Ухвала суду № 64217461, 18.01.2017, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

__________

У Х В А Л А

Іменем України

18 січня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_1,

суддів: Гладкого С.В., Збитковської Т.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвали слідчого судді Млинівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2016 року та від 03 січня 2017 року;

за участі секретаря с/з ОСОБА_4;

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Млинівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2016 року повернуто скаргу представника ОСОБА_2, як особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Млинівського ВП Дубенського ВП ГУНП В Рівненській області ОСОБА_5 (далі слідчий) щодо неповернення тимчасово вилученого майна.

Ухвалою слідчого судді Млинівського районного суду Рівненської області від 03 січня 2017 року представнику ОСОБА_2, як особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт адвокату ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні заяви про розяснення судового рішення, а саме вищевказаної ухвали слідчого судді Млинівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2016 року.

Повернувши скаргу представника ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, а саме екскаватора, вилученого згідно протоколу огляду предмета від 24 листопада 2016 року слідчим Базаріним П. на підставі ухвали про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що у звязку з відсутністю юридичного факту реєстрації права власності на тимчасово вилучене майно у скаржниці ОСОБА_2, а відтак і належності їй екскаватора, остання не є субєктом подання скарги в порядку ст.ст.303-306 КПК України і може бути лише субєктом судового розгляду, повязаного з належністю майна в порядку цивільного судочинства.

У поданій апеляційній скарзі представник скаржниці ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 вказує, що ухвала слідчого судді Млинівського районного суду від 09 грудня 2016 року є незаконною, оскільки слідчий суддя, повертаючи скаргу на бездіяльність слідчого, безпідставно не прийняв до уваги обгрунтовані твердження, наведені у скарзі, належним чином їх не перевірив, самоусунувся від виконання обовязків, як слідчого судді щодо судового захисту прав та інтересів особи, у даному випадку ОСОБА_6. Також стверджує, що під час проведення слідчої дії, а саме огляду предмета, органам досудового розслідування було предявлено документи щодо належності вилученого майна саме сім"ї ОСОБА_2, а саме договір купівлі-проваджу та акт приймання-передачі цього екскаватора, згідно яких його покупцем єПанасюк Н.В. тощо, а слідчий суддя у сукупності їх не дослідив та не перевірив і одноособово, без призначення судового засідання, неправомірно повернув скаргу на підставі п.1 ч.2 ст.304 КПК України. Просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, ухвалу скасувати та постановити нову, якою його апеляційну скаргу задовольнити та зобовязати слідчого повернути тимчасово вилучене майно ОСОБА_2.

Відмовивши у задоволенні заяви представника ОСОБА_3 про розяснення ухвали від 09 грудня 2016 року, слідчий суддя в ухвалі від 03 січня 2017 року зазначив, що заявник у поданій заяві, фактично не погоджується з наведеними в ухвалі слідчого судді висновками і мотивами її ухвалення, оскільки вважає, що слідчий суддя не мотивував підстави відхилення доданих до скарги документів щодо купівлі-продажу екскаватора, з посиланням на норми матеріального і процесуального права, внаслідок чого незрозумілі його висновки про те, що особа, яку він представляє, а саме ОСОБА_2, не є суб'єктом подання скарги щодо неповернення тимчасово вилученого майна. Крім того, з урахуванням положень ст.380 КПК України, на думку слідчого судді, заявник не уточнив і не конкретизував, які ж саме формулювання мотивувальної чи резолютивної частин судового рішення викликають різні варіанти їх тлумачення, чи незрозумілість і в чому саме відображається складність для сприйняття ухвали.

У поданій апеляційній скарзі на ухвалу слідчого судді від 03 січня 2017 року, представник скаржниці ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 вказує, що ухвала слідчого судді є необгрунтованою, а постановлена ухвала від 09 грудня 2016 року- незрозумілою, що є підставою для її розяснення слідчим суддею. Зокрема вказує, що в мотивувальній частині ухвали від 09 грудня 2016 року, яка не відповідає вступній її частині, суд безпідставно прийшов до висновку щодо встановлених обставин справи та вказав номер кримінальної справи, закон про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, однак не вказує особу, що підозрюється чи обвинувачується, а висновки слідчого судді про те, що заява спонукає слідчого суддю на зміну постановленого рішення не відповідають дійсності. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою зобовязати слідчого суддю розяснити постановлену ним ухвалу Млинівського районного суду від 09 грудня 2016 року.

