Ухвала суду № 64229379, 16.01.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2969/16-ц

Провадження № 22-ц/779/31/2017

Категорія 53

Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.

Суддя-доповідач Максюта І.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Максюти І.О.,

суддів: Горблянського Я.Д., Матківського Р.Й.,

секретаря Капущак С.В.

з участю апелянта та його представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Коломийської філії державного підприємства «Укрветсанзавод», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Коломийському районі Івано-Франківської області про визнання повної невинуватості позивача у нещасному випадку на виробництві та стягнення одноразової грошової допомоги внаслідок травми на виробництві, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 20 вересня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

В травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Коломийської філії державного підприємства «Укрветсанзавод», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Коломийському районі Івано-Франківської області про визнання недійсним акту розслідування нещасного випадку на виробництві від 06 серпня 2013 року, акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 08 серпня 2013 року та стягнення одноразової грошової допомоги внаслідок травми на виробництві, який мотивував тим, що на державному підприємстві «Укрветсанзавод» він працював на посаді оператора варочних котлів. Згідно із записами у його трудовій книжці та акту № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 01 серпня 2013 року, його загальний трудовий стаж на даному виробництві складає 4 роки 3 місяці 19 днів.

01 серпня 2013 року він заступив на зміну згідно з встановленим на заводі трудовим графіком та о 20 годині розпочав роботу у звичному трудовому режимі. Близько 23 год. 01 серпня 2013 року (згідно існуючого графіку процесу) після чергової варки він, будучи впевненим, що технологічний процес є безпечним відкрив люк дверцят котла «КВ-4 М.» і отримав викид кісткової муки з температурними нормами понад 300 градусів Цельсія в ділянку грудей, обличчя та рук. В подальшому будь-які документи щодо даного нещасного випадку на виробництві він не підписував. За даних обставин акт розслідування нещасного випадку, що стався 01 серпня 2013 року о 23 год. 15 хв. на ДП «Укрветсанзавод», позивач вважає незаконним, оскільки частину вини покладено на нього, а саме він визнаний винним у невиконанні вимоги Інструкції з охорони праці № 5 від 16.06.2010 року для операторів вакуумних котлів типу «КВ-4.6 М п.3.3» (не відкривати кришку, не переконавшись у відсутності тиску в корпусі котла ).

За даним фактом було проведено ряд перевірок і у вересні 2013 року та у січні 2014 року виявлено ряд порушень чинного законодавства про охорону праці, що регламентують правила охорони праці під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві. З цього приводу було відкрито кримінальне провадження і заступника директора з виробництва ОСОБА_3 притягнуто до кримінальної відповідальності, як такого, хто ніс відповідальність за організацію і безпечне виконання робіт. Вирок в даному кримінальному провадженні №346/474/15-к ухвалено Коломийським міськрайонним судом 17 березня 2015 року. За даних обставин позивач вважає, що жодної його вини у тому, що мав місце нещасний випадок на виробництві ДП «Укрветсанзавод», з його боку не було.

Підставою для залучення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Коломийському районі як співвідповідача є те, що за наведених обставин позивачу недоплачено 20% належної одноразової виплати за нещасний випадок на виробництві. Листом виконавча дирекція повідомила позивача про те, проводить одноразову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески. Така гранична заробітна плата на час нещасного випадку становила 19 499 грн. Тому позивачу належить 20% від цієї суми ( 19 499 грн х 4 = 77 996 грн), тобто 15 599 грн.

Уточнивши вимоги у ході розгляду справи, позивач остаточно просив визнати його повну невинуватість у нещасному випадку на виробництві, яке мало місце 01 серпня 2013 року та стягнути на його користь з Коломийської філії Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві 20% одноразової грошової допомоги внаслідок травми на виробництві.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 20 вересня 2016 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Не погодившись з даним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.

