Постанова № 64224049, 31.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 травня 2011 року 15:27 № 2а-5708/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК»до державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва проскасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 №0003982301/0,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам розяснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТАК»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 №0003982301/0.

Позовні вимоги мотивовано тим, що органом державної податкової служби при перевірці правильності обчислення позивачем земельного податку з юридичних осіб безпідставно застосовано положення рішення Київської міської ради від 25.12.2008 №944/944, внаслідок чого відповідачем товариству з обмеженою відповідальністю «ІТАК»податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2010 №0003982301/0 донараховано податкове зобовязання із земельного податку у розмірі 506 515,41 грн., з них 337676,94 грн. основний платіж, 168 838,47 штрафні санкції.

Відповідач проти позову заперечив із посиланням на правомірність застосування положень рішення Київської міської ради від 25.12.2008 №944/944 при перевірці правильності обчислення позивачем земельного податку з юридичних осіб.

Під час судового розгляду справи в судовому засіданні оголошувалась перерва у звязку із необхідністю одержання нових доказів у справі.

Одночасно з викладеним, відповідачем в судовому засіданні 31.05.2011 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття Вищим адміністративним судом України рішення за результатами розгляду касаційної скарги головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 27.09.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011. Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів того, що касаційне провадження відкрито Вищим адміністративним судом України в адміністративній справі, повязаної із адміністративною справою №2а-5708/11/2670, яка розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва. Так, відповідачем не надано суду доказів того, що предметом судового розгляду в адміністративній справі, в якій відкрито касаційне провадження, є рішення Київської міської ради від 25.12.2008 №944/944 або ж його окремі пункти. З урахуванням викладеного, в судовому засіданні 31.05.2011 відповідачеві відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва, як податковим органом, на податковому обліку в якому перебуває позивач, проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2010.

За результатами вказаної перевірки державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва складений акт від 21.12.2010 №9123/2306/16476839, яким зафіксовано факт порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ІТАК»пункту 2 рішення Київської міської ради від 25.12.2008 №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»та статті 14 Закону України «Про плату за землю».

Перевіркою встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «ІТАК»за період з 01.01.2009 по 30.09.2010 по земельній ділянці загальною площею 12 323,43 м2, кадастровий номер 62:068:071 по вулиця Червоноткацькій, 44, місто Київ, задекларовано земельний податок у сумі 196 171,89 грн. На момент проведення перевірки правовстановлюючі документи на земельну ділянку товариством з обмеженою відповідальністю «ІТАК»у передбаченому законом порядку не оформлено; земельний податок сплачувався товариством у розмірі 1% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні перевірки правильності обчислення та справляння товариством з обмеженою відповідальністю «ІТАК»земельного податку з юридичних осіб орган державної податкової служби керувався положенням пункту 2 рішення Київської міської ради від 25.12.2008 №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», за змістом якого плата за земельні ділянки які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі», згідно з якою річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

З урахуванням викладеного, державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва зроблено висновок про заниження позивачем земельного податку з юридичних осіб за період з 01.01.2009 по 30.09.2010 у розмірі 337 676,94 грн., що зафіксовано в акті перевірки від 21.12.2010 №9123/2306/16476839.

На підставі цього акту перевірки державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва, як податковим органом, до якого позивач звітував по земельній ділянці, винесено податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010 №0003982301/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю «ІТАК»визначено податкове зобовязання із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 506 515,41 грн., з них 337676,94 грн. основного платежу, 168 838,47 штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами процедури адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції Деснянському районі міста Києва від 30.12.2010 №0003982301/0 рішеннями про результати розгляду скарги Державної податкової адміністрації у місті Києві від 12.03.2011 №2450/10/25-214 та Державної податкової адміністрації України від 04.04.2011 №6425/6/25-0215 залишено без змін.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 2 рішення Київської міської ради від 25.12.2008 №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві»встановлено, що з 01.04.2009 плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними (казенними) підприємствами, підприємствами оборонно-промислового комплексу, визначеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №1382-р, для будь-яких потреб та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою земельних ділянок, які використовуються підприємствами, що забезпечують життєдіяльність міста, та земельних ділянок, щодо яких Київською міською радою прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Законом, який на момент виникнення спірних правовідносин визначав принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, був Закон України «Про систему оподаткування».

Спеціальним законом, який визначав розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку був Закон України «Про плату за землю»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів).

Згідно з частиною другою названої статті загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Згідно із статтею 85 Конституції України прийняття законодавчих актів відноситься до компетенції вищого законодавчого органу України Верховної Ради України.

З системного аналізу пункту 8 частини першої статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»та статті 4 Закону України «Про плату за землю»вбачається, що повноваження щодо встановлення ставок земельного податку як загальнодержавного обовязкового платежу належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватися лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю».

Так, відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Разом з тим, у випадку застосування пункту 2 рішення Київської міської ради від 25.12.2008 №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», який відсилає до положень статті 21 Закону України «Про оренду землі», річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою для інших категорій земель (не віднесених до земель сільськогосподарського призначення) - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Таким чином, суд дійшов висновку, що пункт 2 рішення Київської міської ради від 25.12.2008 №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», яким встановлено підвищені ставки земельного податку, суперечить положенням статті 7 Закону України «Про плату за землю».

Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, з урахуванням частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення Закону України «Про плату за землю»як нормативно-правового акту, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, враховуючи те, що державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва під час проведення перевірки правильності обчислення та справляння товариством з обмеженою відповідальністю «ІТАК» земельного податку з юридичних осіб безпідставно застосовано пункт 2 рішення Київської міської ради від 25.12.2008 №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», який за змістом суперечить нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, суд вказує на хибність висновку органу державної податкової служби про заниження позивачем податкового зобовязання із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 337676,94 грн.

Як вбачається з матеріалів справи (акту перевірки) та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні, позивач сплатив земельний податок за ставкою, встановленою частиною першою статті 7 Закону України «Про плату за землю».

Враховуючи те, що податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010 №0003982301/0 прийнято державною податковою інспекцією у Деснянському районі міста Києва на підставі хибних висновків акту перевірки від 21.12.2010 №9123/2306/16476839, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК»про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 №000398230/0 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 9, 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва від 30.12.2010 №0003982301/0.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Літвінова

Повний текст постанови складено 06.06.2011