Заслухавши суддю-доповідача, доповідь секретаря судового засідання з приводу неявки учасників судового провадження, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, врахувавши заяву адвоката ОСОБА_3 про розгляд апеляційних скарг за його відсутності, ухваливши на місці рішення про розгляд судового провадження за відсутності сторін судового провадження, перевіривши матеріали судового провадження за скаргою представника ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та матеріали провадження за заявою про розяснення судового рішення, дослідивши ухвали слідчого судді Млинівського районного суду від 09 грудня 2016 року та 03 січня 2017 року та обговоривши, наведені у апеляційних скаргах доводи, зокрема щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 09 грудня 2016 року про повернення скарги, колегія суддів прийшла до таких висновків.

Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є, зокрема захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду та щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Матеріалами судового провадження встановлено, що представник-адвокат ОСОБА_3 в інтересах скаржниці ОСОБА_2, звернувся зі скаргою на бездіяльність слідчого Млинівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5, яка полягає у неповерненні екскаватора, вилученого згідно протоколу огляду предмета від 24 листопада 2016 року на території підприємства МПП «Санітет», що по вул.Промисловій, 8-а у м.Дубно, Рівненської обл.,який останній проводив на підставі ухвали слідчого судді про арешт майна.

Пунктом першим ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні, у тому числі і володільцем тимчасово вилученого майна, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобовязаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді від 09 грудня 2016 року, підставою повернення скарги представнику ОСОБА_3 стало те, що ОСОБА_2 , на думку слідчого судді, не є субєктом оскарження бездіяльності слідчого, оскільки не доведено її право власності на майно, яке вона просить їй повернути, а відтак і адвокат ОСОБА_3, як її представник не має права подавати скаргу, що згідно п.1 ч.2 ст.304 КПК України стало підставою для її повернення останньому.

Між тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що до Апеляційного суду Рівненської області з матеріалами даного судового провадження, одночасно надійшли матеріали за заявою адвоката ОСОБА_3 про розяснення оскаржуваної ухвали слідчого судді Млинівського районного суду від 09 грудня 2016 року разом з ухвалою слідчого судді Млинівського районного суду від 03 січня 2017 року, якою він відмовив у задоволення цієї заяви та поданою представником ОСОБА_3 апеляційною скаргою на це рішення.

Стаття 64-2 КПК України, визначає статус, як учасника у кримінальному провадженні - третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт і, згідно ч.1 цієї статті, такою може бути, у тому числі і будь-яка фізична особа.

Частина четверта та п.1 ч.5 даної норми процесуального закону встановлюють, що представником такої особи, може бути особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником і повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються документами, передбаченимистаттею 50цього Кодексу.

Тобто, представником ОСОБА_3, в інтересах скаржниці ОСОБА_2 у даному судовому провадженні було оскаржено бездіяльність слідчого, яка підлягає оскарженню шляхом подання скарги до слідчого судді на досудовому розслідуванні (провадженні).

Колегія суддів, враховуючи положення ст.2 КПК України, щодо загальних засад кримінального провадження та, з урахуванням ст.370 КПК України щодо законності, обгрунтованості та вмотивованості судового рішення вважає, що ухвала слідчого судді Млинівського районного суду від 09 грудня 2016 року, якою слідчий суддя повернув скаргу представнику ОСОБА_2 адвокату ОСОБА_3, цим вимогам кримінального процесуального закону відповідає не в повній мірі, а тому підлягає скасуванню з нижченаведених підстав, та враховуючи також, що ухвала слідчого судді від 03.01.17 р. є похідною від ухвали від 09.12.2016 р., то є підстави для скасування ухвали слідчого судді Млинівського районного суду від 03 січня 2017 року, якою слідчий суддя відмовив у задоволенні заяви адвокату ОСОБА_3 у розясненні судового рішення..

Матеріали судового провадження та додані адвокатом ОСОБА_3, як до скарги на бездіяльність слідчого, так і до апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді від 09 грудня 2016 року, містять документи, що свідчать про те, що наявність права ОСОБА_2 на оскарження бездіяльності слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна, а саме екскаватора, про який зазначає представник ОСОБА_3, слідчий суддя належним чином не перевірив.

