Постанова № 64227206, 19.01.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року Житомир справа № 806/2419/16

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шимоновича Р.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем СК" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Едем СК" (далі - ТОВ "Едем СК") звернулось до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Бердичівська ОДПІ) від 12.07.2016 №0001641200, яким зобов’язано позивача сплатити штраф у сумі розміром 80096,99 грн. Як на одну із підстав протиправності оспорюваного рішення, позивач зазначив про відсутність у контролюючого органу права на проведення камеральної перевірки. Вважає, що згідно пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, камеральна перевірка могла бути проведена до 18.09.2015, оскільки граничний термін отримання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року було 19.08.2015. Також, вважає, що за наявності в Податковому кодексі України відсильних норм щодо порядку регулювання електронного адміністрування та врегулювання підзаконними актами питань щодо відкриття додаткового електронного рахунку лише з 30.12.2015, то відповідальність за несвоєчасне перерахування коштів на додатковий електронний рахунок може застосовуватись лише за вчинення таких дій починаючи з 30.12.2015. Стверджує, що ТОВ "Едем СК" вчасно сплачено на основний електронний рахунок зобов’язання з податку на додану вартість за липень 2015 року.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити. 19.01.2017 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі. У попередніх судових засіданнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Встановлено, що 23.06.2016 посадовою особою контролюючого органу проведено камеральну перевірку несвоєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ "Едем СК", за результатами якої складено акт від 23.06.2016 № 000097/06-23-15/33518747 (а.с. 11-12).

Актом перевірки зафіксовано, що в порушення статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ протягом граничних строків платником ТОВ "Едем СК", який обрав спеціальний режим оподаткування, відповідно до статті 209 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплачено податкове зобов’язання з податку на додану вартість.

За результатами розгляду акту перевірки, 12.07.2016 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001641200, яким за затримку сплати на 8 календарних днів грошового зобов’язання з податку на додану вартість зобов’язано позивача сплатити штраф у сумі розміром 80096,99 грн (а.с. 13).

Не погодившись із рішенням контролюючого органу, ТОВ "Едем СК" звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступних мотивів.

Як на одну з підстав протиправності спірного рішення, позивач посилається на відсутність повноважень у контролюючого органу на проведення камеральної перевірки.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно зі статтею 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Із системного аналізу зазначених вище правових норм вбачається, що характерною ознакою камеральної перевірки є те, що вона здійснюється за даними податкових декларацій без дослідження даних, відображених в документах бухгалтерського обліку.

Згідно роз'яснень ДПА України (листи ДПА України від 27.04.2011 № 11920/7/15-0217, від 21.06.2011 № 17197/7/15-0617), під час камеральної перевірки з'ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов'язання, а також несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання, наявність арифметичних або методологічних помилок.

Таким чином, здійснення контролюючим органом перевірки своєчасності сплати платником сум податку, задекларованих ним у поданій податковій звітності, у спосіб проведення камеральної перевірки не суперечить чинному законодавству України.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги доводи позивача про відсутність у відповідача правових підстав для проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Так, підставою для застосування штрафу до ТОВ "Едем СК", став висновок контролюючого органу про затримку сплати на 8 календарних днів грошового зобов’язання з податку на додану вартість.

Проте, такий висновок контролюючого органу спростовується наступним.

Так, згідно пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 209.2 статті 209 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла з 09.07.2015 по 29.07.2015) визначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Для перерахування суми податку із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

З 29.07.2015 пункт 209.2 статті 209 Податкового кодексу України викладено в іншій редакції відповідно до Закону України від 16.07.2015 № 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", а саме: "Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Для такого акумулювання сільськогосподарські підприємства зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку, відкриті для перерахування коштів на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Кошти, зараховані на такі рахунки в системі електронного адміністрування податку, автоматично протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Сільськогосподарські підприємства - суб'єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, повинні забезпечити перерахування на їх рахунок у системі електронного адміністрування податку, відкритий для перерахування коштів на спеціальні рахунки, коштів у розмірі, достатньому для перерахування на спеціальний рахунок на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Проведення сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування розрахунків з бюджетом за іншими операціями, здійсненими протягом звітного (податкового) періоду не в межах спеціального режиму оподаткування, здійснюється у порядку, передбаченому статтею 200 цього Кодексу ".

Отже, аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що в період з 09.07.2015 по 29.07.2015 сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Перерахування ж суми податку із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі реєстру платників, поданому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики.

З 29.07.2015 сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг акумулюється сільськогосподарськими підприємствами шляхом зарахування вказаних коштів на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів на спеціальні рахунки.

Механізм акумулювання сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами-суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (далі - сільськогосподарські підприємства) на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг) визначає Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №11 (далі - Порядок) (в редакції, що діяла з 05.05.2015 по 25.11.2015).

