Постанова № 64220710, 19.01.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/21/17 Справа № 712/12748/16-п Суддя в 1 інстанції - Рябуха Ю. В. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Суддя в апеляційній інстанції - Дмитренко М. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2017 р. м.Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Дмитренко М.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 листопада 2016 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого: Торговий дім «Поляков», за адресою: АДРЕСА_1, -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 275 грн. 60 коп., -

в с т а н о в и в :

Згідно з матеріалів адміністративної справи, 29.08.2016 року о 04 год.00 хв. в м. Черкаси по вул. Хрещатик, 180, ОСОБА_3 керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова та порушена координація рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України

Не погоджуючись з постановою судді ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування цієї постанови із-за її незаконності та необґрунтованості з наступним закриттям провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог вказує, що суд не повно з?ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване застосування стягнення. Зазначає, що він отримав SMS повідомлення про розгляд справи, однак з?явитися не міг, так як перебував за межами міста Черкаси, при цьому він повідомив канцелярію суду по телефону про причини своєї неявки, однак суд розглянув справу у його відсутність чим порушив його право на захист.

В судове засідання призначене на 26.12.2016 року о 08 год. 30 хв. ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлений про місце, дату і час проведення судового засідання, не з'явився, причин своєї неявки суду не повідомив.

В послідуючому, судові засідання неодноразово призначалися на 04.01.2017 року 08 год. 30 хв., 19.01.2017 року о 14 год.30 хв. при цьому ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлений про місце, дату і час проведення судового засідання, не з'явився. Однак, 03.01.2017 року надав до суду заяву, про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою, але, документів які б підтверджували факт поважності його неявки в судові засідання не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 був повідомлений про місце, дату і час розгляду справи належним чином, однак зловживаючи своїми правами у судові засідання не з'являвся і доказів з приводу поважності причин неявки в судові засідання, жодного разу не надавав.

Таку поведінку та відношення до своїх процесуальних прав та обов'язків зі сторони ОСОБА_3, суд розцінює як прояв повного правового нігілізму, тобто деформаційного стану правосвідомості особи, який характеризується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до правових принципів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше.

Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має право, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положення ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн., який стягується в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, суддя першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.

Згідно положення ч.1 ст.130 КУпАП (в редакції ч.1 ст.130 КУпАП станом на 27 липня 2016 року) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приймаючи рішення,суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність в діях

ОСОБА_3 склад вказаного правопорушення, що підтверджується:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серія АП1 №158241

від 29.08.2016 року, відповідно до якого, 29.08.2016 року о 04 год.00хв. в м.Черкаси, по вул. Хрещатик, 180 ОСОБА_3 керував автомобілем НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова та порушена координація рухів. Від проходження освідування на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності 2-х свідків (а.с.1);

- даними рапорту інспектора роти №1 батальйону УПП в м.Черкаси, Коваленко В.А., згідно якого під час спілкування з ОСОБА_3 виникла підозра, що він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, порушена координація рухів, йому було неодноразово запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, за допомогою приладу «Драгер» чи через медичний заклад - ЧОНД, але ОСОБА_3 від огляду відмовився в присутності свідків (а.с.17);

- поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, згідно яких ОСОБА_3 категорично відмовився від проходження освідування у встановленому законом порядку, для визначення ступеню алкогольного сп'яніння (а.с.3,4).

Згідно сукупності досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою, судом вірно встановлено наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАп, а саме, відмови від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що становить самостійний склад адміністративного правопорушення за вказаною статтею.

Доводи апелянта з приводу того, що суд розглянув справу без його участі оцінюю критично, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_3 був повідомлений про розгляд адміністративних матеріалів відносно нього 02.09.2016 року о 10 год.00 хв. в Соснівському районному суді м.Черкаси (а.с.1).

Надалі судом неодноразово призначались судові засідання, а саме 15.09.2016 р. 06.10.2016 р., 17.10.2016 р., 25.11.2016 р., 29.11.2016 р.

Проте, ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, неодноразово надавав до початку судових засідань заяви про перенесення судового розгляду, у зв'язку з хворобою, та укладанням договору з адвокатом, додаючи при цьому підтверджуючі документи.

У відповідності до положень ч.2 ст.38 якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Виходячи з вимог ч.2 ст.268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.

Оскільки правопорушення було вчинене 29.08.2016 року, суддя мав розглянути дану справу у відсутність особи правопорушника, що узгоджується з приписами ст.268 КУпАП, оскільки подальше перенесення судового розгляду призвело б до збігання строків для накладення стягнення на особу правопорушника, та таким чином уникнення його від адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення.

Враховуючи обставини справи, вважаю, що постанова судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 29 листопада 2016 року відносно ОСОБА_3 є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги безпідставними та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 29 листопада 2016 року, якою ОСОБА_3 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - без змін.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя М. І. Дмитренко

апеляційного суду