти не вказують, що ці автомобілі повинні використовуватися виключно як підмінні.

Автомобілі, зазначені у акті, використовувались позивачем не тільки як підмінні, а й як автомобілі для здійснення пробних поїздок (тест-драйв), для господарських потреб певних служб та посадових осіб позивача, про що свідчать накази про введення в експлуатацію даних автомобілів (наказ №0608/А-001 від 06.08.2014 про введення в експлуатацію автомобіля Nissan X-Trail білого кольору; наказ №2210/А-01 від 22.10.2014 про введення в експлуатацію автомобіля Nissan Juke червоного кольору; наказ №2609/А-01 від 26.09.2013 про введення в експлуатацію автомобіля Nissan Qashqai білого кольору , наказ №1903/А-01 від 19.03.2013 про введення в експлуатацію автомобіля Nissan Qashqai білого кольору, наказ №1311/А-01 від 13.11.2013 про введення в експлуатацію автомобіля Nissan X-Trail білого кольору).

Відповідно до пп.138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування, зокрема, витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

Окрім того, на підтвердження використання транспортних засобів у господарській діяльності позивачем надано до справи подорожні листи та квитанції про залиш пального у транспортні засоби, зокрема :

1) Nissan Qashqai (державний номерний знак НОМЕР_1) - подорожній лист Серія 03-СП № 0408622 за березень 2014 року, квитанції про залив пального від 05.03.2014 та від 25.03.2014; подорожній лист Серія 03-СП № 0408621 за лютий 2014 року, квитанції про залив пального від 17.02.2014, 13.02.2014, 27.02.2014; подорожній лист Серія 03-СП № 0408620 за січень 2014 року, квитанції про залив пального від 08.01.2014, 13.01.2014, 31.01.2014; подорожній лист Серія 03-СП №0408614 за грудень 2013року, квитанції про залив пального від 03.12.2013, 18.12.2013, 27.12.2013; подорожній лист Серія 03-СП №0408618 за листопад 2013 року, квитанції про залив пального від 11.11.2013, 14.11.2013; подорожній лист Серія 03-СП № 0408617 від 26.09.2013 по 31.10. 2013; квитанції про залив пального від 26.09.2013, 0310.2013.

2) Nissan Qashqai (державний номерний знак НОМЕР_2) - подорожній лист Серія 03-СП № 0408628 за вересень 2013року, квитанції про залив пального від 06.04.2013, 24.09.2013; подорожній лист Серія 03-СП № 0408627 за серпень 2013року, квитанції про залив пального віл 01.08.2013, 20.08.2013, 30.08.2013; подорожній лист Серія 03-СП № 0408626 за липень 2013 року, квитанції про залив пального від 15.07.2013, 29.07.2013; подорожній лист Серія 03-СП № 0408625 за червень 2013року, квитанції про залив пального віл 03.06.2013, 10.06.2013, 27.06.2013; подорожній лисі Серія 03-СП № 0408624 за травень 2013року, квитанції про залив пального від 08.05.2013, 18.05.2013, 27.05.2013; подорожній лист Серія 03-СП № 0408623 за період 19.03.2013 по 30.04.2013, квитанції про залив пального віл 28.03.2013, 08.04.2013, 16.04.2013, 30.04.2013.

3) Nissan X-Trail (державний номерний знак НОМЕР_3) - подорожній лист Серія 03-СП № 0408636 за період від 01 по 24 червня 2014 року, квитанції про залив пального від 10.06.2014; подорожній лист Серія 03-СП № 0408635 за травень 2014 року; подорожній лист Серія 03-СП №0408634 за квітень 2014року, квитанції про залив пального від 08.04.2014, від 16.04.2014; подорожній лист Серія 03-СП №0408633 за березень 2013 року, квитанції про залив пального 04.03.2013, 23.03.2014; подорожній лист Серія 03-СП №0408632 за лютий 2013 року, квитанції про залив пального 07.02.2014, 21.02.2014; подорожній лист Серія 03-СП №0408631 за січень 2014 року, квитанція про залив пального віл 10.01.2014; подорожній лист Серія 03-СП № 0408630 за період від 21.11 по 31.12.2013, квитанція про залив пального від 21.11.2013, 05.12.2013.

4) Nissan Juke (державний номерний знак НОМЕР_4) - подорожній лист Серія 03-СП № 0408643 за грудень 2014року, квитанція про залив пального від 23.12.2014; подорожній лист Серія 03-СП № 0408642 за період 30.10. по 30.11.2014, квитанції про залив пального від 30.10.2014, 14.11.2014, 28.11.2014.

