Ухвала суду № 64230152, 24.01.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Литвиненко Н.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року справа №264/5233/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя на постанову Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 28 жовтня 2016 року у справі №264/5233/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання частково неправомірними рішень та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя (далі - УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя), в якому просив:

визнати неправомірними частково рішення відповідача № 2456 від 25.08.2016 та дії УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя щодо нарахування позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, щодо неврахування стажу служби в органах МВС при обчисленні страхового стажу позивачу при призначенні пенсії;

зобовязати УПФУ в Іллічівському районі м. Маріуполя здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за віком, на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 3 (три) календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з урахуванням, крім раніше зарахованого страхового стажу, страхового стажу для призначення пенсії позивачу періоду проходження ним служби в органах МВС з 10.05.1982 по 29.06.1983, з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії, тобто з 13.06.2016 року, з урахуванням фактично виплачених сум (а.с. 3-4).

Постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 28 жовтня 2016 року зазначений позов ОСОБА_2 до УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя задоволений повністю, а саме:

визнано частково неправомірним рішення УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя №2456 від 25.08.2016 року та дії УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя щодо нарахування ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, щодо неврахування стажу служби в органах МВС при обчисленні страхового стажу позивачу при призначенні пенсії;

зобов'язано УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з урахуванням, крім раніше зарахованого страхового стажу, страхового стажу для призначення пенсії ОСОБА_2 періоду проходження ним служби в органах МВС з 10.05.1982 року по 29.06.1983 року, з дати звернення до органу пенсійного фонду за призначенням пенсії, тобто з 13.06.2016 року, з врахуванням фактично виплачених сум (а. с. 32-34).

Відповідачем на зазначене рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову суду, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що пенсійним органом правомірно під час переведення позивача на пенсію зі зниженням віку за Списком №1 застосовувався показник середньої заробітної плати за 2007, тобто показник середньої заробітної плати, який враховувався при перерахунку попереднього виду пенсії (а. с. 36-37).

Відповідно до ст.197 ч.1 п.2 КАС України судом апеляційної інстанції справу розглянуто в письмовому провадженні.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини у справі.

З 26.03.2001 року позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а. с. 20).

13.06.2016 року ОСОБА_2 звернувся до УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, а саме, з пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 21).

Рішенням УПФУ в Іллічівському районі м.Маріуполя №2456 від 25.08.2016 ОСОБА_2 з 13.06.2016 призначено пенсію згідно п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» без врахування довідки №4123 від 08.06.2016 про підтвердження трудового стажу з 10.05.1982 до 29.06.1983, оскільки невірно зазначений номер наказу про звільнення позивача. При переведенні на новий вид пенсії відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати за 2007 рік (а. с. 11, 70).

В подальшому розпорядженням відповідача від 26.09.2016 №197543 враховано період проходження позивачем служби в органах МВС з 10.05.1982 до 29.06.1983 з дати звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший, а саме, з 13.06.2016. При обчисленні розміру пенсії застосовано показник заробітної плати за 2007р. -1197,91 грн. відповідно п.1 постанови Кабінету Міністрів №327 від 23.04.2012 (а. с. 68, 82).

Спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача при переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік та неврахування стажу роботи позивача за період з 10.05.1982 до 29.06.1983.

Відносини, що виникли між сторонами врегульовані Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058), «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788), «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон №2262) в редакціях, чинних на момент подання заяви про переведення з одного виду пенсії на інший.

Згідно ст.7 Закону №2262 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону №1058 встановлений порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим законом, на інший. Отже, показнику середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії залишається незмінним, а саме, таким, яким був на час призначення пенсії за Законом №1058.

В даному випадку, позивачеві було призначено пенсію згідно з Законом №2262, яким передбачені інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначенні пенсії за вислугу років за цим Законом показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог Закону №2262, оскільки основою доходжу визначено грошове забезпечення.

Крім того, після звільнення з органів МВС позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач має право на перерахунок пенсії, виходячи з показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення пенсії, а дії відповідача щодо застосування показника заробітної плати за 2007 рік під час призначення йому пенсії за віком є неправомірними.

Отже, пенсійний орган неправомірно при переведенні з одного виду пенсії на інший застосував показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік, що призвело до зменшення розміру пенсії.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного суду України від 09.06.2015 року у справі №21-550а15, від 31.03.2015 №21-612а14, від 22.12.2015 №21-4071а15.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Рішення суду першої інстанції в частині зобовязання відповідача зарахувати період проходження служби в органах МВС з 10.05.1982 до 29.06.1983 до страхового стажу позивача не оскаржено. Вивченням матеріалів справи встановлено, що незважаючи на прохання в апеляційній скарзі скасувати рішення суду в повному обсязі, під час розгляду справи в суді першої інстанції та в обґрунтуванні доводів апеляційної скарги відповідач визнав, що в спірному рішенні допустив помилку і необґрунтовано не зарахував до страхового стажу роботи позивача період проходження служби в органах МВС з 10.05.1982 до 29.06.1983, яку виправив розпорядженням від 26.09.2016р., а тому спірне рішення в цій частині судом скасовано обґрунтовано.

Справу переглянуто в межах доводів апеляційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених судом першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.195, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст.212, ст. 254, ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя залишити без задоволення.

Постанову Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 28 жовтня 2016 року у справі №264/5233/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м.Маріуполя про визнання частково неправомірними рішень та зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

ОСОБА_3