Ухвала суду № 64223574, 17.01.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/50/17

Справа № 671/858/16-к Головуючий в 1-й інстанції Чорний С. Б.

Категорія: ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач Бондар В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Бондар В.В.,

суддів Болотіна С.М.,Марцинкевича А.М.,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1,

прокурора Наконечного С.О.,

потерпілого ОСОБА_2,

представника

потерпілої ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016240000000064 від 4 травня 2016 року, за апеляційною скаргою прокурора на вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 8 листопада 2016 року,-

В с т а н о в и л а :

Вироком Волочиського районного суду Хмельницької області від 8 листопада 2016 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, працездатного, змінного майстра ТОВ „Агробізнес м. Волочиськ, одруженого, на утриманні 2 неповнолітні дитини, раніше не судимого:

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю два роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_5 покладено обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та з'являтися до них періодично на реєстрацію.

Міру забезпечення кримінального провадження обвинуваченому до вступу вироку в законну силу не обрано.

Скасовано арешт, накладений на автомобілі „ЗАЗ-Сенс, номерний знак НОМЕР_1 та „ВАЗ-211340, номерний знак НОМЕР_2, повернено їх відповідно ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 879,60 грн. судових витрат по справі за проведення експерного дослідження.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь Старокостянтинівської ЦРЛ 2990,18 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 35866 грн. моральної шкоди, 9780 грн. витрат за поминальний обід, та на її користь на утримання її двох малолітніх дітей по 35866 грн. моральної шкоди.

Постановлено стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" на користь ОСОБА_6 5800 грн. моральної шкоди та 9800 грн. витрат на поховання померлого.

Постановлено стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" на користь ОСОБА_6 на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, 5800 грн. моральної шкоди та 21370,33 грн. одноразової страхової виплати, як утриманцю померлого, що втратив годувальника, за період з 04.05.2016 року по 04.07.2021 року, тобто до досягнення ним повноліття.

Постановлено стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" на користь ОСОБА_6 на утримання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, 5800 грн. моральної шкоди та 41222,10 грн. одноразової страхової виплати, як утриманцю померлого, що втратив годувальника, за період з 04.05.2016 року по 23.04.2026 року, тобто до досягнення ним повноліття.

За вироком суду, ОСОБА_5 04.05.2016 року близько 16.30 години, керуючи транспортним засобом "ЗАЗ-Сенс", номерний знак НОМЕР_1 і рухаючись по другорядній дорозі з с. Поляни Волочиського району Хмельницької області, при під'їзді до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг, а саме перехрестя з головною дорогою М-12 „Стрий-Кіровоград, в порушення вимог п.п. 1.5 (ч. 1), 2.3 „б, 16.3, 16.11 ПДР та вимог дорожнього знаку пріоритету 2.1 „ОСОБА_8 дорогу, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, допустив неуважність при керуванні транспортним засобом, внаслідок чого не надав переваги у русі автомобілю „ВАЗ-211340, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, який наближався до перехрещення доріг по головній дорозі зі сторони м.Хмельницького, здійснив виїзд на перехрестя, де допустив зіткнення із вказаним автомобілем.

В результаті зіткнення водій автомобіля „ВАЗ-211340, номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_6, отримав тілесні ушкодження у вигляді крововиливу з саднами на лобній ділянці, три садна на лобно-скроневій ділянці зліва, подряпини на спинці носа, дві подряпини в ділянці правої брови, поверхневої рани на внутрішній поверхні правого плеча, множинні подряпини на внутрішній поверхні правого плеча та ліктьового суглобу, шість крововиливів на задній поверхні правого ліктьового суглобу, крововилив на заднє-внутрішній поверхні правого передпліччя, поверхневої рани на тильній поверхні правої кисті, садно з раною на заднє-зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу та передпліччі, крововилив з множинними саднами на тильній поверхні лівої кисті, садно в правій підключичній ділянці, садно в проекції 9-го ребра по передній підпахвинній лінії зліва, три садна в нижній частині грудної клітки по біляхребетній лінії зліва, два садна на зовнішній поверхні, по одному садну на переднє-внутрішній поверхні правого колінного суглобу, на передній поверхні правої гомілки, на переднє-зовнішній поверхні верхньої третини лівої гомілки та заднє-зовнішній поверхні лівої гомілки, п'ять саден на зовнішній поверхні лівої гомілки, садно на переднє-внутрішній поверхні лівої гомілки, два садна на зовнішній та внутрішній поверхні правого гомілково-ступневого суглобу, по одному крововиливу в ділянці верхньої частини лівої лопатки, на переднє-зовнішній поверхні правого колінного суглобу та на переднє-зовнішній поверхні лівої гомілки, перелом лівої скроневої кістки; субарахноїдальний крововилив та забій головного мозку в скронево-тім'яній ділянці зліва; крововилив під м'якими покривами голови в скроневій ділянці зліва; крововилив по задній поверхні правої легені; множинні розриви тканини печінки та селезінки; переломи 5-6-го ребер по передній підпахвинній лінії зліва; перелом правої плечової кістки, лівої променевої кістки та лівої стегнової кістки. Тілесні ушкодження у вигляді крововиливу з саднами на лобній ділянці, садна на лобно-скроневій ділянці зліва, садна в ділянці правої брови, крововиливу під м'якими покривами голови, перелому лівої скроневої кістки, субарахноїдального крововиливу та забою головного мозку в скронево-тім'яній ділянці зліва за своїм характером мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого. Розриви печінки та селезінки за своїм характером мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) і в прямому причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають. Переломи ребер, перелом правої плечової кістки, лівої променевої кістки та лівої стегнової кістки за своїм характером мають ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості і в прямому причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають. Всі інші тілесні ушкодження у ОСОБА_6 за своїм характером мають ознаки легких тілесних ушкоджень і в прямому причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають.