Зокрема, у матеріалах провадження наявні копії документів, а саме:

- акту приймання-передачі від 14 березня 2014 року, на підставі договору купівлі-продажу №1/22 від 14 березня 2014 року, згідно якого, ТОВ «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»», в особі директора ОСОБА_7, що діє на підставі Статуту, передала ОСОБА_2, як покупцю, екскаватор АТЕК-881, р.н. №08222 КС, рік випуску 2000, заводський №018, двигун №353911 (а.с.17);

- вищезазначеного договору купівлі-продажу від 14 березня 2014 року між ТОВ «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»», в особі директора ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (а.с.18, 19);

- свідоцтва про шлюб від 25 вересня 2009 року, з відміткою про реєстрацію шлюбу ОСОБА_2 (ОСОБА_8В.) з ОСОБА_9 (а.с.23);

- та інші документів (зокрема свідоцтва про реєстрацію машини, заяви ОСОБА_9 на незаконні дії працівників поліції тощо);

Слідчим суддею не було взято до уваги ці обставини, не враховано вимоги ч.1 ст.304 КПК України, в зв'язку з чим, він прийшов до передчасного рішення про повернення скарги представнику ОСОБА_2 адвокату ОСОБА_3, на підставі ч.2 ст.304 КПК України.

У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді слід скасувати.

Згідно ч.2 ст.64-2 КПК України, права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

А тому, скасовуючи ухвалу, колегія суддів також враховує, що слідчий суддя не перевіряв на предмет законності процедуру огляду 24 листопада 2016 року на території підприємства МПП «Санітет», що по вул.Промисловій, 8-а у м.Дубно, Рівненської обл. екскаватора слідчим Базаріним П.О., який останній вилучив на підставі ухвали про арешт, тобто не досліджував, на підставі якого процесуального рішення даний огляд проводився; слідчого у судове засідання не викликав та матеріали кримінального провадження не витребовував.

Щодо доводів представника ОСОБА_2, як особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт адвоката ОСОБА_3 про пропущення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Млинівського районного суду від 09 грудня 2016 року про повернення йому скарги, то колегія суддів, з урахуванням того, що у матеріалах є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з якого вбачається, що копію ухвали від 09 грудня 2016 року адвокат ОСОБА_3 отримав 30 грудня 2016 року, а скаргу до апеляційного суду подав 03 січня 2017 року, як видно з відтиску штампу «Укрпошти» на конверті вважає що ОСОБА_3 не пропустив пятиденний строк на подачу апеляційної скарги.

Разом з тим, скасовуючи ухвалу слідчого судді, колегія суддів приходить до висновку про неможливість постановлення нової ухвали у відповідності до вимог ч.3 ст.407 КПК України, оскільки фактично матеріали за скаргою по суті слідчим суддею не розглядались, доводи скарги представника ОСОБА_3 не були предметом перевірки слідчим суддею, а тому призначає новий розгляд за скаргою на бездіяльність слідчого в суді першої інстанції, в процесі якого необхідно об'єктивно розглянути скаргу представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 з урахуванням доводів, які викладені в ній, та прийняти законне процесуальне рішення у відповідності до вимог КПК України.

Частина друга ст.9 КПК України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

На думку колегії суддів, враховуючи те, що ч.2 ст.309 КПК України,передбачено право апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду у справі «ОСОБА_1 проти України» п.91), рішення про призначення нового розгляду в даному випадку забезпечить скаржнику-адвокату ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_2, доступ останній до правосуддя та надасть можливість апеляційного оскарження.

Крім того, постановлену ухвалу слідчого судді Млинівського районного суду Рівненської області від 03 січня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про розяснення судового рішення слід вважати постановленим передчасно, так як, ухвалу слідчого судді Млинівського районного суду від 09 грудня 2016 року станом на 18 січня 2017 року слід вважати такою, що не набрала законної сили і, оскільки вона скасовується судом апеляційної інстанції з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, то це виключає її оскарження, в порядку ч.4 ст.380 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 407, 415, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Млинівського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2016 року про повернення скарги представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Млинівського ВП Дубенського ВП ГУНП В Рівненській області, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвалу слідчого судді Млинівського районного суду Рівненської області від 03 січня 2017 року - скасувати.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Судді: С.В. Гладкий

ОСОБА_10