Ухвала суду № 64224549, 18.01.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

18 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Гриціва М.І., Самсіна І.Л.,-

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року в адміністративній справі за її позовом до Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (далі - Сільрада) про визнання рішень незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Київський районний суд м. Одеси постановою від 8 червня 2016 року позов ОСОБА_2 задовольнив частково: визнав протиправним та незаконним рішення Сільради від 7 квітня 1994 року № 22 про надання дозволу на відведення ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд; зобов'язано Сільраду розглянути питання про повернення спірної земельної ділянки в користування позивача.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 жовтня 2016 року рішення суду першої інстанції скасував та закрив провадження у справі, оскільки даний спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 грудня 2016 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на вищевказані ухвалу суду апеляційної інстанцій.

Не погодившись із ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_2 подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстав, встановлених пунктами 1 та 5 частини першої статті 237 КАС (як убачається зі змісту заяви), у якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

На обґрунтування заяви додає копію рішення Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2011 року (справа № К/9991/13842/11), яке, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. На підтвердження невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, заявник посилається на постанову Верховного Суду України від 19 січня 2016 року (справа 21-3690а15).

Проте судове рішення, на яке заявник посилається як на підставу для перегляду ухвали касаційного суду від 21 грудня 2016 року, не можна вважати таким, що дає підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, оскільки Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 29 червня 2011 року рішення судів попередніх інстанцій скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Що стосується посилання ОСОБА_2 на постанову Верховного Суду України від 19 січня 2016 року, то викладені в ній обставини справа не є подібними до обставин даної справи.

Разом із тим, оскаржуване рішення Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року відповідає правовому висновку Верховний Суд України, викладеному у постанові від 29 листопада 2016 року (справа № 21-3389а16) про те, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність), позов, предметом якого є спірні рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання рішень незаконними та зобов'язання вчинити певні дії; за заявою ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачО.Б. Прокопенко Судді: М.І. Гриців І.Л. Самсін