Від отриманих травм ОСОБА_6 помер в реанімаційному відділенні Волочиської ЦРЛ.

Пасажир автомобіля „ВАЗ-211340, номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 11-го ребра лівої половини грудної клітки зі зміщенням уламків, що за своїм характером відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, а садна шкіри обох кистей, рани м'яких тканин тім'яної ділянки голови, носа, забою лівої нирки, за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Своїми діями ОСОБА_5 порушив Правила дорожнього руху України, а саме: п.п. 1.5 (ч. 1), 2.3 „б, 16.3, 16.11 ПДР та вимоги дорожнього знаку пріоритету 2.1 „ОСОБА_8 дорогу.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказував на те, що суд першої інстанції, звільняючи ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, не в повній мірі врахував всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного та дійшов помилкового висновку про можливість виправлення останнього без реального відбування покарання та непризначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, безпідставно визнав помякшуючою покарання обставиною часткове відшкодування шкоди, так як ОСОБА_2 шкода невідшкодована, моральна шкода на момент розгляду справи залишилась не відшкодована.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, в апеляційному суді категорично вказував про небажання сторони обвинувачення здійснювати повторне дослідження доказів, зокрема, тих, яким прокурор в апеляційній скарзі та в апеляційному суді просив фактично дати інакшу оцінку, ніж ту, яку дав суду першої інстанції; потерпілого ОСОБА_2, представника потерпілої ОСОБА_3, які не підтримували апеляційну скаргу прокурора, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6 та спричинило потерпілому ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження, за викладених в вироку обставинах, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, відповідають фактичним обставинам провадження, учасниками судового розгляду не оспорюються.

Дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та спричинило іншому потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Згідно ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями) суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості злочину, суд повинен виходити із всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиви та мету, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

Згідно вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів, як самими засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд першої інстанції дотримався зазначених вимог закону при призначенні покарання судом першої інстанції.

Так, призначаючи ОСОБА_5 вид та строк покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК Україниврахував ступінь тяжкості злочину, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, вчинив необережний тяжкий злочин, одружений, працездатний, працює, за місцем роботи характеризується позитивно, обставини, що пом`якшують покарання щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, одна з яких потребує лікування та догляду; відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого.

Суд першої інстанції враховуючі всі вищезазначені обставини прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 основного покарання у виді позбавлення волі строком на три роки зі звільненням його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав помякшуючою покарання обвинуваченого обставиною часткове відшкодування шкоди, що підтверджується розпискою потерпілої, пояснень її представника, обвинуваченого. Судом було встановлено намагання обвинуваченого частково відшкодувати шкоду і потерпілому ОСОБА_2, який відмовився приймати 3000 грн., повернувши їх. Вказані обставини спростовують доводи апеляційної скарги прокурора про безпідставне визначення цієї обставини помякшуючою покарання обставиною.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без відбування покарання в умовах контролю за поведінкою обвинуваченого з боку уповноваженого органу з питань пробації. Обгрунтованих підстав вважати, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах реального відбування основного покарання, прокурор не навів ні в апеляційній скарзі, не довів таких обставин і в апеляційному суді, відтак апеляційна скарга прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів також не погоджується з доводами прокурора, що судом безпідставно не призначено ОСОБА_5 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд мотивував в вироку питання недоцільності призначення додаткового покарання в виді позбавлення права керування транспортними засобами, врахувавши позицію потерпілих, які вважали недоцільним призначення додаткового покарання в суді першої інстанції та в апеляційному суді, перше притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, який вчинив необережний тяжкий злочин, його поведінку після вчинення злочину, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно частково відшкодував шкоду потерпілій ОСОБА_6, намагався відшкодувати шкоду потерпілому ОСОБА_2, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а одна дитина, в звязку з встановленим медичним діагнозом потребує лікування та догляду, реабілітації, що вимагатиме використання транспортного засобу з метою доправлення до медичного закладу. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоцільність призначення додаткового покарання в виді позбавлення права керування транспортними засобами, доводи прокурора не спростовують таких висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що вирок суду постановлений у відповідності до вимог ст.ст. 373,374 КПК України і підстави для його скасування чи зміни вироку в межах поданої апеляції відсутні.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Волочиського районного суду Хмельницької області від 8 листопада 2016 року щодо ОСОБА_5 без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_9