Ухвала суду № 64226169, 22.01.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6017/15

№ 1-кс/183/48/17

У Х В А Л А

22 січня 2017 року

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Лила В.М., за участю секретаря Махині Н.В., прокурора Щавюк Г.О., захисника ОСОБА_1, слідчого Тищенко Є.О., розглянувши клопотання слідчого слідчого відділення Новомосковського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області Тищенко Є.О. про застосування запобіжного заходу тримання під вартою

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, військовослужбовця за контрактом військової частини польова пошта В2830, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України,

встановив :

ОСОБА_3 підозрюється в тому, що він 02 липня 2015 р. близько 22.00 год., діючи умисно за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, знаходячись біля будинку № 109 по вул. Нагорній с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області, обманним шляхом змусив ОСОБА_6 сісти в автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4, та силоміць утримуючи в зазначеному автомобілі ОСОБА_6, привезли його на ставок «Воскресенівський», який розташований в с. Воскресенівка Новомосковського району Дніпропетровської області, де, зв'язавши йому ноги та руки за спиною, підвісили під пахви обох рук на мотузці на гілці дерева, тим самим викрали ОСОБА_6 та незаконно позбавили волі останнього.

03 липня 2015 р. близько 02.00 годин ОСОБА_3 на території земельної ділянки водного фонду ставка «Воскресенівський», який розташований в с. Воскресенівка, Новомосковського району Дніпропетровської області, діючи умисно за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_4, маючи умисел на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень та фізичних страждань, бажаючи отримати від нього визнання у викраденні моторолера, що належав ОСОБА_3, зв'язавли йому ноги та руки за спиною, підвісили під пахви обох рук на мотузці на гілці дерева, тим самим утримували у шкідливих для здоров'я умовах. Далі ОСОБА_3 взяв металевий лом та почав завдавати ним удари по ногамх та тулубу ОСОБА_7 з метою спричинення останньому фізичних та моральних страждань. В подальшому Після цього ОСОБА_5, реалізуючи спільний умисел, взяв розжарену гілку з багаття та став припалювати нею шкіру ОСОБА_6, тим самим спричиняючи йому тілесні ушкодження у вигляді опіків, з метою спричинення останньому фізичних та моральних страждань.

ОСОБА_6, бажаючи уникнути катування з боку вказаних осіб, надав неправдиві відомості щодо причетності до крадіжки моторолера мешканця с. Голубівка Новомосковського району ОСОБА_8

Своїми спільними діями ОСОБА_3, ОСОБА_5, та ОСОБА_4 спричинили потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді саден в області шиї, грудної клітини та пліч, двобічної компресійно-ішемічної плечової плексопатії (ушкодження верхніх кінцівок внаслідок здавлення та порушення кровообігу) з порушенням чутливості та функцій верхніх кінцівок у своїй сукупності, які відносяться до середнього ступеню тяжкості, та викликали тривалий розлад здоров'я на строк, перевищуючий 21 день; тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків шкіри 2-го ступеню животу, нижніх кінцівок відносяться до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров'я на строк, перевищуючий 6-ть днів, але не більше 21-го дня; тілесні ушкодження у виді синців в області лівого стегна, колінних суглобів відносяться до легкого ступеню тяжкості.

Після отримання вказаних відомостей ОСОБА_3, ОСОБА_5, та ОСОБА_4 продовжуючи свої злочинні дії, розуміючи їх суспільну небезпечність, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, знаходячись 03.07.2015 близько 05.00 годин на території домоволодіння АДРЕСА_2, силоміць витягнули з будинку ОСОБА_8, із застосуванням фізичного насильства помістили його в автомобіль НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4, та відвезли на ставок «Воскресенівський», який розташований в с. Воскресенівка Новомосковського району Дніпропетровської області, де останнього завели у середину будинку, який розташований на території земельної ділянки на березі ставка «Воскресенівський» з метою отримання інформації стосовно викрадення моторолера, що належав ОСОБА_3, тим самим викрали ОСОБА_8 та незаконно позбавили волі останнього.

Відомості про правопорушення було внесено до ЄРДР за №12015040350001092 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст.127 КК України

21 листопада 2016 р. кримінальні провадження № 12015040350001092, 12016040350004715 та № 12016040350004716 були об'єднанні в одне провадження із присвоєнням номеру 12015040350001092.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 146 КК України, як викрадення та незаконне позбавлення волі людини за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань та за ч. 2 ст.127 КК України, як катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою отримати від потерпілого визнання, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість підозри у інкримінованому ОСОБА_3 кримінальному правопорушенню підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Слідчий Тищенко Є.О. звернувся до суду з клопотанням, про обрання запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_3, мотивуючи тим, що по справі є достатньо підстав вважати підозру у вчинені кримінального правопорушення обґрунтованою. Вважає наявними ризики, передбачені п. 1, п.3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим відносно нього неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, просить обрати запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів.

Прокурор Щавюк Г.О. підтримала заявлене слідчим клопотання та просить задовольнити його, оскільки на її думку наявні ризики передбачені п. 1, п.3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому вважає не можливим застосувати інший запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_3 винним себе у скоєнні вказаного кримінального правопорушення не визнав, вказав, що від слідства не переховувався, запобіжний захід тримання під вартою обирати не слід, та буде з'являтися своєчасно до слідчого.

Захисник ОСОБА_1 вказав, що в задоволені клопотання повинно бути відмовлено, так як ОСОБА_3 має постійне місце проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, перебув в зоні АТО, буде своєчасно з'являтися до слідчого, ризики вказані слідчим в клопотанні не доведені та нічим не підтверджується, тому можливо обрати запобіжний захід домашній арешт.

Суд, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи слідчого, прокурора, підозрюваної, захисника у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст. 183 КПК України вважає його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 146, ч.2 ст. 121 КК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд враховує відповідно до ст. 177 КПК України відсутність ризиків вказаних слідчим відповідно до п.1 п.3 ч.1 ст. 177 КПК України як намір переховуватися від слідства, можливість незаконно впливати на інших підозрюваних, потерпілих та свідків у вказаному кримінальному проваджені шляхом залякування, оскільки таких доказів суду ні слідчим ні прокурором не надано, вони нічим об'єктивно не доведені і є, на думку суду, припущенням слідчого без належного підтвердження доказами наявності таких ризиків, тому такі ризики для врахування при обранні запобіжного заходу суд врахувати не може. Крім того, копії процесуальних документів, які надані суду частково прочитати неможливо, що позбавляє суд можливості їх дослідити, як обґрунтування ризику.

Суд вважає наявним ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 раніше судимий, про що свідчить довідка про судимість, та перебуваючи на свободі, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та продовжив вчиняти кримінальні правопорушення.

Відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання від п'яти до десяти років позбавлення волі у разі визнання його винуватим. Суд вважає, що ці підстави не можуть бути беззаперечною та достатньою основою для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу тримання під вартою, так як встановлено судом ОСОБА_3 постійно проживає за однією адресою. При цьому суд вважає, що ризик вказаний слідчим згідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є недостатнім для обрання самого суворого заходу тримання під вартою, але буде достатнім та беззаперечною підставою для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово, за виключенням відвідування медичного закладу для отримання невідкладної медичної допомоги.

Суд вважає, що строк запобіжного заходу повинен бути встановлений на два місяці.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 194, 196 КПК України, суд, -

постановив :

в задоволенні клопотання слідчого про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу тримання під вартою відмовити.

Обрати ОСОБА_3 запобіжний захід домашній арешт заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою АДРЕСА_1 строком два місяці до 22 березня 2017 р.

Зобов'язати ОСОБА_3 прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Лила В.М.