Постанова № 64226897, 19.01.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Слоквенко Г.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень,

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_1 09 липня 2016 року о 22.00 год. керуючи автомобілем Пежо-607 н.з. DFC941 на 248 км+600м а/д М-18 Харків-Сімферополь, виконуючи поворот праворуч на смузі зустрічного руху, чим створив перешкоду для руху автомобіля TOYOTA н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2. Внаслідок чого сталося зіткнення на правій полосі по ходу руху на автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.1.5, 10.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Також разом із апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження даної постанови судді.

В обґрунтування зазначеного клопотання пропущеного строку в судовому засіданні апеляційного суду зазначив, що справу в районному суді було розглянуто за його відсутності. Він потрапив у ДТП та знаходився на лікуванні у лікарні, тому не зміг бути присутнім на засіданні суду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що постанова винесена незаконно, з порушенням норм матеріального і процесуального права. Суддя безпідставно визнав його винним, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, водій автомобіля «Тойота» мав можливість уникнути ДТП, але не скористався такою можливістю.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_3 просили поновити строк для апеляційного оскарження постанови судді, а також підтримали в повному обсязі доводи та вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників дорожньо-транспортної пригоди, перевіривши законність та обґрунтованість постанови в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді, приходжу до наступного висновку.

Враховуючи позицію ОСОБА_1, яка зводиться до його відсутності в суді першої інстанції при розгляді справи та копія постанови своєчасно йому направлена не була, а також з його тривалим знаходженням на лікуванні, з метою дотримання принципу доступу до правосуддя приходжу до висновку про поважність причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення та, вважаю необхідним задовольнити клопотання, поновити строк на оскарження постанови та розглянути подану апеляційну скаргу по суті.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції не всебічно та не об'єктивно досліджено усі обставини справи, що призвело до незаконного притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, є необґрунтованими і такими, що суперечать Правилам дорожнього руху України і спростовуються матеріалами справи.

Висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення АП2 № 279545 від 10 липня 2016 року; схемою місця ДТП, підписаною уповноваженою особою та учасниками ДТП без будь-яких зауважень, в якій зафіксовано місце зіткнення, положення транспортних засобів після їх зіткнення, а також пошкодження, які отримали автомобілі в результаті ДТП; поясненнями ОСОБА_1, згідно яких, останній керуючи автомобілем Пежо-607 н.з. DFC941, рухався у напрямку від с. Михайлівка до перехрестя з автодорогою М-18 «Харків-Симферопіль», повернув праворуч та почав рухатися в бік м. Синельникове зі швидкістю близько 30 км/год, помилково виїхав на зустрічну смугу руху, пересік суцільну смугу дорожньої розмітки. Проїхавши близько 15-20 метрів він побачив, що у зустрічному напрямку рухається автомобіль Тойота, до якого було метрів 30. ОСОБА_1 зрозумів, що рухається по зустрічній смузі, після чого вивернув кермо праворуч, щоб переїхати на свій бік дороги, але в цей час почув звук гальмі та удар в бокову передню ліву частину автомобіля; поясненнями потерпілого ОСОБА_2 про те, що 09.07.2016 року він керував автомобілем Тойота д.н. НОМЕР_1 по трасі Харків-Симферопіль з боку Дніпропетровська у бік Запоріжжя. Раптом він побачив автомобіль, який виїхав з перехрестя з лівого боку йому назустріч на його полосу руху. Потерпілий застосував екстренне гальмування та його автомобіль занесло на зустрічну смугу, де і трапилось зіткнення з автомобілем Пежо.

Дані пояснення учасників дорожньо-транспортної події, узгоджуються між собою та сумнівів не викликають.

Так, відповідно до п. 1.5 ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Згідно п. 10.5 ПДР України поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини, крім випадку виїзду з перехрестя, де організовано круговий рух, де напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або де рух можливий лише в одному напрямку.

Порушення зазначених норм Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 підтверджується, зокрема і схемою місця ДТП, де відображено перелік видимих пошкоджень автомобілів, локалізація яких свідчить про наявність причинного зв'язку з наслідками, за що останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, а саме у автомобіля «Тойота» - деформація та пошкодження передній бампер, капот, переднє ліве та праве крило місце кріплення лебьодки, розбита передня ліва фара, а у автомобіля «Пежо» - деформовано та пошкоджено передній бампер, капот, переднє ліве крило, передні ліві двері, передня ліва стойка, задні ліві двері, розбите переднє лобове скло, скло передньої лівої фари, пошкоджено кріплення переднього лівого колеса, бокове дзеркало заднього виду, 2 подушки безпеки.

Посилання ОСОБА_1 стосовно того, що водій автомобіля «Тойота» мав можливість уникнути ДТП шляхом скерування автомобіля праворуч своєї полоси руху та зменшення швидкості після того, як він побачив автомобіль «Пежо», що раптово виїхав на полосу його руху, матеріалами справи не знайшли свого підтвердження, оскільки для встановлення даного питання сторони мали можливість заявити клопотання про призначення авто технічної експертизи, оскільки призначення цієї експертизи є правом сторін, а не обов'язком суду. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про дату і час слухання справи, клопотання суду про відкладення судового засідання чи про призначення вказаного експертного дослідження від нього не надходило.

Підсумовуючи викладене, приходжу до висновку про те, що будь-які докази відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, в матеріалах справи відсутні, порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, а саме вищевказаних пунктів 1.5, 10.5 знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, за що останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу, що узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень.

Порушень вимог закону, допущених судом першої інстанції, які б були підставою для скасування рішення суду, не вбачається, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення, а відтак приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду, без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2016 року - задовольнити та поновити ОСОБА_1 строк на оскарження вказаної постанови.

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2016 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області: Г.П. Слоквенко