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання копії витягу з реєстру платників податку на додану вартість про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Пунктом 209.13 статті 209 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 Порядку, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її в електронному вигляді до територіального органу ДФС.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період, перераховується із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. N 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (Офіційний вісник України, 2014 р., N 87, ст. 2482; 2015 р., N 19, ст. 518).

Відповідно до пункту 4 Порядку, сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства. У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Так, у відповідності до пункту 20 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість", за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України, та/або здійснюється перерахування сум податку на спеціальний рахунок. Суми податку, зазначені в податкових деклараціях з податку, перераховуються до бюджету та/або на спеціальний рахунок з електронного рахунка платника податку.

Пунктом 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість визначено, що для перерахування до бюджету та/або на спеціальний рахунок платника податку сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданих податкових декларацій з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків.

За визначенням пункту 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

У ході судового розгляду справи встановлено, що у поданій до контролюючого органу податковій декларації з ПДВ /спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства/ за липень 2015 року позивачем визначено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок (рядок 25.2) в розмірі 865562,00 грн.

Указана сума була перерахована позивачем на спеціальний рахунок, відкритий в органах Казначейства рахунок, № 37510000094207 платіжними дорученнями № 254 від 21.07.2015, № 1053 від 30.07.2015, № 1051 від 30.07.2015, № 1065 від 12.08.2015, № 310 від 27.08.2015.

Тобто, на момент здійснення позивачем господарських операцій з продажу сільськогосподарської продукції в липні 2015 року ним було у повному обсязі сплачено узгоджене зобов'язання з податку на додану вартість на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в порядку, визначеному статтею 209 Податкового кодексу України.

В той же час, податковий орган зауважує, що позивач мав сплатити узгоджене зобов'язання з ПДВ за липень 2015 року на додатковий електронний рахунок.

Так, Законом України від 16.07.2015 № 643-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (діє з 29.07.2015) внесено зміни, в тому числі до статті 200-1 ПК України, в частині щодо додаткового відкриття платникам - сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, рахунків в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до листа ДФС України від 11.08.2015 N 16961/6/99-99-19-03-02-15, зміни до статей 200-1 та 209 Кодексу передбачають для таких сільськогосподарських товаровиробників автоматичне відкриття додаткових електронних рахунків для зарахування, починаючи з 04.08.2015, сум ПДВ, нарахованих таким сільськогосподарським товаровиробником при здійсненні операцій з постачання власно виробленої сільськогосподарської продукції. Кошти з таких рахунків автоматично (в день зарахування на електронний рахунок) перераховуються Казначейством на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників.

Після відкриття позивачеві додаткового електронного рахунку в системі електронного адміністрування №37528100094207, з метою уникнення будь-яких непорозумінь з боку контролюючого органу, ТОВ "Едем СК" повторно перерахувало суму податку на додану вартість розміром 865562,00 грн, згідно декларації за липень 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1084 від 07.09.2015.

Суд наголошує, що перерахування позивачем узгоджених сум податку на додану вартість на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ відбулось у зв'язку зі здійснення позивачем сільськогосподарських операцій в липні 2015 року, тобто в період коли був відкритий та чинний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ № 37510000094207, в той час як відкритий 29.07.2015 позивачу додатковий рахунок №37528100094207 почав діяти з серпня 2015 року, тобто вже після здійснення позивачем сільськогосподарських операцій та фактичної сплати позивачем у зв'язку з таким здійсненням спірних сум ПДВ на чинний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.

Також, як вбачається з пункту 3 Порядку (в редакції, що діяла з 05.05.2015 по 25.11.2015, тобто на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством перераховується із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. N 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість", а саме: пунктом 21 вказаного Порядку, у відповідності до якого ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Жодних доказів того, що контролюючий орган на виконання пункту 3 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №11, надіслав не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань, Казначейству реєстр платників податку, серед іншого, і стосовно позивача для перерахування до бюджету та/або на спеціальний рахунок сум податку за спірний період - відповідачем не надано.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до положень пункту 40 Підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" Перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення строків, установлених цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету або на спеціальні рахунки платників - сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу, а у разі нарахування протягом перехідного періоду системи електронного адміністрування податку на додану вартість зазначених штрафних санкцій такі штрафні санкції підлягають списанню контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку на додану вартість протягом 14 робочих днів не впливають на вирішення спору.

Таким чином, аналізуючи фактичні обставини справи та наведені вище норми, суд дійшов висновку про неправомірність застосування контролюючим органом до ТОВ "Едем СК" штрафу.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, суду не надав.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 12.07.2016 №0001641200 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем СК" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 94, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 12.07.2016 №0001641200.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем СК" 1378,00 грн сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович