Ухвала суду № 64221894, 19.01.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження 11-кп/792/34/17

Справа № 686/13808/16-к Головуючий в 1-й інстанції Місінкевич А. Л.

Категорія: ст. 128 КК України Доповідач Болотін С.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області в складі :

головуючого-судді Болотіна С.М.,

суддів Бондар В.В., Вітюк І.В.,

з участю секретаря Крисюк В.С.,

прокурора Леськіва В.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження № 12016240010002579 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 21 жовтня 2016 року,-

В с т а н о в и л а :

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 21 жовтня 2016 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі.

Цивільний позов задоволено.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь обласного бюджету 5600,72 грн. витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

За вироком суду, 13.04.2016 року близько 23 год. ОСОБА_3, перебуваючи на автостоянці ТЦ „Либідь Плаза, що за адресою м. Хмельницький, вул. Камянецька, 21, розпочав розмову із ОСОБА_1, яка переросла в конфлікт. В ході даного конфлікту ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків, а саме тяжких тілесних ушкоджень для потерпілого, хоча повинен був і міг їх передбачати, умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень, з прикладанням сили, наніс один удар кулаком правої руки в область лівої частини щелепи ОСОБА_1 Внаслідок отримання удару в ліву частину щелепи ОСОБА_1, не втримавшись на ногах, впав з висоти власного росту та вдарився потиличною частиною голови об асфальтне-бетонне покриття. Внаслідок цих дій ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: забою головного мозку, осадження тімяної ділянки голови, які за характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають у прямому причинному звязку з нанесенням удару ОСОБА_3 в ліву частину щелепи ОСОБА_1

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5, посилаючись на невідповідність призначеного покарання його особі внаслідок суворості, просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. На його думку, суд безпідставно не врахував, що він є єдиним працездатним членом сімї, позитивно характеризується, щиро розкаявся у вчиненому та прагне відшкодувати потерпілому спричинену шкоду. Вказує, що умислу на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень не мав, не бажав настання саме таких наслідків та не знав, що останній після конфлікту з ним зазнав оперативного втручання і лікувався. Акцентує увагу на тому, що під час досудового розслідування порушено його право на захист.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляційну скаргу, з посиланням на зазначені в ній доводи, потерпілого ОСОБА_1, який не заперечує проти задоволення апеляційної скарги, оскільки вважає, що покарання призначене обвинуваченому є занадто суворим, прокурора, який просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення частково, виходячи з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, досудове розслідування, зясування обставин у справі та перевірка їх доказами проведені з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що досудове розслідування, зясування обставин у справі та перевірка їх доказами в провадженні проведено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, без зясування обставин, які мають значення для встановлення істини у справі, є необґрунтованими і спростовуються зібраними у справі та дослідженими судом доказами.

Зокрема, в процесі судового та апеляційного розглядів кримінального провадження ОСОБА_3 не заперечував та ствердив обставини конфлікту з потерпілим ОСОБА_1 у вечірню пору 13.04.2016 року на автостоянці ТЦ «Либідь Плаза» по вулиці Камянецькій, 21 в м. Хмельницькому, спосіб та механізм спричинення тілесних ушкоджень останньому.

Обставини спричинення саме обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому, їх вид та механізм спричинення, в час та при обставинах, які зазначені у вироку, повністю ствердив допитаний судом потерпілий ОСОБА_1

Показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8Д, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які є послідовними та повністю узгоджуються між собою, які ствердили обставини конфлікту між обвинуваченим та потерпілим, нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 на зупинці громадського транспорту «Либідь Плаза» по вулиці Камянецькій, 21 в м. Хмельницькому.

Крім того, факт вчинення ОСОБА_3 злочину обєктивно стверджується даними протоколу огляду місця події з фото-таблицями, яким стверджується місце вчинення злочину, саме те, на яке вказують потерпілий, обвинувачений та свідки (а.п. 79-80).

Висновком експерта № 603 від 30.05.2016 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку, внутрішньо-мозкової гематоми лівої лобної ділянки головного мозку, осаджень тімяної ділянки голови, що могли утворитися від удару тупим твердим предметом, так і від удару об такий при падінні потерпілого з висоти власного зросту, не виключено, під час та за обставин, на які вказує потерпілий, та за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

Вказані тілесні ушкодження могли утворитися не менше ніж від однієї травмуючої дії (а.п. 62-63).

Змістом довідок Хмельницької обласної клінічної лікарні № 01-07/882 від 28.04.2016 року, виписками з історії хвороби стверджується, що потерпілий ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні даного медичного закладу у період з 15 квітня по 5 травня 2016 року з рядом тілесних ушкоджень, в тому числі з внутрішньо мозковою гематомою, яка могла виникнути внаслідок черепно-мозкової травми (а.п. 64, 72, 73).

Із змісту жодним чином не спростованих стороною захисту протоколу проведення слідчого експерименту вбачається, що потерпілий ОСОБА_1, в деталях, вказав місце, спосіб та механізм нанесення йому тілесних ушкоджень саме ОСОБА_3 (а.п. 74-76).

Даними висновку експерта № 737 від 10.06.2016 року стверджується, що виявлені в потерпілого ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку, внутрішньої мозкової гематоми лівої лобної ділянки головного мозку, осадження тімяної ділянки голови, могли утворитися в час та при обставинах, на які вказує потерпілий під час проведення слідчого експерименту за його участі (а.п. 65-66).

Проаналізувавши висновки судово-медичних експертиз в сукупності з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що виявлені у потерпілого ОСОБА_1 тілесні ушкодження, спричинені внаслідок завдання удару обвинуваченим, оскільки це повністю узгоджується з належними, обєктивними, вищенаведеними, дослідженими судом доказами.

Сукупність всіх вказаних обставин вчинення правопорушення, спосіб, кількість, характер і локалізація тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінка обвинуваченого і потерпілого, що передувала події, їх стосунки вказують на необережне спричинення ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у обєктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації стороною захисту не надано.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що докази вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3, які покладені судом в основу обвинувального вироку, були отримані з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.

Сторона захисту не вказала конкретно, у чому полягає неправильність досудового розслідування та судового розгляду. Посилання сторони захисту на порушення права обвинуваченого ОСОБА_3 на захист в повному обсязі перевірені судом в установленому законом порядку під час зясування обставин справи і перевірки їх доказами. При ухваленні вироку, суд дав належну оцінку доказам по справі щодо їх допустимості, належності, достовірності та достатності.

Ні злочин, в якому визнаний винним ОСОБА_3, ні його особа, в силу ст. 52 КПК України, не передбачають обовязкової участі захисника.

Як стверджується матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_3 є повнолітній та дієздатний, вільно володіє та виключно користується українською мовою, нею ж давав пояснення в процесі апеляційного розгляду. Як стверджується даними повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, йому, у встановленому законом порядку було розясненні права, в тому числі право мати захисника, з ними він повністю ознайомлений, що ствердив власноручним підписом (а.п. 91-92).

ОСОБА_3 з малолітства проживає на території Хмельницької області, там же закінчив україномовну загальноосвітню школу та здобув базову середню освіту.

За таких обставин, відсутність у ОСОБА_3 професійного захисника в процесі досудового розслідування, з огляду на те, що обвинувачений на участі захисника не наполягав та питання про його залучення не ставив, не утворює порушення прав та законних інтересів останнього.

Таким чином, ОСОБА_3, в тому числі в процесі судового розгляду, повністю забезпечені права, передбачені законами та Конституцією України, в тому числі право користуватися допомогою захисника, давати пояснення, подавати докази, тощо.

Є надуманими та повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження твердження сторони захисту, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_3 не вручалось та не оголошувалось.

Зокрема, як стверджується наявним в матеріалах кримінального провадження повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_3, 17.06.2016 року о 17 год. 45 хв., у встановленому законом порядку було повідомлено та вручено повідомлення про підозру у спричиненні потерпілому ОСОБА_1 необережного тяжкого тілесного ушкодження та про кваліфікацію його дій за ст. 128 КК України, що він ствердив власноручним підписом (а.п. 91-92).

Про належне повідомлення обвинуваченого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення стверджують також дані витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12016240010002579, з яких вбачається, що в Єдиний реєстр досудових розслідувань, 17.06.2016 року о 17 год. 55 хв. були внесені дані про повідомлення ОСОБА_11 про підозру у вчиненні правопорушення.

Вказані обставини виключають можливість їх фальсифікації органами досудового розслідування, в чому намагається переконати колегію суддів сторона захисту.

При цьому, на переконання колегії суддів, відсутність в журналі реєстрації органу поліції відомостей про ОСОБА_3 17.06.2017 року щодо його перебування у відділку жодним чином не спростовує встановлених судом обставин та висновків, оскільки він міг потрапити до слідчого і без запису у вказаному журналі, при тому що пізозра йому могла бути оголошена та вручена і поза межами відділку поліції.

Матеріали кримінального провадження та саме повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не містять відомостей про вручення та оголошення такої підозри саме у відділку поліції, в чому намагається переконати колегію суддів сторона захисту (а.п. 91-92).

В матеріалах справи не встановлено доказів, щоб ОСОБА_3 чи його захисники звертались із заявами та скаргами до прокурора м. Хмельницького, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням чи вищестоящих органів з приводу незаконних дій працівників поліції, а тому такі твердження викликають обєктивний сумнів.

Наявна в матеріалах кримінального провадження фіксація судового процесу проведена з дотриманням вимог закону та за своєю якістю дає можливість колегії судді постановити законне та обєктивне рішення.

Ставлячи питання про скасування вироку, сторона захисту, конкретних фактів порушення прав та законних інтересів обвинуваченого органами досудового розслідування та судом не навела, а виключно обмежилася перерахунком та декларуванням норм процесуального права. Такі твердження носять абстрактний характер, а тому вони не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Ретельно проаналізувавши докази в їх сукупності, суд дав їм належну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що покарання ОСОБА_3 хоча і призначено в межах санкції ст. 128 КК України, однак без належного врахування вимог ст. 65 КК України та особи обвинуваченого.

Зокрема, при призначенні обвинуваченому покарання не взято до уваги, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, за необережний злочин невеликої тяжкості, є особою молодого віку позбавленою батьківського піклування, на даний час фактично один забезпечує молодшого брата, яких знаходиться на утриманні бабусі похилого віку, попросив вибачення в потерпілого, виключно позитивно характеризується за місцем проживання та має значні досягнення в спорті, думку потерпілого, який на даний час просить суворо не карати ОСОБА_3, оскільки вибачив останнього та знайшов з ним порозуміння, те що збитки завдані злочином частково у сумі 5000 грн. відшкодовані, що є помякшуючими покарання обставинами.

За таких обставин, враховуючи зазначені вище помякшуючі покарання обвинуваченого ОСОБА_3 обставини, якими є визнання своєї вини у вчиненні злочину, позитивні характеристики з місця проживання та навчання, який раніше не судимий, частково відшкодував спричинені злочином збитки, попросив вибачення в потерпілого, його молодий вік та щире каяття у вчиненому, думку потерпілого, який просить суворо не карати обвинуваченого та призначити покарання, не повязане з ізоляцією від суспільства, колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання і він може бути звільнений від нього з випробуванням.

В той же час, враховуючи злочин, який вчинив ОСОБА_3, його молодий вік, колегія суддів вважає, що відносно останнього слід встановити ряд обмежень передбачених ст. 76 КК України, з метою належного контролю за його поведінкою, попередження скоєння нових злочинів та перевиховання.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 407, 418 КПК України, колегія суддів,-

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 21 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_3 в частині призначення покарання змінити.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання за ст. 128 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі, з випробуванням, із встановленням іспитового строку на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_12