Постанова № 64226921, 20.01.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/71/17 Справа № 203/4969/16-п Головуючий у 1 й інстанції - Карягіна Н. О. Доповідач - Онушко Н.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2017 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Онушко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 20 400 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки.

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2016 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 20 400 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки.

01 жовтня 2016 року о 15 годині 30 хвилин, як вбачається з постанови судді першої інстанції, водій ОСОБА_2, який на протязі року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, у порушення п.2.9-а ПДР України, рухаючись по вул. Леніна у м. Дніпро, керував автомобілем «Тойота», д/н НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння (висновок КЗ «Дніпропетровський обласний наркологічний диспансер» ДОР № 2606 від 01.10.2016 року), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, ОСОБА_2 28.12.2016 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити справу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в порушення вимог ст.280 КУпАП суддя не з'ясувала, чи було вчинено ним адміністративне правопорушення, чи він винен в його вчиненні та чи підлягає він адміністративній відповідальності.

Зазначає, що поліцейським було порушено вимоги ст.266 КУпАП щодо огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння, тому його рапорт не може братися до уваги та підтверджувати його вину. Крім цього, йому не було надано висновок за результатами його огляду, тому він був позбавлений права його оскаржити. Інформацію про те, що за результатами огляду було встановлено факт знаходження в стані алкогольного сп'яніння, він дізнався лише через місяць, під час складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення. Вважає, що висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння є недійсним, оскільки складений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, п.13 Порядку, п.17 Інструкції.

Тому, вважає, що суддя при винесенні постанови неповно з'ясував усі обставини справи.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши пояснення ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом не в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, є безпідставними і такими, які спростовуються матеріалами справи.

Твердження ОСОБА_2 про те, що медичний висновок є недійсним і він не знаходився у стані алкогольного сп'яніння, об'єктивно нічим не підтверджується та може бути визнано лише таким, що ґрунтуються на припущеннях, є необґрунтованим та таким, що спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 10.10.2016 року, згідно якого, 01 жовтня 2016 року, о 15 годині 30 хвилин, в м. Дніпропетровську водій ОСОБА_2, рухаючись по вул. Леніна у м. Дніпро, керував автомобілем «Тойота», д/н НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння; висновком КЗ «Дніпропетровський обласний наркологічний диспансер» ДОР щодо результатів медичного огляду від 01.10.2016 року, згідно якого ОСОБА_2 знаходився у стані алкогольного сп'яніння; рапортом інспектора патрульної поліції ОСОБА_3 від 10.10.2016 року, зідно якого, 01 жовтня 2016 року під час патрулювання на вул. Леніна, у м. Дніпрі за порушення Правил дорожнього руху, а саме за проїзд на червоний сигнал світлофору був зупинений автомобіль «Тойота», д.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, який знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння.

Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проведений у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП.

Посилання ОСОБА_2 на порушення поліцейським вимог КУпАП щодо того, що йому не пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, так як він був відсутній, тому він був змушений погодитися на проведення огляду у закладі охорони здоров'я - не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Відповідно до п. 12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

Посилання ОСОБА_2 на недійсність висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є безпідставними, оскільки зазначений огляд проведений у акредитованій медичній установі.

Таким чином, інспектор патрульної поліції діяв відповідно до п. 12 розділу 2 Інструкції та вимог чинного законодавства.

Згідно картки обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_2 раніше був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і згідно рішення Апеляційного суду на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 гривень.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинене повторно протягом року.

При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене ОСОБА_2 правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2016 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області: Н.М. Онушко