5) Nissan X-Trail (державний номерний знак НОМЕР_5) - подорожній лист Серія 03-СП № 0408641 за грудень 2014 року, квитанція про залив в пального від 02.12.2014; подорожній лист Серія 03-СП №0408638 за листопад 2014 року, квитанції про залив пального від 03.11.2014, 17.11.2014; подорожній лист Серія 03-СП № 0408639 за жовтень 2014 року, квитанції про залив пального від 01.10.2014, від 23.10.2014; подорожній лист Серія 03-СП № 0408640 за вересень 2014 року, квитанції про залив пального від 11.09.2014, 24.09.2014; подорожній лист Серія 03-СП №0408637 за період 07.08. по 31.08.2014, квитанції про залив пального від 07.08.2014, 22.08.2014

Оскільки, позивач використовував вказані вище автомобілі у власній господарській діяльності, він цілком правомірно відніс до складу податкових витрат суми амортизаційних відрахувань із розмірі 83 799 грн. по вказаним автомобілям.

Щодо завищення витрат за послугами,отриманими від ФОП, колегія суддів звертає увагу на наступне.

В акті перевірки відповідач зазначив, що позивач неправомірно відніс до складу податкових витрат вартість послуг на суму 3 326 655 гри. (475 517 грн у 4 кв. 2012 року; 1 377 585 грн у 2013 році; 1 473 553 грн у 2014році), отриманих від ФОП, аргументуючи свою позицію відсутністю зв'язку даних витрат з господарською діяльністю позивача.

Між ТОВ «АвтоАльянс Київ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6 ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14, ФОП ОСОБА_15 (Виконавець) в перевіряємому періоді укладено ряд однотипних договорів, зокрема.

Між ТОВ «АвтоАльянс Київ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір № б/н від 23.01.2012 про надання послуг, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги з консультування з питань інформатизації в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату послуг, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти здачі приймання робіт (наданих послуг) № 6 від 31.10.2012, № 7 від 30.11.2012, протоколи погодження договірної ціни за надані послуги від 30.10.2012 та від 31.10.2012.

Між ТОВ «АвтоАльянс Київ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) укладено договір № 09072013 від 09.07.2013 про надання послуг, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання щодо надання рекламних послуг : виготовлення згідно макету, розміщення, демонстрація, фото звіт протягом 6 днів з моменту початку розміщення та технічне обслуговування рекламної продукції на рекламних стендах в ліфтових кабінах житлових будинків м.Києва.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату послуг, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000002 від 31.07.2013, фото звіт.

Між ТОВ «АвтоАльянс Київ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_5 (Виконавець) укладено договір № б/н від 12.04.2010 про надання послуг, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги з питань інформатизації.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату послуг, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти здачі приймання робіт (надання послуг), протоколи погодження договірної ціни за надані послуги.

Між ТОВ «АвтоАльянс Київ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_16 (Виконавець) укладено договір № б/н від 01.12.2010 про надання послуг, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги з питань інформатизації.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату послуг, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти здачі приймання робіт (надання послуг), протоколи погодження договірної ціни за надані послуги.

Між ТОВ «АвтоАльянс Київ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_7 (Виконавець) укладено договір № б/н від 01.03.2011 про надання послуг, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги з питань інформатизації.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату послуг, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти здачі приймання робіт (надання послуг), протоколи погодження договірної ціни за надані послуги.

Між ТОВ «АвтоАльянс Київ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_8 (Виконавець) укладено договір № б/н від 01.09.2010 про надання послуг, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги з питань інформатизації.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату послуг, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти здачі приймання робіт (надання послуг), протоколи погодження договірної ціни за надані послуги.

Між ТОВ «АвтоАльянс Київ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_9 (Виконавець) укладено договір № б/н від 01.11.2010 про надання послуг, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги з питань інформатизації.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату послуг, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти здачі приймання робіт (надання послуг), протоколи погодження договірної ціни за надані послуги.

Між ТОВ «АвтоАльянс Київ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_10 (Виконавець) укладено договір № Р-13/12-01 від 13.12.2012 про надання рекламних послуг, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання по розробленню та виготовленню дизайн-макетів для зовнішньої реклами, преси, матеріалів для сайту на внутрішнього оформлення Автосалону на вул. Корабельній, 4А.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату послуг, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти здачі приймання робіт (надання послуг), копії фотоматеріалів.

Між ТОВ «АвтоАльянс Київ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_11 (Виконавець) укладено договір № 2 від 01.02.2010 про надання послуг, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги з консультування з питань інформатизації.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату послуг, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти здачі приймання робіт (надання послуг), протоколи погодження договірної ціни за надані послуги.

Між ТОВ «АвтоАльянс Київ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_12 (Виконавець) укладено договір № б/н від 01.03.2011 про надання послуг, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги з консультування з питань інформатизації.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату послуг, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти здачі приймання робіт (надання послуг), протоколи погодження договірної ціни за надані послуги.

Між ТОВ «АвтоАльянс Київ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_13 (Виконавець) укладено договір № 01042011/2 від 01.04.2011 про надання послуг, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги з консультування з питань інформатизації.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату послуг, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти здачі приймання робіт (надання послуг), протоколи погодження договірної ціни за надані послуги.

Між ТОВ «АвтоАльянс Київ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_14 (Виконавець) укладено договір № б/н від 15.03.2010 про надання послуг, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги з консультування з питань інформатизації.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату послуг, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти здачі приймання робіт (надання послуг), протоколи погодження договірної ціни за надані послуги.

Між ТОВ «АвтоАльянс Київ» (Замовник) та ФОП ОСОБА_15 (Виконавець) укладено договір № б/н від 09.06.2010 про надання послуг, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги з консультування з питань інформатизації.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, включення позивачем витрат на оплату послуг, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг, контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти здачі приймання робіт (надання послуг), протоколи погодження договірної ціни за надані послуги.

Слід зазначити, що акт перевірки жодних зауважень до змісту та оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів в собі не містить.

Посилання ДПІ на те, що вказаними договори не встановлено зв'язку з господарською діяльністю позивача, судом відхиляються, адже дані послуги включають в себе розробку та підготовку дизайну макетів для зовнішньої реклами, преси, матеріалів для сайту та внутрішнього оформлення автосалону позивача. Всі послуги підтверджуються первинними документами.

Як зазначалося вище, основною діяльністю позивача є реалізація автомобілів та обслуговування автомобілів ТМ «Nissan». Для здійснення своєї основної діяльності позивач орендує приміщення під автосалон та СТО.

Тобто, для здійснення своєї основної діяльності позивач максимально автоматизував роботу та уклав вказані вище договори з ФОП - фахівцями в різних сферах інформатизації, які надавали відповідні послуги.

Тобто, всі послуги, що надавалися ФОП - платники єдиного податку безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, а тому позивач правомірно відніс суму витрат за такими послугами до складу податкових витрат.

Колегія суддів звертає також увагу на те що Акт перевірки не містить жодних зауважень до змісту та оформлення вказаних первинних документів, в собі.

Посилання відповідача на те, що за вказаними договорами не встановлено зв'язку з господарською діяльністю Позивача е не обфунтованими, а також, відхилені судом першої інстанції, адже дані послуги підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

Як зазначалося вище, основною діяльністю позивача є реалізація автомобілів та обслуговування автомобілів ТМ «Nissan». Для здійснення своєї основної діяльності позивач орендує приміщення під автосалон та СТО.

Тобто, для здійснення своєї основної діяльності позивач максимально автоматизував роботу та уклав вказані вище договори з ФОП - фахівцями в різних сферах інформатизації, які надавали відповідні послуги.

Крім того, з метою просування своїх товарів та послуг, позивач замовляв у ФОП рекламні послуги, які включають в себе розробку та підготовку дизайну макетів для зовнішньої реклами, преси, матеріалів для сайту та внутрішнього оформлення автосалону позивача.

Тобто, всі послуги, що надавалися ФОП, платниками єдиного податку, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, а тому позивач правомірно відніс суму витрат за такими послугами до складу податкових витрат.

Позивач вважає, що висновки відповідача, зазначені вище, є безпідставними та необфунтованими з огляду на наступне.

По-перше, твердження про те, що всі договори з ФОП, які вказані в Додатку до Акту, та за якими Відповідач вважає не господарськими витрати, є невірним, оскільки за Договорами надавалися різні послуги: рекламні, в сфері інформатизації тощо. В той же час Позивач не заперечує той факт, що більшість Договорів дійсно мають схожу форму та зміст, умови та положення. Однак цей факт не може бути підставою для визнання наданих за ними послуг негосподарськими. Це пов'язано виключно з тим, що Позивач при укладенні з виконавцями договорів на постачання послуг використовує певний шаблон договору, розроблений юрисконсультом та затверджений керівництвом позивача.

По-друге, як зазначається в Акті перевірки, Договори оформлені належним чином, підписані директором Товариства та фізичною особою підприємцем (ФОП). На виконання вказаних Договорів з боку ФОП було складено акти виконаних робіт (наданих послуг) на відповідні суми. Зміст актів, суми та період віднесення до витрат Позивача Відповідачем було вказано у додатку до Акту.

Всі акти виконаних робіт оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Тобто, відповідач не заперечує, що факт надання послуг підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

По-третє, Податковий кодекс України не містить окремої норми, яка б забороняла відносити до складу податкових витрат послуги, надані платнику податку фізичними особами - підприємцями, що сплачують єдиний податок.

По - четверте, згідно із пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПКУ витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Тобто, всі послуги, що надавалися ФОП, платниками єдиного податку, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю Позивача, про що свідчать аргументи, наведені вище, тому Позивач правомірно відніс суму витрат за такими послугами до складу податкових.

