Ухвала суду № 64228478, 13.01.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 січня 2017 р. справа № 201/4914/16-а(2а/201/872/2016)

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам КАС України матеріали апеляційної скарги Управління патрульної поліції у м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції

на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2016 року

по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону № 4 роти № 5 Управління патрульної поліції у м. Дніпропетровську ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до відповідача інспектора батальйону № 4 роти № 5 Управління патрульної поліції у м. Дніпропетровську ОСОБА_2 (далі по тексту інспектор батальйону № 4 роти № 5 УПП у м. Дніпропетровську ОСОБА_2О.) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора батальйону № 4 роти № 5 УПП у м. Дніпропетровську ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволено частково.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Управління патрульної поліції у м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції (далі по тексту - УПП у м. Дніпрі ДПП) оскаржило її в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 187 КАС України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягає в наступному.

Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 187, 189 КАС України, а саме:

-в порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України апелянтом УПП у м. Дніпрі ДПП до апеляційної скарги додано документ про сплату судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовні вимоги немайнового характеру, який подано фізичною особою в неповному обсязі в розмірі 606 грн. 32 коп. (платіжне доручення № 1103 від 01 липня 2016 року) (а.с.54).

Відповідно до приписів статті 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, коло платників, обєкт та розмір ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ (далі по тексту - Закон України № 3674-VІ) в редакції, чинній на момент звернення до суду.

З 01 вересня 2015 року набув законної чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VІІІ (далі по тексту - Закон України № 484-VІІІ), згідно з яким внесено зміни до Закону України № 3674-VІ, в тому числі щодо ставок судового збору.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України № 3674-VІ, судовий збір справляється зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.

Частиною першою статті 4 Закону України № 3674-VІ визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом 05 квітня 2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України № 3674-VІ, визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928-VIII, розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі станом на 1 січня 2016 року становить 1378 грн.

З огляду на дату подання адміністративного позову, а саме 05 квітня 2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 551 грн. 20 коп. (1378 грн. х 0,4).

При цьому позивачем ОСОБА_1, як видно із матеріалів адміністративної справи, заявлено фактично дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме:

1)визнати дії інспектора батальйону № 4 роти № 5 УПП у м. Дніпропетровську ОСОБА_2 з притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП протиправними;

2)визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 740477 від 27.03.2016 року інспектора батальйону № 4 роти № 5 УПП у м. Дніпропетровську ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тобто, при подачі до адміністративного суду адміністративного позову, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою, у відповідності до Закону України № 3674-VІ, мав бути сплачений судовий збір в розмірі 1102 грн. 40 коп. (551 грн. 20 коп. х 2).

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу апелянтом УПП у м. Дніпрі ДПП до суду першої інстанції подано 17 січня 2017 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Відповідно до статті 4 Закону України № 3674-VІ, з урахуванням внесених змін, станом на дату подання апеляційної скарги, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення в звязку з нововиявленими обставинами сплачується судовий в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, при подачі до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовні вимоги немайнового характеру, який подано фізичною особою, має бути сплачено судовий збір в розмірі 1212 грн. 64 коп. (1102 грн. 40 коп. х 110% ).

Однак, оскільки, апелянтом УПП у м. Дніпрі ДПП за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачено лише 606 грн. 32 коп. (платіжне доручення № 1103 від 01 липня 2016 року) (а.с.54), то додатково доплаті підлягає відповідно 606 грн. 32 коп.

Разом з тим, апелянт УПП у м. Дніпрі ДПП в своїй апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції про відстрочення апелянту УПП у м. Дніпрі ДПП сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовні вимоги немайнового характеру, який подано фізичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи той факт, що апелянт УПП у м. Дніпрі ДПП є органом, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом, згідно із щорічним кошторисом видатків, передбачених для Національної поліції, що унеможливлює негайну сплату апелянтом УПП у м. Дніпрі ДПП судового збору.

