Постанова № 64228069, 23.01.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2017 року ЧернігівСправа № 825/19/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Дякова В.І.,

за участю секретаря - Лазаренко В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник військового прокурора Львівського гарнізону звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі в сумі 14 320,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 від 25.10.2016 №143-КС (по особовому складу), у звязку з небажанням продовжувати навчання, солдата ОСОБА_2 відраховано з числа курсантів.

Вимогами ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачений обов'язок громадян, яких відраховано з військових навчальних закладів Збройних Сил України через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, відшкодувати витрати, повязані з їх утриманням відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно довідки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 №1234/фес від 08.12.2016 залишок заборгованості ОСОБА_2 щодо відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі складає 14 320,88 грн.

Враховуючи, що ні Міністерством оборони України, ні Академією по вказаному вище порушенню станом на момент подачі позовної заяви захист інтересів держави не здійснювався (не подано позовну заяву про відшкодування витрат, повязаних із утриманням у вищому навчальному закладі тощо), перший заступник військового прокурора Львівського гарнізону, згідно ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», звернувся до суду з позовною заявою та просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Академії витрати, повязані з його утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 14 320,88 грн.

Представник першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в судове засідання не зявився, надав суду заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник Міністерства оборони України в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, надіслав на адресу суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив та заперечень на позов не подав.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

Судом встановлено, відповідно до наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 №67-КС від 08.08.2016 ОСОБА_2 зараховано курсантом першого курсу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 (а.с. 10).

Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 від 18.08.2016 №197 (по стройовій частині) ОСОБА_2 зараховано у списки особового складу на 1-й курс навчання до академії, поставлено на всі види забезпечення, призначено на посаду курсанта та зараховано на котлове забезпечення з обіду 18.08.2016 (а.с. 11).

18.08.2016 між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 генерал-лейтенанта ОСОБА_3 та курсантом ОСОБА_2 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України (а.с. 13).

12.10.2016 ОСОБА_2 було написано рапорт про відрахування його з числа курсантів академії у звязку з небажанням продовжувати навчання та зобовязання ним провести відшкодування вартості навчання (а.с. 14).

Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 від 25.10.2016 №143-КС (по особовому складу), у звязку з небажанням продовжувати навчання, розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України та відраховано з числа курсантів першого курсу солдата ОСОБА_2 (а.с. 15).

Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 від 26.10.2016 №253 (по стройовій частині) ОСОБА_2, у звязку з небажанням продовжувати навчання, з 26.10.2016 виключено зі списків особового складу Національної академії та всіх видів забезпечення (а.с. 16).

Відповідно до довідки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 від 08.12.2016 №1234/фес ОСОБА_2 26.10.2016 добровільно сплачено заборгованість по відшкодуванню витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 5897,24 грн. та станом на 01.12.2016 залишок заборгованості становить 14 320,88 грн. (а.с.22).

Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби (навчання) у вищих військових навчальних закладах врегульовані правовими нормами Закону України 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обовязок і військову службу».

За приписами вказаного Закону зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

У відповідності до частини 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» одним із видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 3 частини 2 статті 23 цього Закону.

Статтею 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и» частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Згідно з пунктом 1 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964), цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Відповідно до довідки - розрахунку Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 від 26.10.2016 №844 витрати, пов'язані з утриманням відповідача в Національній академії сухопутних військ, складаються із грошового забезпечення - 20190,58 грн. та продовольчого забезпечення - 27,54 грн., разом 20 218,12 грн. (а.с. 17).

Відповідачем частково сплачено заборгованість в сумі 5897,24 грн. та відповідно до довідки Національної академії від 08.12.2016 №1234/фес станом на 01.12.2016 залишок не відшкодованих витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі відповідача становить 14 320,88 грн. (а.с.22).

Згідно з пунктами 7-8 Порядку № 964, у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними та такими, що підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з його утриманням в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 у сумі 14 320,88 грн.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (16540, Чернігівська області, Бахмацькій район, с. Курінь, вул. Садова, 22, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_1 (79012, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32, код ЄДРПОУ 08410370) витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 14 320 (чотирнадцять тисяч триста двадцять) грн. 88 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

СуддяВ.І. Д'яков