Апелянт вказав, що суд не надав достатньої оцінки тому питанню, що саме за невиконання вимог законодавства про охорону праці на цьому виробництві було притягнуто до кримінальної відповідальності заступника директора ОСОБА_3, який згідно п. 6 Посадової інструкції ніс персональну відповідальність за організацію та забезпечення охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та пожежної безпеки у філіалі (витяг з вироку від 17 березня 2015 року). Даний вирок він вимагав від суду долучити до матеріалів справи і надати йому належну правову оцінку, чого зроблено не було. Судом не прийнято до уваги повне визнання вини ОСОБА_3 за грубе ігнорування організації правил техніки безпеки на виробництві, у частковому порушенні яких апелянта було звинувачено. Таким чином посилання суду на те, що ним було порушено вимоги ст. 14 Закону України «Про охорону праці», п. 3.3. Інструкції з охорони праці №5 від 16 червня 2010 року для операторів вакуумних котлів вважає повністю спростованими.

Також суд не надав належної оцінки актам Держгірпромнагляду, хоча вони є доказами його повної невинуватості.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, по суті позовних вимог.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів про те, на якій правовій підставі він просить визнати його невинуватим у зазначеному нещасному випадку та стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Коломийському районі 20% одноразової грошової допомоги, належної внаслідок травми на виробництві.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки судом допущені порушення процесуального права.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 був прийнятий на роботу у Коломийську філію державного підприємства «Укрветсанзавод» оператором варочних котлів з 01 червня 2013р. і звільнений з роботи за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України 05 червня 2014 року. Про що свідчать записи у трудовій книжці (а.с.137-142).

Із наказу № 2 від 01.06.2013 року, виданому державним підприємством «УКРВЕТСАНЗАВОД» Коломийською філією встановлено, що позивач прийнятий на роботу у порядку переведення з ДП Коломийський «Ветсанзавод» за професією апаратник виробництва технічної продукції до Коломийської філії ДП «Укрветсанзавод» з 01 червня 2013 року, з посадовим окладом відповідно до штатного розпису (а.с.153-154,209-210)

08 серпня 2013 року виконуючим обов»язки директора Коломийської філії державного підприємства «Укрвесанзавод» затверджено акт №1 форми Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, який мав місце 01 серпня 2013 року о 23:15 год. із ОСОБА_4 (ОСОБА_2) згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1, виданим 06 червня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коломия Коломийського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області (а.с. 14) ОСОБА_5, який перебував у трудових відносинах із Коломийською філією державного підприємства «Укрветсанзавод». (а.с.5-8, 155-158,211-214).

Наказом Коломийської філії державного підприємства «Укрветсанзавод» №45 від 05 серпня 2013 року «Про утворення комісії по розслідуванню нещасного випадку з оператором варочних котлів ОСОБА_4.» створено комісію по розслідуванню нещасного випадку (а.с. 34), за результатами роботи якої встановлено, що нещасний випадок, який стався з позивачем 01.08.2013 року, пов»язаний з виробництвом, про що було складено відповідні акти за формою Н-1 та Н-5 від 08.08.2013 року.

Згідно з актом розслідування від 08 серпня 2013 року нещасного випадку, що стався 01 серпня 2013 року о 23 год. 15 хв., у період з 05 серпня 2013 року по 07 серпня 2013 року проводилось розслідування нещасного випадку, який стався в Коломийській філії ДП «Укрветсанзавод» з одним потерпілим. Комісією надано висновки про те, що відповідно до пункту 15, підпункту 2 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 30.11.2011 року, даний нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, береться на облік Коломийською філією ДП «Укрветсанзанзавод» і на нього складається акт за формою Н-1. У вказаному акті визначено осіб, дія або бездіяльність яких привели до нещасного випадку, зокрема, ОСОБА_4, оператор варочних котлів Коломийської філії ДП «Укрветсанзанзавод», який не виконав вимоги п. 3.3 інструкції з охорони праці № 5 від 16.06.2010 року для оператора вакуумних котлів типу «КВ-4.6 М.» (не відкривати кришку, не переконавшись у відсутності тиску в корпусі котла). (а.с. 9-12, 159-162,215-218).