При цьому звертаю увагу апелянта УПП у м. Дніпрі ДПП на тому, що вимога апеляційної скарги апелянта УПП у м. Дніпрі ДПП про відстрочення апелянту УПП у м. Дніпрі ДПП сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовні вимоги немайнового характеру, який подано фізичною особою, не оформлена належним чином, як це передбачено нормами ст. ст. 88, 106 КАС України.

Розглянувши клопотання апелянта УПП у м. Дніпрі ДПП про відстрочення апелянту УПП у м. Дніпрі ДПП від сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовні вимоги немайнового характеру, який подано фізичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також вивчивши наведені у ньому підстави, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.

Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо).

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Відтак, посилання субєкта владних повноважень на відсутність фінансування є безпідставними.

З огляду на викладене, апелянт УПП у м. Дніпрі ДПП не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

До того ж, вважаю за можливе наголосити на тому, що даною статтею передбачено право суду, а не обовязок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Посилання апелянта УПП у м. Дніпрі ДПП на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для відстрочення сплати судового збору.

Водночас, апелянтом УПП у м. Дніпрі ДПП не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу для відстрочення сплати судового збору, як і не надавались докази звернення апелянта УПП у м. Дніпрі ДПП до відповідних органів з проханням про виділення коштів на оплату судового збору у цей період, а також жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.

Суддя критично оцінює клопотання апелянта УПП у м. Дніпрі ДПП про відстрочення апелянту УПП у м. Дніпрі ДПП сплати судового збору за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовні вимоги немайнового характеру, який подано фізичною особою, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», з огляду на те, що у спірних правовідносинах апелянт УПП у м. Дніпрі ДПП виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обовязки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне фінансування державою апелянта УПП у м. Дніпрі ДПП, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, наведені підстави для відстрочення сплати судового збору не є поважними, у звязку з тим, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Аналогічна правова позиція висловлена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 23.01.2015 року № 2.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють, як субєкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати.

Отже, апелянту УПП у м. Дніпрі ДПП за подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом, що містить позовну вимогу немайнового характеру, який подано фізичною особою необхідно доплатити судовий збір в розмірі 606 грн. 32 коп. та надати Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду оригінал документа на підтвердження доплати судового збору.

Судовий збір апелянту УПП у м. Дніпрі ДПП необхідно доплатити на зазначені реквізити:

дата документа;

отримувач коштів: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області;

рахунок отримувача: 31217206781004;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37989274;

банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська;

код банку отримувача (МФО): 805012;

назва платника (для юридичної особи), ПІБ та адреса (для фізичної особи);

призначення платежу: *;101;___(код клієнта); Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації заявника апеляційної скарги), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

Поле Призначення платежу розрахункового документа заповнюється таким чином: службовий код (знак): * (зірочка); розділовий знак ; (крапка з комою); код ознаки судового збору 101; розділовий знак ; (крапка з комою); (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); розділовий знак ; (крапка з комою); розяснювальна інформація про призначення платежу у формі: Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ особи чи назва організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа). Використання символу ; не допускається;

-як вбачається із матеріалів адміністративної справи, 25 травня 2016 року судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні ухвалено постанову.

Відповідно до журналу судового засідання від 25 травня 2016 року, відповідач інспектор батальйону № 4 роти № 5 Управління патрульної поліції у м. Дніпропетровську ОСОБА_2 був особисто присутній в цьому судовому засіданні і, відповідно, йому було розяснено судом порядок та строки оскарження вищезазначеної постанови.

Відповідно до письмової відмітки на супровідному листі в матеріалах адміністративної справи (а.с.41), копія постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2016 року отримана ст. діловодом ВД УПП у м. Дніпрі ДПП Махибород 14 червня 2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Отже, апеляційна скарга на вищевказане судове рішення суду першої інстанції повинна бути подана не пізніше 24 червня 2016 року включно.

