Ухвала суду № 64217343, 19.01.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1427/17

Головуючий у першій інстанції Рімашевська О. В.

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого- Гірняк Л.А.

Суддів- Таварткіладзе О.М.,Сєвєрова Є.С.

За участю секретаря- Поліхранової Ю.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 16.11.2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт» до ОСОБА_5, ОСОБА_7, з участю третьої особи Державного реєстратора Новака Сергія Сергійовича

-про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації,-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2016 року позивач ТОВ «Моноліт» звернувся з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору оренди землі від 01 червня 2015 p., укладеного між відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та скасування його державної реєстрації, предметом якого є земельна ділянка площею 4,62 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована на території Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області. Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 лютого 2009 р. між ТОВ «Моноліт» та ОСОБА_5 укладено договір оренди землі строком на 20 років, предметом якого є вказана земельна ділянка. Даний договір було зареєстровано у Великомихайлівському районному відділі Одеської регіональної філії ДП «ЦДЗК при Держкомземі України» 15.07.2009 року за № 040951900060. Сторонами був підписаний акт передачі та прийому земельної ділянки 01.02.2009 року.

Вказаний договір оренди є чинним, строк його дії не сплинув та виконується стронами.

Позивач зазначає, що договір оренди від 01.06.2015 року суперечить Закону України « Про оренду землі», а тому з підстав ст.203,215 ЦК України просить визнати його недійсним.

Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 16 листопада 2016 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт» до ОСОБА_5, ОСОБА_7, з участю третьої особи Державного реєстратора Новака Сергія Сергійовича, про визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі від 01 червня 2015 р., укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, предметом якого є земельна ділянка площею 4,62 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_4, яка розташована на землях Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено - за необґрунтованістю вимог. Стягнуто з ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт» по 689 (шістсот вісімдесят дев»ять) грн. судових витрат з кожного.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового,про відмову в задоволенні позовних вимог,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилаються на те, що договір оренди з ТОВ «Моноліт» не зареєстрований в книзі договорів оренди.

В судове засідання представник 3-ї особи не з'явився,про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

В силу ст.305 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за його відсутністю.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково заявлені вимоги, районний суд виходив з того, що оспорюваний договір оренди від 01.06.2015 року укладений під час дії договору оренди між ТОВ «Моноліт» та ОСОБА_5 01.02.2009 року, а тому з підстав ч.1 ст.203 215 ЦК України є недійсним.

Судова колегія погоджується з таким судженням районного суду виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України й ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до роз'яснень які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Матеріалами справи встановлено, шо відповідач ОСОБА_5є власником земельної ділянки площею 4,62 га, цільове призначння- для ведення сільськогосподарського виробництва.

1 лютого 2009 між ТОВ «Моноліт» та ОСОБА_5 був укладений договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 4,62 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Великоплосківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, строком на 20 років. Зазначений договір є укладений так як містить всі істотні умови договору.( а.с.5-6)

Також до договору доданий акт передачі-прийому земельної ділянки від 01.02.2009 року від ОСОБА_5 до ТОВ «Моноліт» (а.с.7).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і вотування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В силу ч.І ст.210 ЦК У країни та ч.І ст.20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації і виходячи зі змісту статей 210, 640 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

За таких обставин, районний суд прийшов правильного висновку, що строк дії договору не сплив, договір оренди землі від 01.02.2009 року укладено в письмовій формі, відповідач в судовому засіданні підтвердила факт підписання договору, є відмітка про його державну реєстрацію відповідно до чинного на момент укладення договору законодавства.

Порядок реєстрації договорів оренди на час укладення договору 01.02.2009 року регулювався Постановою КМУ України № 2073 від 25.12.1998 року. Факт державної реєстрації засвідчувався у 10 денний термін гербовою печаткою та підписом уповноваженої особи після перевірки поданих документів. На відповідність чинному законодавству. Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди регіструвався в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі,яка велась державним органом земельних ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи договір оренди від 01 лютого 2009 року зареєстровано в Великомихайлівському районному відділі Одеської регіональної філії ДП «ЦДЗК» при держкомземі України № 040951900060 від 15.07.2009 року в Книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок,скріплений печаткою та підписом посадової особи ОСОБА_10 ( а.с.6)

За таких обставин, районний суд дійшов вірного висновку про наявність реєстрації даного договору.

Доводи апеляційної скарги про відсутність реєстрації договору оренди від 01.02.2009 року в Держгеокадастрі В-Михайлівському відділі оцінюється критично та як за положенням частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.Відповідно до частин першої, третьої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Посилання на відсутність запису в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі,яка велась державним органом земельних ресурсів не є правовою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідальність за ведення Книги несе посадова особа на котру покладався цей обов'язок.

Виходячи з вищезазначеного,судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 218, 303,308,315,317,319ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 16.11.2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду на протязі 20 днів.

Голодуючий суддя - Л.А.Гірняк

Судді О.М.Таварткіладзе

Є.С.Сєвєрова