Листами №63 від 11 вересня 2013 року та №75 від 25 жовтня 2013 року Коломийська філія ДП «Укрветсанзавод» повідомляла ОСОБА_2 про відсутність підстав для повторного розслідування зазначеного випадку, оскільки акти його розслідування складені за встановленою формою Н-5 і Н-1 у встановленому порядку й підписані головою та всіма членами комісії (а.с. 13, 15).

Відповідно до протоколу №1 засідання комісії з охорони праці Коломийської філії ДП «Укрветсанзавод» від 09 квітня 2014 року зменшено розмір одноразової допомоги ОСОБА_2 на 20% за порушення ним п. 3.3 інструкції №5 при відкриванні (люка) дверцят котла КВ-4,6 М, що призвело до травмування. (а.с. 36).

Відповідно до актів огляду МСЕК від 26.03.2014 року, від 22.04.2015 року та від 11.05.2016 року позивачу 26.03.2014 року встановлено 40% втрати професійної працездатності з 21.03.2014 року до 01.04.2015 року, а з 01.04.2015 року до 01.05.2016 року та з 01.05.2016 року до 01.06.2017 року - по 25 %. Причиною втрати професійної працездатності вказане трудове каліцтво. (а.с. 37, 41, 43).

Постановами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Коломийському районі від 13 червня 2014 року зареєстровано страховий випадок «трудове каліцтво» за №10242 з датою реєстрації 03 червня 2014 року та з датою початку виплат 21 березня 2014 року, призначено потерпілому ОСОБА_2, номер справи 10242, номер випадку 10242, одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 66 259, 20 грн, та щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 1 558, 41 грн (а. с. 38-40, 42-44).

Вироком Коломийського міськрайонного суду від 17 березня 2015 року в справі №346/474/15-к, який набрав законної сили 17 березня 2015 року, заступника директора з виробництва Коломийської філії ДП «Укрветсанзавод» ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 2, 366 ч. 1, 272 ч. 1 КК України (за розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також внесення як службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (а.с.70-76).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону праці» працівник зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду. Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.

Згідно з п. 3.5.3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат від 27.04.2007 року № 24 у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більше як на 50 відсотків є підставою для зменшення одноразової допомоги.

Отже, факт порушення ОСОБА_2 нормативних актів про охорону праці встановлений комісією з розслідування нещасного випадку, яка була створена на підприємстві, тобто роботодавцем, за його наказом.

В силу ч. 2 ст.30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Оспорюючи факт своєї вини у настанні нещасного випадку, встановлений комісією з розслідування нещасного випадку, позивач пред»явив позов до Коломийської філії підприємства, яка не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем у справі, що унеможливлює перевірку судом матеріалів розслідування нещасного випадку і надання оцінки фактам, встановленим у акті розслідування нещасного випадку та акті про нещасний випадок.

Таким чином, суд першої інстанції, не вирішивши питання про залучення у справу юридичної особи, яка, відповідно до закону, має відповідати за позовом в частині незаконності актів розслідування нещасного випадку та про нещасний випадок, пов»язаний з виробництвом, не мав правових підстав вирішувати цей спір по суті у зазначеній частині.

Апеляційний суд не має повноважень щодо розширення кола осіб, які беруть участь у справі (заміни неналежного відповідача, залучення до участі у справі співвідповідачів чи третіх осіб).

Що ж стосується позовної вимоги про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Коломийському районі Івано-Франківської області недоплаченої суми одноразової грошової допомоги, то суд першої інстанції по суті дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки такий спір є передчасним, так як акти розслідування нещасного випадку та про нещасний випадок не ос порені у встановленому законом порядку.

У зв»язку з ухваленням цього рішення позивач не обмежений у праві звернутися з позовом про відшкодування шкоди до належних відповідачів.

За таких обставин, суд першої інстанції ухвалив по суті правильне рішення, яке не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань (ч. 2 ст. 308 ЦПК України), тому колегія суддів вважає за можливе оскаржуване рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 20 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: І.О. Максюта

Я.Д. Горблянський

Р.Й. Матківський