Однак, апеляційна скарга апелянта УПП у м. Дніпрі ДПП на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2016 року до суду першої інстанції подана 20 грудня 2016 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, тобто з шестимісячним пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення (відповідно до штемпеля на поштовому конверті, апеляційна скарга УПП у м. Дніпрі ДПП на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2016 року відправлена 12 грудня 2016 року).

Більш того, відповідно до дати, проставленої апелянтом УПП у м. Дніпрі ДПП на апеляційній скарзі, апеляційна скарга УПП у м. Дніпрі ДПП на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2016 року навіть виготовлена 13 грудня 2016 року, тобто, поза межами десятиденного строку, встановленого чинним законодавством України на час подання апеляційної скарги.

Клопотання апелянта УПП у м. Дніпрі ДПП про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2016 року вважаю таким, що не підлягає задоволенню, оскільки апелянтом УПП у м. Дніпрі ДПП не зазначено жодних підстав (причин) для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2016 року.

Крім того, наголошую на тому, що клопотання апелянта УПП у м. Дніпрі ДПП про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2016 року заявлено апелянтом УПП у м. Дніпрі ДПП лише як одна з вимог апеляційної скарги апелянта УПП у м. Дніпрі ДПП та не оформлено належним чином, як це передбачено нормами КАС України.

Також, звертаю увагу на те, що апелянт УПП у м. Дніпрі ДПП в своїй апеляційній скарзі підтверджує факт отримання оскаржуємої ним копії постанови суду першої інстанції саме 14 червня 2016 року (а.с.73/зворотна сторона аркуша), чим фактично визнав пропущеним ним особисто, без поважних на то причин, процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2016 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 186 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Отже, апеляційна скарга УПП у м. Дніпрі ДПП не відповідає вимогам ст. ст. 187, 189 КАС України, у звязку з чим, враховуючи наявність вказаних недоліків, адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена, відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 КАС України, тобто, постановляється ухвала про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення, встановлюється строк, достатній для усунення вказаних недоліків, про що повідомляється апелянт.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційна скарга УПП у м. Дніпрі ДПП містить недоліки, передбачені ст. 187 КАС України, а також подана поза межами процесуального строку встановленого для подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, тобто з пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а питання про поновлення строку у встановленому законом порядку не ставилося, вважаю за необхідне апеляційну скаргу УПП у м. Дніпрі ДПП залишити без руху та повідомити про це апелянта УПП у м. Дніпрі ДПП надавши апелянту УПП у м. Дніпрі ДПП строк, з урахуванням поштового перебігу, протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.

Керуючись ст. ст. 108, 186, 187, 189 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону № 4 роти № 5 Управління патрульної поліції у м. Дніпропетровську ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - залишити без руху та повідомити про це апелянта Управління патрульної поліції у м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції.

Надати апелянту Управлінню патрульної поліції у м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції строк, з урахуванням поштового перебігу, протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги в порядку та спосіб, зазначений в мотивувальній частині цієї ухвали.

Протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали судді про залишення апеляційної скарги без руху, особа має право звернутися до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строків апеляційного оскарження та вказати поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження з наданням відповідних доказів, а також надати Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду оригінал документа на підтвердження доплати судового збору та привести апеляційну скаргу у відповідність вимогам ст. 187 КАС України, які зазначені в цій ухвалі судді про залишення апеляційної скарги без руху.

Якщо у встановлений суддею строк заяву про поновлення строків апеляційного оскарження не буде подано особою разом з зазначенням поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження з наданням відповідних доказів або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, якщо Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду не буде надано оригінал документа на підтвердження доплати судового збору або апеляційна скарга не буде приведена у відповідність вимогам ст. 187 КАС України, які зазначені в цій ухвалі судді , суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

При усуненні недоліків апеляційної скарги у встановлений суддею строк, апеляційна скарга буде вважатися поданою в день первісного подання її до суду апеляційної інстанції.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її постановлення шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Т.С. Прокопчук