Постанова № 64227828, 23.01.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1711/16

23 січня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Дерех Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Тернопільській області (надалі - позивач) звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 16116,07 грн., мотивуючи тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого станом на 14.12.2016 у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 16116,07 грн., яка не сплачена добровільно, а тому дана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав до суду заяву від 23.01.2017 в якій просить розглядати справу без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання також не прибув, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи судом. Про причини неприбуття суд не повідомив.

Частинною 6 ст. 128 КАС України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, як платник податків.

Згідно до ст. 67 Конституції України та пп.16.1.4. п.16.1. ст. 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) на відповідача покладений обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

Однак, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого станом на 14.12.2016 у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 16116,07 грн., в тому числі: 14490,30 грн. - основний платіж та 1625,77 грн. - пеня.

Вказана сума заборгованості підтверджується довідкою про наявність податкового боргу, розрахунком пені, розрахунком суми позовних вимог та інтегрованою карткою платника податків.

Заборгованість по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки виникла в результаті несплати грошового зобов'язання визначеного у податкових повідомленнях-рішеннях №89648-13 від 09.06.2016 на суму 9929,14 грн. та №14059-17 від 04.06.2015 на суму 14490,30 грн.

Внаслідок невчасної сплати грошового зобов'язання, податковим органом нараховано пеню за період з 08.01.2016 по 21.08.2016 в розмірі 1625,77 грн. У зв'язку із сплатою відповідачем частини боргу в розмірі 9929,14 грн., заборгованість становить 16116,07 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством. Пунктом 57.3 ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. У відповідності до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою податкового боргу згідно ст. 59 ПК України відповідачу було надіслано податкову вимогу №29155-23 від 07.12.2015. Як вбачається з матеріалів справи, з дати отримання податкової вимоги, відповідачем податковий борг не погашався в повному обсязі, а отже, відповідно до ст. 60 ПК України вищевказана податкова вимога не відкликалася.

На час розгляду справи судом, доказів погашення податкового боргу у сумі 16116,07 грн. відповідачем не надано, та судом не здобуто.

Згідно п.102.4 ст.102 ПК України податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь - які власні кошти. (п.87.1 ст.87 ПК України). Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. (п.38.1 ст.38 ПК України). Згідно п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг в сумі 16116,07 грн. (шістнадцять тисяч сто шістнадцять гривень сім копійок) по платежу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом перерахування на р/р 31414617700002, код одержувача 37977726, МФО 838012, код бюджетної класифікації 18010200.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.