Щодо заливу пального в нові автомобілі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як викладено в акті перевірки, наказами по підприємству № 120103/А-7 від 03.01.2012, № 0102/А-2 від 02.01.2013, позивачем було встановлено норми заливу пального в розмірі 3 (у 4кв. 2012року) та 5 літрів (у 2013-2014роках) в нові автомобілі, що на думку відповідача, є реалізацією пального контрагентам покупцям автомобілів без отримання грошової компенсації. В результаті вищевикладеного, відповідач прийшов висновку, що позивач порушив пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп. 14.1.13, пп. 14.1.185. п.14.1 ст.14, ст. 185.1. ст.185, п.186.3 ст. 186, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України в результаті чого завищив свої втрати на збут в сумі 69 295грн (10 438грн у 4кв. 2012року; 34 974 грн. у 2013році; 23 882 грн. у 2014році) занизив свої податкові зобов'язання з ПДВ на суму 13 165,00 грн. та занизив податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 9 360,00грн.

Надаючи правову оцінку колегія суддів звертає увагу на те, що позивач є дилером з авто продажу та не займається реалізацією пального. Статут позивача не містить такого виду діяльності.

Залив пального в нові автомобілі є необхідністю та однією з умов здійснення передпродажної підготовки нового автомобіля.

Так, відповідно до вимог Імпортера перед реалізацією нового автомобіля позивач зобов'язаний провести передпродажну підготовку автомобіля. Передпродажна підготовка включає в себе комплекс операцій із підготовки новою автомобіля до продажу та експлуатації, а також із виявлення та усунення недоліків, що виникли в процесі його транспортування і зберігання.

Крім того, різні види передпродажної підготовки (наприклад, діагностика, регулювальні роботи) передбачають перевірку двигуна у робочому стані (включення запалення при працюючому двигуні). Провести дані роботи з пустим баком автомобіля неможливо, оскільки неможливо запустити двигун без достатньої кількості пального.

Також, як вказує позивач, пальне в автомобілі потрібне і для демонстрації клієнту робочого стану автомобіля та його додаткових опцій (наприклад, опції «клімат-контроль»).

Тобто, встановлені норми заливу пального у автомобілі є необхідною умовою для виконання позивачем своїх зобов'язань по передпродажній підготовці автомобілів.

Відповідно до пп. 138.10.3 г) п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу податкових витрат на збут відносяться, зокрема, витрати на передпродажну підготовку товарів.

На підтвердження позиції позивача щодо реалізованих транспортних засобів, які пройшли передпродажну підготовку,останнім також надано до матеріалів справи: акт списання пального (бензин) № 1691 за жовтень 2012 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 1918 за листопад 2012 року із додатком перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 2082 за грудень 2012 року із додатком перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 132 за січень 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 401 за лютий 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо) № 402 за лютий 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 578 за березень 2013 року із додаткам, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо) № 579 за березень 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 785 за квітень 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо) № 786 за квітень 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 976 за травень 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо) № 977 за травень 2013 року із додатком, перелік автомобілів; акт списання пального (бензин) № 1148 за червень 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо) № 1149 за червень 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 1351 за липень 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо) за липень 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 1533 за серпень 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо) № 1537 за серпень 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 1715 за вересень 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо) № 1716 за вересень 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 1876 за жовтень 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо) № 1877 за жовтень 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 2063 за листопад 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо ) № 2064 за листопад 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 2195 за грудень 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо) № 2196 за грудень 2013 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 116 за січень 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо) № 117 за січень 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 278 за лютий 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пальною (дизелі,не паливо) № 279 за лютий 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 398 за березень 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо) № 399 за березень 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 549 за квітень 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо) за квітень 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 674 за травень 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 794 за червень 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо) № 795 за червень 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 885 за липень 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 1017 за серпень 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо ) № 1015 за серпень 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 1111 за вересень 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо) № 11 12 за вересень 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 1293 за жовтень 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо) № 1294 за жовтень 2014р. із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 1453 за листопад 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо) № 1454 за листопад 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (бензин) № 1548 за грудень 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів; акт списання пального (дизельне паливо) № 1547 за грудень 2014 року із додатком, перелік реалізованих автомобілів.

Таким чином, керуючись положеннями пп. 138.10.3 г) п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України, позивач правомірно відніс до складу податкових витрат на збут витрати, пов'язані з заправкою нових автомобілів пальним.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зміст акта перевірки свідчить, що відповідачем не встановлено відсутність на момент перевірки у позивача відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, відповідачем не наведено, а судом не встановлено, що первинні документи, складені у межах спірних господарських операцій, не відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу,

протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. «а» ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тим, наявність податкових накладних та актів наданих послуг дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту та витрат, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит та витрати є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано такі показники податкової звітності.

Як вже зазначалось, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Відтак, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентами такими, що не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 19 січня 2017 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.